Хто забезпечує право на працю?
В даній статті з'ясовується учасник правових відносин, що забезпечує право на працю.
В злагодженій системі різних за своєю сутністю юридичних можливостей, одне з найпочесніших місць посідає загальновідоме право на сумлінну працю. Чи держава забезпечує його?
Правове регулювання вищезазначеного питання відбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридичну регламентацію ефективного забезпечення тих чи інших прав, здійснюють:
1. Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (далі по тексту – Конституція України),
2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (далі по тексту – КЗпП України));
Вітчизняним законодавством передбачено різні за своєю суттю можливості, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Скажімо згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Подібну за своїм змістом норму закріплюють інші нормативно-правові акти, що в свою чергу є дуже важливими частинами вітчизняного приватного права. Зокрема ч. 1 ст. 2 КЗпП України передбачено безпосередню вказівку про те, що право громадян України на працю, тобто, право на одержання ними роботи з оплатою їх праці не нижче мінімального розміру, встановленого державою, включаючи право даних осіб на вільний вибір професії, роду занять й роботи, забезпечується державою.
Таким чином, національним законодавством передбачено численні гарантії ефективної та вчасної реалізації різних можливостей, які в свою чергу мають ті чи інші учасники трудових правовідносин. Наприклад, держава забезпечує право на працю, про що закріплено ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
14067
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 10060
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 8572
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 8084
-
Росіяни вивели війну дронів на новий рівень, Україні потрібні нові інженерні рішення
Думка 6688