Дійове каяття як підстава звільнення від відповідальності за корупційні правопорушення

1 лютого Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності народного депутата за недостовірне декларування на суму понад 3,75 млн грн з підстав його каяття у вчиненому.

Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації) не дивує, більшість справ переданих до суду мають подібний результат. Проте, з підстав дійового каяття — лише вдруге.

Перш ніж відповісти на питання, чи варто розглядати дійове каяття, як дієвий механізм звільнення від кримінальної відповідальності, розберемося з тим, що він взагалі собою являє.

Що таке дійове каяття?

Кримінальний кодекс передбачає 5 підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Дійове каяття є однією із них. Іншими підставами є зміна обстановки, закінчення строків давності, передача особи на поруки, примирення з потерпілим.

Кожна з підстав має свої особливості застосування, проте результат один — людина не зазнає негативних наслідків у вигляді покарання.

Чим характеризується дійове каяття?

1. Щире розкаяння — людина усвідомлює вину та щиро засуджує свою поведінку. У матеріальній площині виражається у наданні усних та письмових пояснень слідству та суду.

2. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення — людина надає показання, документи, пароль доступу до мобільного телефону, дозвіл на огляд майна, добровільно виконує інші вимоги слідства.

3. Відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди — наприклад, якщо мова йде про недостовірне декларування, людина має внести зміни до декларації та сплатити податки (за необхідності).

У яких випадках застосовується дійове каяття?

- Якщо людина вчинила кримінальне правопорушення вперше.

Вчиненим уперше вважається також таке порушення, коли його вчинено хоча б і у другий раз, але за перший злочин закінчилися строки давності або погашена судимість.

- За ступенем тяжкості порушення відноситься до проступків або необережних нетяжких злочинів

Отже, з огляду на тяжкість корупційних правопорушень, дійове каяття доцільно розглядати переважно лише в контексті порушень, пов’язаних із декларуванням.

Чи до всіх корупційних правопорушень застосовується дійове каяття?

Ні, далеко не до всіх. Звільнення від відповідальності на цій підставі є скоріше винятком, ніж правилом.

На даний час стаття 45 КК України передбачає, що дійове каяття не застосовується до:

- корупційних кримінальних правопорушень (ст. 191, 364 КК України та інші)

- кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією (ст. 366-2, 366-3 КК України)

Проте, до 21 серпня 2021 року стаття мала іншу редакцію, яка поширювала дійове каяття на кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією (ст. 366-2, 366-3 КК України).

Тобто, до всіх порушень, пов’язаних з декларуванням, може бути застосоване звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, за умови, що подання такої декларації мало місце до 21 серпня 2021 року.

Після цієї дати діє нова редакція законодавства, яка виключає застосування дійового каяття до ст. 366-2, 366-3 КК України.

Які наслідки дійового каяття?

Людина, що добросовісно виконала три вищевикладені умови, повинна звернутись до суду з клопотанням про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Дійове каяття є безумовною підставою звільнення від відповідальності, тобто такою, що є обов’язковою для суду, у разі виконання підозрюваним відповідних дій (розкаяння, активне сприяння слідству, усунення шкоди).

Суд виносить ухвалу, у якій констатує, що людина вчинила інкриміноване порушення, проте покарання до неї не застосовує.

Така ухвала не є підставою дострокового припинення повноважень, а також не є підставою внесення відомостей про цю людину до реєстру корупціонерів.