Проект Закону №5655 від 11.06.2021: "Порушення принципів"
Коментар №2 до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" (реєстр. №5655 від 11.06.2021)
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Закон про контроль розповсюджується на широкий спектр видів державного контролю, який здійснюється в державі. Він певними особливостями розповсюджується на державний архітектурно-будівельний контроль, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, тощо. Але для усіх органів є загальними принципи визначені Законом про контроль.
Принципи здійснення державного нагляду (контролю) викладені у Законі про контроль є загальними началами, взятими на себе державою зобов’язаннями які направлені на дотримання розвитку відносин та інституціональної побудови системи органів контролю.
Одним з основних принципів за яким здійснюється державний нагляд (контроль) є наявність одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади (абзац 14 статті 3 Закону про контроль).
Якщо брати до уваги вектор про покладання функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ), то вбачається порушення принципів державного нагляду (контролю), з огляду на наступне.
Автори проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» (реєстр. №5655 від 11.06.2021), пропонують покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, повноваження таких органів контролю:
- органу містобудівного контролю (в проекті Закону доповнення ст. 65 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Так, автори проекту Закону наводять у якості визначення містобудівного контролю «як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками та/або підрядниками вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, затвердженого проекту під час здійснення ними містобудівної діяльності;
- органу ліцензування (контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов) (в проекті Закону редакція ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») ;
- органу державного ринкового нагляду (в проекті Закону вводиться ст. 45-1 до Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» щодо відповідальності). Державним ринковим наглядом (за чинними положеннями ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») є діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Ринковий нагляд не є контролем у сфері містобудування, у зв’язку з комплексністю галузі будівництва, містобудування та архітектури, вони пов’язані, доповнюють у спільних цілях один одного проте ринковий нагляд відноситься до сфери промисловості та підприємництва.
Тобто, вбачається порушення основного принципу Закону про контроль оскільки у складі ДІАМ по суті передбачено наявність одразу трьох органів, які наділені функціями нагляду (контролю) щодо різних аспектів господарської діяльності.
Разом з тим, порушуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме абзацу 9 статті 5, оскільки запропоновані положення проекту Закону не узгоджуються з діючим регуляторним актом – Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Аналогічні порушення були за старих часів повноцінного функціонування Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Можливо це додавало аргументів для її ліквідації. Зараз же нормотворці замість того щоб усунути ці порушення продовжують їм життя.
Окремо відмітимо те, що суб'єктом права законодавчої ініціативи проекту Закону (реєстр. №5655 від 11.06.2021) виступили народні депутати України, а не Кабінет Міністрів України.
Хоча саме Уряд визначив собі завдання з розроблення законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Воно передбачено пунктом 334 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р):
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Індикатор виконання | Очікувані результати |
334. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду | Мінрегіон | квітень
| схвалено Кабінетом Міністрів України Концепцію законопроекту | створення нової системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, усунення можливих зловживань посадових осіб контролюючих органів, забезпечення прозорості здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; |
Це в свою чергу дало можливість проекту Закону уникнути цілої низки процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме не було здійснено: аналіз регуляторного впливу ( в т.ч. розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб'єктів малого підприємництва - Тест малого підприємництва), оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій тощо.
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз вчора о 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра вчора о 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич вчора о 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер вчора о 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв вчора о 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін вчора о 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
54622
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
47673
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 15454
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 15395
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 13456