Міжнародні освітні проекти - вікно у світ для українських школярів
Ваша дитина бере участь у міжнародних шкільних проектах? Якщо ні, то сміливо міняйте школу, ліцей, гімназію. Саме так, вам не почулося.
Ваша дитина бере участь у міжнародних шкільних проектах? Якщо ні, то сміливо міняйте школу, ліцей, гімназію. Саме так, вам не почулося. Адже міжнародні проекти — це не просто модний тренд, а обов’язковий елемент навчального процесу, який дозволить вашій дитині з легкістю адаптуватися в глобальному світі, знайти нових друзів за кордоном, набути актуальних знань і навичок, а також увійти в дорослий світ готовою до самореалізації.
Виклики, що стоять сьогодні перед шкільною освітою, є спільними для усіх країн — США, ЄС, Азії й України. Тому цілком логічно, що відповідати на ці глобальні виклики освітянам різних країн треба спільно. Один із інструментів на шляху до цього — міжнародні проекти, які несуть безліч користі як для школярів, так і для вчителів.
Для учнів міжнародні шкільні проекти — це, передусім, можливість зануритися в іншомовне середовище, підвищити свою мотивацію до вивчення іноземних мов, познайомитися з культурою іншого народу, розширити уявлення про світ. Для вчителів — це чудова нагода поділитися досвідом з колегами, пізнати нові можливості для викладання та розширити власний світогляд. Такі проекти також сприяють налагодженню особистих контактів між педагогами та молоддю, яка залучена до цих проектів. А особисті контакти між людьми завжди сприяють покращенню відносин як між країнами, так і порозумінню між народами.
Сьогодні існує ціла низка міжнародних проектів, до яких долучаються українські вчителі та школярі. Звісно, найбільш популярними є проекти обміну з вивчення іноземної мови. Їх координують такі відомі у світі організації, як Британська Рада, Ґете-Інститут, Французький інститут. Але все не обмежується лише мовами.
Наприклад, проект під назвою «Демократична школа», у якому беруть участь понад 100 шкіл по всій Україні. Він підтримується Центром Вергеланда, що фінансується урядом Норвегії. Ця програма спрямована на формування в учнів громадянських і соціальних компетенцій — діти вчаться поважати права людини, бути соціально відповідальними громадянами, дбати про суспільний інтерес. Адже сучасна освіта — це не просто передача знань, а й формування соціально відповідальної особистості.
Існує доволі багато невеликих проектів, які координуються посольствами різних країн. Зокрема, МАШАВ — проект Посольства Ізраїлю в Україні. Також варто згадати проект екологічної грамотності за підтримки посольства Швеції. Такі проекти мають на меті забезпечити своїх учасників знаннями, які вони зможуть застосовувати в різних сферах у своїх країнах, тим самим покращуючи загальний рівень життя на планеті.
У зв’язку з євроінтеграційними процесами ми можемо сміливо очікувати, що кількість таких проектів в Україні буде зростати, проте наразі вони сфокусовані переважно на вищій освіті. Наприклад, «Еразмус плюс» — це програма обміну студентами, викладачами та науковцями у Європі. Учасники програми отримують можливість навчатися, проходити стажування чи викладати в іншій країні-учасниці. Члени Єврокомісії назвали «Еразмус» найуспішнішою освітньою програмою ЄС і важливим інструментом боротьби з молодіжним безробіттям.
Для розвитку української школи вкрай важливо, щоб з’являлося більше міжнародних проектів, спрямованих не тільки на підтримку вищої освіти та науки, а й шкіл, оскільки це підвищує рівень володіння іноземною мовою дітей та вчителів, підвищує їхню мотивацію до саморозвитку. І ,зрештою, сприяє входженню України до глобального світу в якості повноправної учасниці та співтворця позитивних змін.
Тож не варто зволікати — адже ті з батьків, хто покладається на стандартну освіту, яка, відверто кажучи, не встигає за змінами, ризикують залишити майбутнє своїх дітей напризволяще. А ті вчителі, що звикли працювати за старими методиками, втрачатимуть компетенції та прирікатимуть своїх учнів на низький рівень адаптації у світі, що стрімко змінюється. Час виховувати дітей «громадянами світу» — дати їм найкраще з можливого на сьогодні.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13661
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5613
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5604
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5005