Українська вища освіта в Болонському процесі: досягнення та нові можливості
Позиції України на загальноєвропейській карті вищої освіти послідовно покращуються, особливо це спостерігається після 2017 року, проте все ще залишається ряд невирішених завдань.
Вже понад 15 років Україна є членом Болонського процесу і послідовно реформує свою систему вищої освіти відповідно до сучасних тенденцій її розвитку, які визначаються стандартами і рекомендаціями Європейського простору вищої освіти (ЄПВО).
Досягнуті усіма країнами-членами Болонського процесу результати реформ відображаються у фундаментальних оглядах-звітах (Bologna Process Implementation Report), які під егідою Європейської Комісії готуються для Конференцій міністрів освіти країн-учасників.
Позиції України на загальноєвропейській карті вищої освіти послідовно покращуються, особливо це спостерігається після 2017 року, проте все ще залишається ряд невирішених завдань.
Так, наприклад, у звіті, підготовленому до Паризької 2018 р. Конференції міністрів, ми достатньо блідо виглядали щодо стану імплементації Національної рамки кваліфікацій (НРК), яка є найбільш системним і одним із найважливіших інструментів Болонського процесу. Україна була позиціонована, як держава, в якій НРК формально є затверджена в законодавстві, але реально не впроваджена та невидима на рівні ЄПВО.
Прямим наслідком цього були посередні показники нашої системи вищої освіти в розділах звіту, які стосуються забезпечення якості вищої освіти та автоматичного визнання наших кваліфікацій за кордоном в межах ЄПВО.
Протягом 2019-2021 років відбувся цілий ряд позитивних змін.
У червні 2020 р. Кабінетом Міністрів України затверджено нову редакцію НРК, яка згідно із вимогами змін до Закону України "Про вищу освіту" 2019 р. тепер за рівнями повністю відповідає Європейській рамці кваліфікацій (ЄРК), а в контексті вищої освіти - Рамці кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (РК-ЄПВО). Важливим кроком стало чітке позиціонування кваліфікацій на відповідних рівнях НРК. Розроблені протягом останніх років стандарти вищої освіти побудовані на компетентнісній основі та враховують вимоги НРК до результатів навчання. На основі цих стандартів заклади вищої освіти модернізують свої освітні програми, забезпечуючи з одного боку підвищення їх якості, з іншого – зрозумілість змісту освіти та кваліфікацій на загальноєвропейському рівні.
Таким чином, ми успішно виконали 7-9 кроки визначеного Групою супроводу Болонського процесу (Bologna Follow Up Group, BFUG) десяти крокового алгоритму розроблення та імплементації НРК в ЄПВО.
У подальшому на порядку денному стояло питання про останній і найважливіший з точки зору нашої європейської інтеграції у вищій освіті крок – самосертифікація НРК на предмет її відповідності до Рамки кваліфікацій ЄПВО.
Слід відзначити, що Групою супроводу Болонського процесу чітко визначений перелік критеріїв та процедур, які використовуються в процесі підготовки звіту із самосертифікації. Цими критеріями є:
1. Міністерством освіти і науки чітко визначені структури, відповідальні за розроблення, впровадження та супровід НРК.
2. Наявний чіткий і наочний зв'язок між кваліфікаціями в НРК та дескрипторами циклів РК-ЄПВО.
3. НРК та кваліфікації, які вона містить, побудовані на основі результатів навчання, а самі кваліфікації базуються на Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС).
4. Процедури включення кваліфікацій до національної рамки прозорі і зрозумілі.
5. Національна система забезпечення якості вищої освіти враховує вимоги НРК і є відповідною до Берлінського комюніке та інших документів, узгоджених міністрами в рамках Болонського процесу.
6. НРК та її відповідність до РК-ЄПВО зазначені у всіх Додатках до дипломів, які отримують випускники.
7. Обов'язки зацікавлених національних сторін перед НРК чітко визначені та опубліковані.
Серед основних процедур, дотримання яких вимагає BFUG, є залучення до процесу самосертифікації незалежних іноземних експертів, формалізація на рівні угоди співпраці із національними агенціями забезпечення якості, публічне оприлюднення на відповідному рівні та обговорення заключного звіту самосертифікації та матеріалів, що підтверджують його достовірність, затвердження підсумкового звіту уповноваженим компетентним національним органом.
Для виконання цього завдання Міністерством освіти і науки України наприкінці 2020 року була створена міжвідомча робоча група у складі представників МОН, Мінекономіки, Національних агентств кваліфікації та забезпечення якості вищої освіти, а також університетського експертного середовища. Керівником групи є заступник Міністра з вищої освіти та європейської інтеграції, заступником - голова Національного агентства кваліфікацій.
Протягом 2021 року групою проведено ряд спеціалізованих семінарів за участю міжнародних експертів проєкту EU4Skills, розроблено і затверджено МОН план заходів щодо підготовки звіту самосертифікації, велася активна робота із підготовки відповідних матеріалів для звіту.
Наприкінці 2021 року Україною було підготовлено, а 10 листопада 2021 року оприлюднено на сайті Міністерства освіти і науки України Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.
2 травня 2022 року Україна представила зазначений Звіт Європейській комісії та Європейському фонду освіти.
Звіт презентували представники Національного агентства кваліфікацій та Міністерства освіти і науки України.
Упевнені, що Національна рамка кваліфікацій нарешті займе належне місце в європейській мережі центрів академічного визнання ENIC/NARIC, що створить студентам та працівникам вишів нові можливості для автоматичного визнання в ЄПВО їх кваліфікацій, розвитку академічної та наукової мобільності, дасть новий поштовх інтернаціоналізації системи вищої освіти України.
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3757
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 249
- НАБУ: невиправдані надії 222
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 55307
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 45936
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
20451
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17286
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
14866