Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Базовим проявом цензури є намагання не допустити потрапляння в інформаційний простір повідомлень щодо здійснюваних мігрантами злочинів. Ідеться про цензурування буль-якої інформації, котра могла б насторожити європейців щодо мігрантів: повідомлення про окремі злочини, статистичні дані, що дозволяють порівняти рівень злочинності серед місцевих жителів та мігрантів, інформація щодо масових злочинів. Данський журналіст Мікаель Джалвінг (Mikael Jalving) охарактеризував Швецію як “країну мовчання”. Таке означення стає справедливим для все більшого числа європейських країн.
Підміна понять закладена в саму суть інформаційного реагування на міграційну проблему. Неєвропейці повсюдно зображуються “біженцями”, а не мігрантами. Також інформаційний простір переповнений повідомленнями конкретно про сирійських біженців. Хоч дуже важко зрозуміти, який стосунок до Сирії мають чорношкірі африканці або вихідці з Центральної Азії. У випадку таких інформаційних маніпуляцій основна ставка робиться на жалість та апеляцію до обов'язків, що стоять перед державами відносно справжніх біженців згідно з міжнародним законодавством. Те, з якою легкістю агресивне вторгнення прикривається жалісливою вивіскою біженців, може дивувати. Тим не менше, цей інформаційний прийом діє, тисячі європейців відповідають на іноземне вторгнення транспарантами з написом “Refugees welcome!”
Нарешті, можемо зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Центральним бюро статистики запропонували виключити слова “іммігрант” (allochtoon) та “місцевий житель” (autochtoon) із офіційних документів. Слід відзначити, що слово “allochtoon” запроваджувалося як абсолютно нейтральний термін. Але, як бачило, і воно з часом виявилося недостатньо політкоректним.
Оскільки технічна потреба розмежовувати мігрантів та корінних мешканців усе ж таки існує, було вирішено використовувати формулювання “люди з міграційним досвідом” та “люди з голландським досвідом”. Особливістю цих формулювань є принципова відсутність у них есенціалізму — впевненості в існуванні чіткої сутності. Інакшими словами, запропонований мовними реформаторами підхід полягає у тому, що голландців не існує в принципі, а відтак не існує і чужинців — існують лиш люди з відмінним “досвідом”.
Голландські ініціативи є одним із проявів творення відомої із роману Джорджа Орвелла новомови, мета якої — унеможливлення опозиційного мислення. Автори цих ініціатив запевняють, що не хочуть бути “мовною поліцією”. Але знайдеться чимало інших — тих, хто менше налаштований на терпимість до “застарілої” мови. Мовні практики, пов'язані з означенням явищ, котрі так чи інакше зачіпають етнополітичні питання, можуть зазнати дуже серйозної ревізії. Прецедентом тут є ревізія мови під впливом фемінізму та гендерної ідеології (від нав'язування суспільству цілого корпусу ідеологем до винаходження і впровадження гендерно нейтральних та “коректних” займенників, скажімо в англомовному середовищі пропонується замість традиційних займенників “he” та “she” використовувати “ze”, “ey”, “per”, “sie”, “ve” та інші).
Метою новомовних ініціатив у сфері міжетнічних відносин є унеможливити усвідомлення проблем, пов'язаних із імміграцією. Та наскільки ці ініціативи виявляться успішними (у кінцевому рахунку) — невідомо. Адже самі проблеми не зникають від того, що у мові зникають поняття для їхнього позначення. Розбиті вітрини магазинів, спалені автівки, зґвалтовані сестри, доньки, дружини, цілі райони, у яких небезпечно перебувати корінним європейцям, — усе це перекреслює утопічні ідеї, якими керуються мовні експериментатори.
