Нові виклики/ нова реальність для міжнародних організацій та їх партнерів в Україні
Війна в Україні вчергове актуалізувала питання ефективності діяльності та інституційної спроможності багатьох міжнародних організацій, в тому числі активно представлених в нашій країні.
Війна в Україні вчергове актуалізувала питання ефективності діяльності та інституційної спроможності багатьох міжнародних організацій, в тому числі активно представлених в нашій країні через низку своїх партнерських організацій.
Україна, яка зараз бореться фактично зі світовим злом в особі рф, має моральний імператив не просто говорити про ефективність, але й практичну доцільність функціонування ключових міжнародних організацій в довоєнних інституційних форматах та дискурсах. Свого часу система міжнародних організацій створювалася саме для того, щоб унеможливити те, що відбувається зараз у світі та передусім в Україні.
Саме тому все частіше з вуст відомих українських політиків та державних діячів лунають заклики та обґрунтована критика на адресу таких організацій як ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, ВООЗ, ЮНЕСКО, ОБСЄ тощо.
Так, наприклад, одним з ключових питань, до якого постійно апелюють українські лідери в умовах нових викликів та фактично нової реальності, як повернути ООН здатність приймати ефективні рішення щодо забезпечення глобального миру, що здолає теперішню світову без пекову кризу, спричинену перехресними вето, а також необхідність реформування Ради Безпеки ООН, що обговорюється вже тривалий час, але досі не знайшло свого інституційного втілення.
Буквально днями Президент України Володимир Зеленський закликав ЮНЕСКО виключити росію з цієї відомої міжнародної організації у відповідь на обстріл Святогірської Лаври, коли внаслідок пожежі повністю згорів Всіхсвятський скит. В той час, коли країна-агресор систематично знищує в Україні видатні універсальні культурні цінності, на карті стоїть фактично авторитет ЮНЕСКО та дотримання Конвенції 1972 року про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини тощо.
Крім того, нещодавно один з колишніх очільників МОЗ України, співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк у своїй колонці для УП назвав іншу відому міжнародну організацію ВООЗ «ідеальною структурою для країн-агресорів» через недолугу, на його думку, резолюцію Світової асамблеї ВООЗ, яка 22-28 травня проходила в Женеві і стала для України повним розчаруванням через фактичну відсутність адекватної реакції згаданої міжнародної інституції на руйнування медичної системи нашої держави з боку росії.
Цікаво також, що згідно аналізу вже згаданого Українського центру охорони здоров’я дописів та звернень ВООЗ від початку повномасштабного вторгнення росії, з 390 офіційних заяв у Facebook та Twitter, пов’язаних з подіями в Україні, лише у 59 дописах фігурувало слово «війна», та лише у 20 – згадувалася рф. Переважно ВООЗ називає ситуацію в Україні як “конфлікт”, “атака”, «криза» тощо.
Це неповний перелік справедливих та аргументованих претензій з боку України до цілої низки міжнародних організацій, а також заклик до їх радикального переформатування в новій глобальній реальності та викликах, пов’язаних з цим. Як то кажуть, нові часи – нові правила. Це стосується також діяльності організацій-партнерів згаданих міжнародних інституцій в Україні, які не мають толерувати неадекватну реакцію та почасти фактичну бездіяльність своїх материнських структур, а займати проактивну позицію щодо абсолютно нових викликів та завдань, які стоять перед усім світом та нашою державою.
І насамкінець, не менш важливий момент, який неможна толерувати за жодних обставин - під час війни деякі партнерські НУО в Україні дозволяють собі хизуватися відзнаками дещо дискредитованих міжнародних організацій, як наприклад, нагородою, яку отримали представники України під час вже згаданої Світової Асамблеї ВООЗ наприкінці травня поточного року.
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Готують підвищення тарифів для населення 689
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 404
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 125
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15897
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 11804
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 9839
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4699 -
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 4438