Країна вчиться чесно сплачувати податки

Офіс великих платників за півріччя поповнив Держбюджет 175 млрд грн – це на 11,4% більше, ніж минулого року.

В загальній масі податків і зборів, що надходять до Держбюджету, вже декілька останніх років стабільно переважають надходження від великого бізнесу та держпідприємств. Результати січня-червня це вкотре продемонстрували: доля надходжень, забезпечених Офісом великих платників, склала 57,3 відсотки від всіх податкових платежів до Держбюджету по країні. Так, питома вага надходжень з податку на прибуток від великого бізнесу становить – 72,6%, податку на додану вартість – 58,8%, акцизного податку – 96,4%, частини чистого прибутку державних підприємств – 98,2%.

Це при тому, що частка самих підприємств-платників на загальному тлі мізерна: 0,1% від усіх юросіб, зареєстрованих по Україні. Цьогоріч наш Офіс обслуговує 1790 господарювання, з них 1 473 – великі платники податків.

Одним з найбільших платників Офісу ВПП є НАК «Нафтогаз України» -- протягом першого півріччя підприємство сплатило до бюджету майже 17 млрд грн.

Також у числі найбільших платників податків:

- підприємства переробної промисловості, які  сплатили 45,7 млрд грн;

- підприємства добувної промисловості – вони забезпечили сплату в розмірі 25, 5 млрд грн (з них найбільші - АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", ПРАТ "НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ", ПРАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ",  ПРАТ "ПІВНГЗК", ПАТ "ПІВДГЗК");

- підприємства оптової та роздрібної торгівлі, що сплатили  23, 4 млрд грн  (з них два найбільших – рітейлори  ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" та ТОВ "ЕПІЦЕНТР К");

- банківський сектор забезпечив надходження в розмірі  22, 6 млрд грн, (з них – перших два державних банки -АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "УКРЕКСІМБАНК", а також АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ");.

- підприємства енергетичної галузі, які скерували до бюджету19, 6 млрд грн (з них найбільші ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ",  ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО");

- суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність в сфері транспорту, пошти та кур’єрської діяльності – ними сплачено 17 млрд грн (з них найбільші: АТ "УКРТРАНСГАЗ", АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", ДП "АМПУ", ТОВ "НОВА ПОШТА").

Зазначу цікаву деталь: поточного року структура наповнення бюджету по основних бюджетоформуючих податках та зборах змінилася. Якщо минулоріч основну питому вагу займав податок на додану вартість – 45% від загального збору по Офісу, на другому місті був податок на прибуток – 26%, затим – акцизний податок – 17%, то у червні 2019 році ключову роль відіграли держпідприємства, сплативши частину чистого прибутку. В загальному зборі по Офісу доля зазначеного платежу за перше півріччя становить 12% -- проти 3% минулого року.

На збільшення відрахувань частини чистого прибутку та дивідендів товариствами з державною часткою вплинули два фактори. Перший – прийняття постанови Кабміну, в якій рекордна за останні роки ставка відрахувань – 90%. А також – стабілізація на валютному ринку.

Лідером по сплаті став державний банківський сектор. Трьома державними банками (АТ КБ «Приватбанк», АТ «Укрексімбанк, АТ «Ощадбанк») цього року відраховано частку прибутку у вигляді дивідендів в розмірі 12,3 млрд грн та сплачено 2,2 млрд грн податку на прибуток.

В той же час мушу зазначити: питання сплати частини чистого прибутку залишається для фіскалів одним з гострих та невирішених. Суть в тім, що це не є податковий платіж, а отже, за законом, ми не можемо вимагати сплату.

Відтак, маємо боржників: на сьогодні стоїть проблема по стягненню заборгованості в розмірі 1,7 млрд грн. з частини чистого прибутку, котру повинні сплатити держпідприємства.

Який вихід? Наразі ми перебуваємо у постійному переговорному процесі з такими платниками. Втім, цього недостатньо. Слід домогтись, аби частина чистого прибутку (доходу) підприємств отримала статус податкового платежу, який вилучається до бюджету.

До речі, Офісом великих платників неодноразово надавались пропозиції щодо змін в законодавство, а саме – стосовно закріплення частини чистого прибутку (доходу) у статусі платежу, що вилучається до бюджету,– згідно закону у ст.9 ПКУ. Що, в свою чергу, зняло б вільне тлумачення ситуації судами та дозволило б контролюючим органам стягувати зазначену вище заборгованість. На жаль, зміни поки що так і не внесені. Дуже сподіваємось в цьому контексті на підтримку з боку нового складу парламенту.

Втім, -- крім росту відрахувань частини чистого прибутку – запорукою надходжень до бюджету є збільшення декларування: податку на прибутку, податку на додану вартість, акцизного податку.

З місяця в місяць маємо стабільне зростання нарахувань податку на додану вартість.  Так, середні нарахування за останні два місяці складають 10,6 млрд грн. -- в той час як за аналогічні періоди минулого року цей показник становив 9,2 млрд грн.

Щодо сплати ПДВ. Серед всіх операцій на митній території України, здійснених юрособами, доля операцій великих платників становить 49,2%, і при цьому вони забезпечили за поточний рік 61,2% позитивних нарахувань податку на додану вартість.