07.11.2016 16:30
Новомова як інструмент побудови Європи без європейців
Сьогодні можна зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії мігрантському вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Централ
Суїцидальна політика заселення європейських країн вихідцями з інших континентів супроводжується низкою інформаційних прийомів. Діапазон цих прийомів дуже широкий: від негласної цензури до підміни понять і створення новомови, покликаної цілком затуманити суть руйнівних процесів.Базовим проявом цензури є намагання не допустити потрапляння в інформаційний простір повідомлень щодо здійснюваних мігрантами злочинів. Ідеться про цензурування буль-якої інформації, котра могла б насторожити європейців щодо мігрантів: повідомлення про окремі злочини, статистичні дані, що дозволяють порівняти рівень злочинності серед місцевих жителів та мігрантів, інформація щодо масових злочинів. Данський журналіст Мікаель Джалвінг (Mikael Jalving) охарактеризував Швецію як “країну мовчання”. Таке означення стає справедливим для все більшого числа європейських країн.
Підміна понять закладена в саму суть інформаційного реагування на міграційну проблему. Неєвропейці повсюдно зображуються “біженцями”, а не мігрантами. Також інформаційний простір переповнений повідомленнями конкретно про сирійських біженців. Хоч дуже важко зрозуміти, який стосунок до Сирії мають чорношкірі африканці або вихідці з Центральної Азії. У випадку таких інформаційних маніпуляцій основна ставка робиться на жалість та апеляцію до обов'язків, що стоять перед державами відносно справжніх біженців згідно з міжнародним законодавством. Те, з якою легкістю агресивне вторгнення прикривається жалісливою вивіскою біженців, може дивувати. Тим не менше, цей інформаційний прийом діє, тисячі європейців відповідають на іноземне вторгнення транспарантами з написом “Refugees welcome!”
Нарешті, можемо зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Центральним бюро статистики запропонували виключити слова “іммігрант” (allochtoon) та “місцевий житель” (autochtoon) із офіційних документів. Слід відзначити, що слово “allochtoon” запроваджувалося як абсолютно нейтральний термін. Але, як бачило, і воно з часом виявилося недостатньо політкоректним.
Оскільки технічна потреба розмежовувати мігрантів та корінних мешканців усе ж таки існує, було вирішено використовувати формулювання “люди з міграційним досвідом” та “люди з голландським досвідом”. Особливістю цих формулювань є принципова відсутність у них есенціалізму — впевненості в існуванні чіткої сутності. Інакшими словами, запропонований мовними реформаторами підхід полягає у тому, що голландців не існує в принципі, а відтак не існує і чужинців — існують лиш люди з відмінним “досвідом”.
Голландські ініціативи є одним із проявів творення відомої із роману Джорджа Орвелла новомови, мета якої — унеможливлення опозиційного мислення. Автори цих ініціатив запевняють, що не хочуть бути “мовною поліцією”. Але знайдеться чимало інших — тих, хто менше налаштований на терпимість до “застарілої” мови. Мовні практики, пов'язані з означенням явищ, котрі так чи інакше зачіпають етнополітичні питання, можуть зазнати дуже серйозної ревізії. Прецедентом тут є ревізія мови під впливом фемінізму та гендерної ідеології (від нав'язування суспільству цілого корпусу ідеологем до винаходження і впровадження гендерно нейтральних та “коректних” займенників, скажімо в англомовному середовищі пропонується замість традиційних займенників “he” та “she” використовувати “ze”, “ey”, “per”, “sie”, “ve” та інші).
Метою новомовних ініціатив у сфері міжетнічних відносин є унеможливити усвідомлення проблем, пов'язаних із імміграцією. Та наскільки ці ініціативи виявляться успішними (у кінцевому рахунку) — невідомо. Адже самі проблеми не зникають від того, що у мові зникають поняття для їхнього позначення. Розбиті вітрини магазинів, спалені автівки, зґвалтовані сестри, доньки, дружини, цілі райони, у яких небезпечно перебувати корінним європейцям, — усе це перекреслює утопічні ідеї, якими керуються мовні експериментатори.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
Топ за тиждень
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 441
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 126
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 99
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
Популярне
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8630
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7364
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4183
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3444
-
Паліндром і Христина Соловій: вісім музичних новинок тижня
Життя 2818
Контакти
E-mail: [email protected]