Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.06.2015 13:07
Україна – НАТО – ЄС: спільний антиросійський інформаційний фронт
Наскільки надійним партнером може стати Київ для Заходу в контексті протидії російській пропагандистській машині?
Україна і НАТО протидіятимуть російській пропаганді спільно, відповідний проект планується підписати з Альянсом найближчим часом.
Про це в інтерв'ю «5 каналу» заявив посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба.
Він зазначив, що українська делегація вже обговорює з партнерами основні елементи співпраці. «НАТО сприймає інформаційну загрозу дуже серйозно. Тому, звісно, що ми виступаємо абсолютними союзниками. Ми вийшли на створення великого спільного проекту, безпрецедентного для взаємодії України і НАТО», – зазначив Кулеба.
Також він додав, що це буде офіційний документ, який буде підписаний між Україною та НАТО, «якісно новий сегмент взаємодії з Альянсом в інформаційній сфері. Наша делегація поїхала, щоб обговорити основні параметри цього проекту та алгоритм його запуску. Якщо все складеться, найближчим часом документ буде підписано», – зазначив Кулеба.
Наскільки надійним партнером може стати Київ для Заходу в контексті протидії російській пропагандистській машині?
Для Європейського Союзу і НАТО ця проблема актуалізувалася в контексті старої-нової «гібридної» війни, яку РФ почала проти України і Заходу від часу анексії Криму і початку військово-політичної інтервенції на українському Донбасі.
Ще наприкінці березня керівник Федерального відомства охорони конституції Німеччини Ганс-Георг Маасен виступив з ініціативою розробити глобальні правила ведення кібервійн та захисту інформаційної інфраструктури.
Наприкінці травня офіційні особи ЄС і НАТО оголосили про початок тіснішої взаємодії з огляду на збільшення кількості криз та конфліктів навколо Європи. Така співпраця, за словами верховного представника ЄС з зовнішньополітичних питань Федеріки Могеріні, стосуватиметься конкретних «випадків, галузей та дій», в тому числі й забезпечення інформаційної безпеки – протидії російській пропаганді. Про прагнення кооперації між ЄС та Північноатлантичним альянсом, аби бути готовим до нових викликів, заявив в Анталії і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. На зустрічі глав МЗС країн Альянсу в Туреччині цими днями з огляду на український конфлікт ідеться, зокрема, про так звані "гібридні" війни за допомогою пропаганди, економічного тиску та використання військових формувань без знаків розпізнавання.
На початку червня в рамках ЄС була створена команда для боротьби з російською пропагандою, яка, за словами високого представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики Майї Коч’янчич, повною мірою запрацює вже з осені.
В контексті таких ініціатив Західних партнерів Україні не слід залишатися осторонь – адже наша країна знаходиться «на передньому краї» не лише військової, а й інформаційної агресії Кремля, безпрецедентної не тільки для сучасної Європи, але й для всього цивілізованого світу. На жаль, Київ не в повній мірі готовий до участі в інформаційних баталіях ХХІ століття.
Щонайменше, нині діючий Закон України «Про боротьбу з тероризмом», який, з-поміж іншого, регламентує інформаційне забезпечення проведення антитерористичної операції (а саме так кваліфікуються дії наших військових на українському Донбасі), тільки забороняє поширення конкретної інформації. Однак на самій забороні далеко на заїдеш – її, як показує досвід, не вистачає навіть для елементарного захисту, не кажучи вже про протидію.
До цього часу Україні щастило, оскільки Росія концентрувалася на логічно абсурдних і застарілих міфах про загрозу «фашизму» і концентрувалася передусім на власній, невибагливій і примітивно мислячій аудиторії. Однак еволюція московської пропаганди у бік представлення України як «неспроможної держави» в рази ускладнює протидію такій пропагандистській логіці.
Україні слід готуватися до інформаційних битв уже сьогодні – завтра може бути запізно…
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
Топ за тиждень
Популярне
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 35668
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 28749
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
13697
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 9755
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 8497
Контакти
E-mail: [email protected]