Про легітимність існуючої в Україні влади (Януковича)

Янукович втратив легітимність ще в 2014р. З цього часу він є не «законно вибраним президентом України», а злочинцем. (стаття написана до подій 18-20.02.14р.)

УЗУРПАЦІЯВЛАДИ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ТА ПРОПРЕЗИДЕНТСЬКОЮ ПАРТІЄЮ РЕГІОНІВ У ВЕРХОВНІЙРАДІ УКРАЇНИ.

 Законом України "Про внесення змін доКонституції України" від 08.12.2004р. N 2222-IV (далі Закон N 2222-IV)була введена в дію нова редакція Конституції України, яка значно обмежувалаповноваження Президента України та забороняла депутатам України, обраним відполітичної парті (виборчого блоку політичних партій), переходити з однієїфракції до іншої. За цей Закон депутати від партії регіонів у 2004р.проголосували одноголосно.

Одразу після вступу на посаду ПрезидентаУкраїни Януковича В.Ф., 252 народних депутатів України, від тієї ж партіїрегіонів, звернулися до Конституційного Суду України з клопотанням визнатитаким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)  Закон N 2222-IV.

РішеннямКонституційного суду України №20-рп/2010 від 30.09.2010 чинна з 2005р.Конституція України в редакції від 08.12.2004р. була скасована (визнананеконституційною) і неконституційним шляхом була введена в дію КонституціяУкраїни в редакції від 28.06.96р..

Врезультаті цього Президент України отримав додаткові повноваження непередбаченіКонституцією України, а Партія Регіонів більшість у Верховній Раді України.

Тещо Конституційний суд України виніс своє рішення лише через 5-ть років післянабуття чинності нової редакції Конституції України, але одразу після вступу напосаду нового президента України, уже саме по собі свідчить про те, що мавмісце антиконституційний переворот. Та що судді Конституційного суду України тадепутати від пропрезидентської партії регіонів стали безпосередніми виконавцямицього перевороту та узурпації влади Януковичем В.Ф.

 Щодозаконності/конституційності Рішення Конституційного суду України №20-рп/2010від 30.09.2010 та про законність/конституційність скасування чинної КонституціїУкраїни на підставі цього Рішення.

1_Згідност. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевогосамоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межахповноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.1_До повноваженьКонституційного суду України не входить питання про відповідність КонституціїУкраїни ЗАКОНУ про внесення зміндо Конституції України. Згідно ст.159 Конституції України до повноваженьКонституційного суду України входить лише надання висновку щодо відповідності ЗАКОНОПРОЕКТУ про внесення змін доКонституції України вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.

1.2_Конституція України не може бути змінена рішенням Конституційного суду Україниоскільки внесення змін до Конституції України належить лише до повноваженьВерховної Ради України (ст.85 Конституції України).

Згідноп.3) ст.45 Закону України Про Конституційний Суд України – Конституційний Суд бувзобов’язаний відмовити у відкритті конституційного  провадження у зв’язку з непідвідомчістюКонституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні. 

2_Законом № 2222-IV було введену нову редакцію Конституції України (від 08.12.2004р.).

КонституційнийСуд України розглядаючи питання про конституційність того чи іншого законувирішує питання про відповідність його положень чинній на момент розглядузакону Конституції України. На момент розгляду Конституційним Судом Українипитання про конституційність Закону № 2222-IV чинною була Конституції України вредакції від 08.12.2004р.. Іншої Конституції не існувало. Таким чином, по суті КонституційнийСуд розглянув питання про конституційність чинної Конституції України і визнавїї неконституційною (!!!).

КОНСТИТУЦІЙНИЙСУД УКРАЇНИВИЗНАВ НЕКОНСТИТУЦІЙНОЮ ЧИННУКОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ. Більш абсурдного рішення неможливо навіть уявити.Конституція ні при яких умовах не може бути неконституційною. Неконституційнимможе бути лише рішення Конституційного Суду.

