Про відповідальність після валютної лібералізації
Сьогодні я хотів би детально обговорити зворотній бік медалі – відповідальність з боку посадових осіб.
Два місяці тому набуло чинності нове валютне законодавство, яке передбачає для бізнесу суцільні послаблення та вносить зміни в 25-річні валютні устої. Але чи все так добре?
Сьогодні я хотів би детально обговорити зворотній бік медалі – відповідальність з боку посадових осіб та (яка теж змінилась, як і інші аспекти нового валютного законодавства), а саме про декілька ключових нюансів, які змінились кардинально.
Мова іде про нормативне регулювання питань відповідальності, пов’язаної з валютним регулюванням. Раніше норми щодо відповідальності фізосіб за порушення валютного законодавства містилися в Декреті про валютне регулювання і в КУпАПі (Кодексі про адміністративні правопорушення). Декрет передбачав відповідальність у вигляді фінансових санкцій, а КУпАП – адміністративні штрафи.
Нове валютне законодавство скасувало норми Декрету, тобто фінансові санкції. Тепер відповідальність фізосіб за порушення валютного законодавства передбачена тільки в КУпАП, а це – виключно адміністративні штрафи.
Адміністративні ж штрафи за валютні порушення можуть накладати лише суди. І тепер до накладення санкцій ані регулятор, ані податкова (чи поки що – ДФС) не матимуть ніякого відношення. Це хороша новина, оскільки оскаржити вже прийняте рішення НБУ або ДФС в суді важче, ніж адмін. штраф.
До речі, що стосується самого штрафу, то він трохи підріс, і тепер замість 30 – 44 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 748 гривень), будуть штрафувати на суми від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (це від 8500 до 17000 гривень). Це відповідальність за незаконну скупку, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави (ст. 162 КУпАП).
А ось у статті 162-1, яка має назву «Умисне ухилення від повернення валютної виручки» тепер більш загальний склад порушення, а саме – порушення порядку здійснення валютних операцій.
Раніше за неповернення валютної виручки за ЗЕД-контрактами протягом 180 днів фіскали застосовували до українського підприємства санкцію у вигляді пені у розмірі 0,3% від суми за кожен день прострочення.
І на цьому санкції з боку фіскалів не закінчувались, вони накладали штраф на директора підприємства – вже як на фізособу. Виходить так, що за одне порушення ДФС може покарати відразу і підприємство, і директора.
Але тепер в склад цієї норми, окрім самого ухилення від повернення валютної виручки (правда, зараз це 365 днів), увійдуть ще й порушення правил переміщення і переказу валюти. Умовно, кількість причин, через які можна отримати штраф, зросла, але самі умови стали лояльнішими. Також з законодавчих норм прибрали умисел (наприклад, зі статті 162-1 КУпАП). Бо умисел в принципі не дуже вписується в ліберальну ідею Закону, тому що якщо доводити умисел не потрібно, то притягати до відповідальності стане набагато простіше.
Також з КУпАП прибрали статтю 162-2 «Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків». І це для бізнесу теж хороша новина.
Правда, ця стаття і так була мертвою, тому що не було ні інструментів виявлення рахунків, ні інструментів визначення їх використання. До того ж, Нацбанк ще у 2017 році скасував обов’язкове отримання ліцензій для відкриття рахунку за кордоном. Новий Закон «Про валюту» прямо дозволяє українцям вільно відкривати рахунки в закордонних банках (ч. 3 ст. 4 Закону).
Але тепер і у КУпАПі немає зайвих статей, які б суперечили дійсності. В цілому, як бачите, лібералізація у сфері відповідальності теж відбулася, і те, що ми бачимо сьогодні – це вже прогрес. Але все-таки, попри вектор до спрощення життя бізнесу, питань, претензій та проблем ще багато, тож не забувайте звертатись до консультантів за кваліфікованою допомогою.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 434
- Гра в імітацію 347
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 210
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9403
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 8456
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6290
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4783
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3445