Так, у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2009року у справі № 39/185-38/347-30/383 зазначено, що нововиявленими можуть бути визнанілише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність судувідносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншогорішення.
Нещодавно, а саме 13.03.2017 р. Верховний суд Українирозглядаючи справу № 3-1629гс16 вжедосліджував питання щодо умов перегляду рішень судів розглянутих занововиявленими обставинами.
Нововиявленіобставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справита існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомізаявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішеннямзаконної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (п. 3 Постанови №4 Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. «Про застосування цивільного процесуальногозаконодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленимиобставинами»).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю єфактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які булопокладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чиномзасвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не можевважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів,які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи (п. 2Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 «Продеякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленимиобставинами»).
ВАЖЛИВО: Отже, з огляду на вищевикладене не можутьвважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, якіне були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можутьбути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розглядусправи, але не були і не могли бути відомими заявнику , на яких ґрунтуютьсявимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішенняспору.
Аналогічну правову позицію викладено в постановіВерховного Суду України від 16.09.2014 зі справи № 3-108гс14: «Донововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на якихґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значеннядля правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин єїх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомізаявнику на час розгляду справи».
За змістом положень статті 55 Конституції України кожномугарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, щочинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейськогосуду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенціюпро захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду зправ людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод (далі – Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливийі публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним ібезстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав таобов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якоговисунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко протиУкраїни» (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовийрозгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися усвітлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенствоправа спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі«Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та№ 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише направову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певнихнорм, які регулюють його діяльність.
(!!!) Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людинивід 18.11.2004 року у справі "Правєдная проти Росії", заява №69529/01, пп. 27-28, та рішення від 06.12.2005 року у справі "Попов протиМолдови" № 2, заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточногосудового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існуєдоказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншогорезультату судового розгляду.
Більше того, жодна сторона не вправі ставити питання проперегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судовогорозгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бутизамаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодоспособу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду.Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин(див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00"Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі"Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).
Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленимиобставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положеннямзаконодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захистута ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектівреалізації принципу верховенства права.
Статтею 112 ГПК України встановлено, що господарський судможе переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, занововиявленими обставинами.
Згідно з положеннями, наведеними в частинах п’ятій, сьомійта восьмій статті 114 ГПК України, за результатами перегляду судового рішенняза нововиявленими обставинами приймаються: 1) рішення – у разі зміни абоскасування рішення; 2) постанова – у разі зміни або скасування постанови; 3)ухвала – у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали,постанови без змін. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатамиперегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянутіна загальних підставах. У разі скасування судового рішення за результатами йогоперегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарськимсудом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами єокремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичноюприродою цих обставин, та першочерговим обов’язком суду є встановленнявідсутності або наявності нововиявлених обставин.
У залежності від встановлення факту відсутності абонаявності нововиявлених обставин суд приймає відповідне рішення, передбаченечастиною п’ятою статті 114 ГПК України, яке підлягає подальшому переглядуна загальних підставах. І лише в разі скасування судового рішення за результатами його переглядуза нововиявленими обставинами позовні вимоги розглядаються з урахуваннямнововиявлених обставин за правилами, встановленими цим Кодексом.
Крім того, касаційнаінстанціянемаєправавстановлюватиабовважатидоведенимиобставини, щонебуливстановленіурішенні абопостановігосподарськогосудучивідхиленіним, вирішуватипитанняпродостовірністьтогочиіншогодоказу, проперевагуоднихдоказівнадіншими, збиратиновідоказиабододатковоперевірятидокази.
ВИСНОВОК:
1.Післязвернення заявника першочерговим обов’язком суду є встановлення відсутності абонаявності нововиявлених обставин за наступними ознаками: а) їх існуванняна час розгляду справи; б) ці обставини не могли бути відомі заявникові на часрозгляду справи; в) істотність даних обставин для розгляду справи;
2.Узалежності від встановлення факту відсутності або наявності нововиявленихобставин суд приймає відповідне рішення, яке підлягає подальшому перегляду назагальних підставах;
3.Лишев разі скасування судового рішення, за результатами його перегляду занововиявленими обставинами, позовні вимоги розглядаються з урахуваннямнововиявлених обставин.