3.1_РішеннямКонституційного суду України Закон № 2222-IV було визнано таким, що невідповідає Конституції України (є неконституційним), у зв'язку з порушеннямконституційної процедури його розгляду та прийняття. Зазначене не відповідаєдійсності. Встановлена Конституцією України процедура розгляду, ухвалення абонабрання чинності закону № 2222-IV від 08.12.2004  не була порушена оскільки висновокКонституційного  Суду щодо відповідностізаконопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції Верховна Рада Україниотримала. Повторне направлення уже проголосованого законопроекту доКонституційного Суду України Конституцією України не передбачена.

3.2_Очевидно,що розгляд питання про конституційність того чи іншого Закону про внесення зміндо Конституції України, навіть теоретично, можливий лише до набуття цим закономчинності. Враховуючи те, що деякі положення Закону № 2222-IV набули чинностілише в 2006р. у партії регіонів та Конституційного  Суду України було достатньо часу щоб вирішитице питання.

4_Виходячи з ситуації, що склалася і діючи у відповідності до КонституціїУкраїни, Конституційний суд, винісши рішення про неконституційність Закону №2222-IV «у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду таприйняття», мав зобов’язати Верховну раду України виправити допущені правопорушення.Тобто суд мав зобов’язати Верховну раду України направити проект цього Закону №2222-IV, з усіма змінами і доповненнями, до Конституційного суду для отриманнявисновку та надати такий висновок. І все. На цьому його права та обов’язкизакінчувалися.

Верховнарада в свою чергу мала розглянути проект цього Закону, разом з отриманимивисновками, та проголосувати його в порядку передбаченого ст. 155 КонституціїУкраїни.

Враховуючите, що після отримання висновку Конституційного Суду України щодо Законопроекту№ 4180 від 19.09.2003р. жодних змін чи доповнень до розділу II «Права, свободита обов'язки людини і громадянина» (ст.21-ст.68) взагалі не вносилось і таксамо не вносилося змін спрямованих на ліквідацію незалежності чи на порушеннятериторіальної цілісності України, Верховна рада не мала підстав непроголосувати за цей Закон.

5_Згідност. 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад вУкраїні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, їїорганами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Напідставі антиконституційного рішення Конституційного Суду України №20-рп/2010від 30.09.2010  була скасована (визнананеконституційною) чинна Конституція України в редакції від 08.12.2004р. та введенав дію, неконституційним шляхом, стара редакція Конституції, безвстановленої  Конституцією Українипроцедури  її розгляду та ухвалення.Конституційний лад в України був змінений неконституційним – злочинним шляхом.

Відповідальністьза це несе Президент України, пропрезидентська більшість у Верховній Раді України(партія регіонів та компартія) та Конституційний Суд України.

Згідност.109 КК України дії, вчинені з метою насильницької зміни чи поваленняконституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчиненнятаких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

УЗУРПАЦІЯВЛАДИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 1_Згідност.ст.118,140, 141 Конституції України особливості здійснення місцевогосамоврядування та виконавчої влади в містах Києві та Севастополі визначаютьсяокремими законами України. Виконавчу владу в областях і районах, містахКиєві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Головимісцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються зпосади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Місцевесамоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленомузаконом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування:сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Територіальні громади наоснові загального, рівного,  прямоговиборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідносільського, селищного, міськогоголову, якийочолюєвиконавчий органради та головує на її засіданнях.

Згідност.ст. 6,8,10¹ ,13 Закону України «Про столицю України - місто-геройКиїв» (в редакції Закону України від 07.09.2010 р. N 2500-VI) місцевесамоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста якбезпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разіїх утворення) та їх виконавчі органи. Виконавчиморганом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація,яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістюздійснення виконавчої влади в місті Києві. Київський міський голова обираєтьсяшляхом прямих виборів відповідно до Закону України "Про вибори депутатівмісцевих рад та сільських, селищних, міських голів". ГоловаКиївської міської державної адміністрації призначається Президентом України впорядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Згідночинного на цей час рішення Конституційного Суду України від 25.12.03р. №21-рп/2003 Київська  міська державнаадміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконуєфункції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функціїмісцевого органу виконавчої влади. «Київську міську державну адміністрацію маєочолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом Українипризначається головою Київської міської державної адміністрації».