Отже, ще раз наголошую: податкова ефективність великого бізнесу значно вища за середній і малий бізнес в Україні, що також підтверджується стабільно високим показником віддачі – 3,4% та вище такого показника в цілому по Україні на 0,7 відсоткових пункти.

Одним із факторів, що впливають на підвищення нарахувань з податку на додану вартість, є система СМКОР. Проста й переконлива статистика: після введення два роки тому нового механізму моніторингу ризикових операцій, нарахування податку збільшились майже на 2 млрд. грн. по Україні. На сьогодні планка не знижується та система постійно удосконалюється, що дозволяє збільшити щомісячні нарахування податку на додану вартість.

Втім, не всі показники відверто тішать. До прикладу, це стосується податку на прибуток та акцизного податку.

Щодо податку на прибуток. На жаль, у першому кварталі 2019 року ми не відчули значного приросту з попереднім звітним періодом. Це обумовлено зниженням світових цін на експортну продукцію великого бізнесу, який в значній мірі залежить від кон’юнктури на зовнішніх ринках.

Зазначу, що доля загального товарного експорту великих платників Офісу ВПП в цілому по Україні становить більше 70%. Всього у 2019 році великі платники експортували товарну продукцію на суму 414,4 млрд грн.

В розрізі товарних груп нашими платниками найбільше експортуються чорні метали та вироби з них (32,7% усього експорту, що здійснюють платники Офісу). Друге місце посідають зернові культури – 17%. Також значну долю займають жири та олії тваринного або рослинного походження – 11,8%, руди, шлаки та зола – 11,6%. Крім того, платники Офісу експортують широкий спектр продукції: котли, обладнання, електричні машини, залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, мінеральні палива, нафту та продукти її перегонки, м'ясо та їстівні субпродукти, а також тютюн і промислові замінники тютюну.

Стосовно акцизного податку. Зазначу, що збільшення надходжень (зокрема по тютюновій продукції)  було передбачено законодавчими змінами – через підвищення ставок. Втім, збільшення, котре відбулося, виявилось нижчим за очікуване, оскільки обсяги реалізації підакцизної продукції скоротилися.

Значних успіхів за минулі півроку Офіс досяг у відстоюванні своєї позиції в судах, де ми зустрічаємось з підприємствами, які не погоджуються з результами контрольно-перевірочної роботи.

Вважаю, індикатором роботи аудиту є виграші справ на користь Офісу.

Наведу цифри. За  перше півріччя 2019 року в судах різних інстанцій по справам про скасування податкових повідомлень – рішень на користь Офісу винесено майже 130 рішень на 6,8 млрд. грн. Найбільша сума, що була виграна, стосується порушень у сфері трансфертного ціноутворення: виграш Офісу склав 4,6 млрд грн.

Значних успіхів досягнули у відстоювання у судах позиції Офісу щодо притягнення  платників податків до фінансової відповідальності шляхом застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та за несвоєчасну сплату податків та зборів. Таких справ маємо на 616,2 млн грн. Зазначу до речі, що за останні 2 роки бачимо тенденцію зменшення порушень платниками законодавства в частині сплати податкових зобов’язань.

Певні зрушення в отримані судових рішень на нашу користь також маємо у справах, де досліджуються взаємовідносини платника з його контрагентами. На моє переконання, це свідчить про більш ретельний підхід до виявлення ризикових операцій та підвищення якості проведення контрольно - перевірочних заходів з обов’язковим врахуванням судової практики.

В цьому напрямку отримані позитивні судові рішення на користь Офісу на 485,3 млн грн.

Ще одна тема – судові справи про притягнення платників податків до відповідальності за порушення валютного законодавства. Вони, як правило, є завжди виграшними та підтверджують інформацію Національного банку України (маємо виграші на 63,4 млн грн).

Нагадаю, з лютого цього року фінансовий ринок України живе у новому режимі валютної лібералізації. Він, зокрема, виражається у послабленні фіскального контролю. Запроваджено декілька змін у податковому напрямку: по-перше – розширено граничні терміни зі 180 до 365 днів для операцій зовнішньоекономічної діяльності; по-друге – скасовано дію статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; по-третє – відмінено подання декларацій про валютні цінності.

В зв’язку із послабленням податкового контролю більш ніж вдвічі зменшилась кількість випадків, коли банки повідомляють про порушення. При цьому характерний момент: надходження при проведенні контрольно – перевірочної роботи в першому півріччі склали 27,7 млн грн, тоді як за відповідний період 2018 року – 19,7 млн грн. Тобто, спостерігається збільшення узгоджених сум.

Якими бачу перспективи нашої роботи в подальшому та чи утримаємо взяту планку у другому півріччі? Переконана: ми зобов’язані її утримати. Адже Офіс великих платників є одним з найважливіших учасників у процесі наповнення бюджету країни. Відтак, мусимо йти тільки вперед. Показники, які заплановано, виконаємо. За рахунок чого? По-перше, я вірю в наш колектив і в професійність кожного члена нашої команди. По-друге, переконана – податкова культура платників буде лише підвищуватись, українці дедалі стають більш відповідальнішими та сумлінними громадянами. Країна вчиться чесно платити податки. Це тішить.