Грубопорушуючи норми Конституції України, Закон України «Про столицю України -місто-герой Київ» та рішення Конституційного Суду України від 25.12.03р. №21-рп/2003 Президент України Янукович В.Ф. 16.12.10р. призначив головоюКиївської міської державної адміністрації не Київського міського голову, асторонню особу - Попова А.П.

В2011р. Київського міського голову взагалі було фактично усунули від посади івін лише формально виконував свої обов’язки, а вся повнота влади в містізосередилась в руках голови Київської міської державної адміністрації ПоповаА.П.

2_01.06.12р.  Київський міський голова - Черновецькийдостроково склав свої повноваження. Згідно п.3 ст.14 Закону України Про виборидепутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських,селищних, міських голів позачергові місцеві вибори призначаютьсяВерховною Радою України у разі дострокового припинення повноваженьдепутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського,селищного, міського голови, а такожв інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядуванняв Україні". До цього часу дострокові вибори Київського міського голови такі не відбулися. Всупереч вимогам ч.2 ст.141 Конституції України обов’язкиКиївського міського голови перебрала на себе секретар Київради Галина Герега,яку ніхто не обирав. (Згідно ч.2 ст.141 конституції України очолювативиконавчий орган ради та головувати на її засіданнях може лише обранийтериторіальною громадою міста  міськийголова).

3_Позачерговівибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови відбулися25.05.08р.

Згідност.141КонституціїУкраїни в редакції 08.12.2004р. (а також в редакції 30.09.10р.) строк повноважень Київського міського головизакінчився у червні 2012 року, а строк повноважень депутатів Київської міськоїради у травні 2013 року. Але ні в 2012 ні в 2013 році вибори не відбулися.

ЗакономУкраїни Про внесення змін до Конституції України щодо проведення черговихвиборів народних депутатів України, Президента України, депутатів ВерховноїРади Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міськихголів N 2952-VI від 01.02.11р. (далі Закон України N 2952-VI від 01.02.11р.) таРішенням Конституційного суду України від 29.05.13 року № 2-рп/2013 під надуманим приводом щодо необхідностіодночасного проведення виборів до органів місцевої влади на всій територіїУкраїни вибори до Київської міської ради та Київського міського голови булиперенесені на 2015р.

Закон України N 2952-VI від01.02.11р. носить явно виражений антиконституційний характер.

Згідност.141КонституціїУкраїни в редакції 08.12.2004р. (а також в редакції 30.09.10р.) строкповноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради становитьп'ять років незалежно від того на чергових чи на позачергових виборахобрані її депутати. Строк повноважень сільського, селищного та  міського голови становить чотири рокинезалежно від того на чергових чи на позачергових виборах його обрали.

ЗакономУкраїни N 2952-VI від 01.02.11р. до ст.141КонституціїУкраїни були внесені наступні зміни:

-Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради,  депутати якої обрані на чергових виборах,становить п'ять років. Строк повноважень сільського, селищного, міськогоголови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років. Черговівибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських,селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого рокуповноваженьвідповідної ради чи відповідного голови, обраних на черговихвиборах.

Згідност.157 Конституції України Конституція України не може бути змінена, якщо змінипередбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщовони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальноїцілісності України.

Очевидно,що внесені Законом України N 2952-VI від 01.02.11р. зміни до КонституціїУкраїни порушують права громадян. Адже нові норми Конституції не передбачаютьможливості дострокових виборів місцевих рад та їх голів. У випадку якщосільська, селищна, міська, районна або обласна рада, чи голова відповідної радидостроково припинили свої повноваження то вибори нової ради чи головивідбудуться лише через п'ять років після проведення останніх чергових виборів(як це відбулося в Києві).

Утакому випадку повноваження відповідної ради чи голови до нових черговихвиборів будуть виконувати посадові особи та органи виконавчої влади, щосуперечить ст.ст. 5,38, 69 Конституції України згідно з якими, носіємсуверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владубезпосередньо і через органи державної влади та органи місцевогосамоврядування. Громадяни мають право брати участь в управлінні державнимисправами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади таорганів місцевого самоврядування.

Таким чином територіальну громаду м. Києвапозбавили будь якої можливості брати участь в управлінні державними справами.Влада в м. Києві була узурпована правлячою партією.

Непоодинокі випадки коли голів місцевих радзмушують достроково скласти свої повноваження, а на їх місце ставлятьпредставників правлячої партії та їх маріонеток.

 Політичні репресії. Вибіркове правосуддя.Обмеження свободи слова. Перешкоджання організації та проведенню зборів,мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Звіряча розправа над мирноюстудентською демонстрацією на Майдані Незалежності та амністія учасниківрозправи. Прийняття антиконституційних законів від 16.01.14р.– всі ці діїспрямовані на обмеження та скасування Конституційних прав та свобод громадян ісвідчать про те, що правляча партія взяла відкритий курс на встановленнядиктатури.

 Крімтого виник своєрідний «правовий колапс». Конституція України в редакції 2004р.була скасована Конституційним Судом України, а Конституція України в редакції28.06.96р. втратила чинність ще у 2004р..

Враховуючите, що рішення Конституційного Суду України №20-рп/2010 від 30.09.2010 єнеконституційним та те, що Конституція України в редакції від 28.06.96р. булавведена в дію (в 2010р.) неконституційним шляхом, є всі підстави вважати, що нацей час чинною має бути Конституція України вредакції 2004р. та, що норми  КонституціїУкраїни в редакції 28.06.96р. застосовуються неправомірно.

2_ДЕРЖАВНА ЗРАДА

Згідност. 17 Конституції України на території України не допускається розташуванняіноземних військових баз.

Згідност. 9 Конституції України укладення міжнародних договорів, якісуперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін доКонституції України.

Всуперечст.ст. 9, 17 Конституції України, 21.04.10р.. Президент України Янукович В.Ф.уклав міжнародний договір з Російською Федерацією (Харківські угоди), якимпротиправно продовжив термін перебування російського Чорноморського флоту натериторії України на 25 років (з 2017 до 2042 року) з автоматичним продовженнямдії договору на 5 років.

Примітка:пунктом.14. Перехідних положень Конституції України дозволялось тимчасовеперебування на території України іноземних військових формувань на підставіраніше укладених та ратифікованих Верховною Радою України договорів. Термін діїдоговору між Україною та Російською Федерацією про оренду  військової бази в Севастополі закінчувався в2017 році. Згідно ст. 9 Конституції України продовження терміну дії договоруможливо лише у випадку внесенні змін в ст. 17 Конституції України.Ніяких змін в ст. 17 Конституції не вносилось.

Таким чином укладення договору з РосійськоюФедерацією про продовження терміну перебування російського Чорноморського флотуна території України, всупереч прямої заборони ст. 17 Конституції України,неможливо кваліфікувати інакше ніж державна зрада (ст.111 КК України).

Відповідальність за це несе Президент Українита пропрезидентська більшість у Верховній Раді (партія регіонів та компартія).

І це не перший випадок державної зради з бокуЯнуковича В.Ф. та його оточення. У 2005р. президентська партія регіонів і їхпосіпаки в Сєверодонецьку закликали до розколу України та до утворенняна її території окремої держави з столицею у м. Харкові (ст.ст.110,111 ККУкраїни).

Укладення договору з Російською Федерацією про продовження термінуперебування російського Чорноморського флоту на території України, всуперечпрямої заборони ст.17 Конституції України. Укладення кабального газового договорув 2010р.. Не підписання договору про асоціацію в Євросоюз.Підтримка владою неонацистських, антиукраїнськихугрупувань, які намагаються посіяти ворожнечу між західноюта східною Україною, між українцями та росіянами і закликають до розколу тафедерації України.

Все це свідчить про те, що Янукович В.Ф. тайого оточення діють в інтересах іноземної держави - Російської Федерації, а нев інтересах України.

 Таким чином Президент України Янукович В.Ф. тапропрезидентська партія регіонів, узурпувавши владу в Україні, втратилилегітимність ще у 2010р.. А події останніх 2-х місяців свідчатьпро те, що Янукович В.Ф. та партія регіонів остаточно сталина шлях встановленняжорсткої диктатури.

 Згідно ст. 37  Конституції України утворення і діяльністьполітичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, змінуконституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету ітериторіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства,на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини,здоров'я населення, забороняються.