Розкол ДФС. Погано чи добре?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Що це буде?
Скільки разів змінювали назви підрозділів, які відповідають за митні та податкові питання в Україні – це питання риторичне. Але зміст та обов’язки, а також результати, які ми бачимо від назви цих структур, не залежать.
За нашу відносно не довгу історію незалежності ми вже чимало експериментували з назвами цих підрозділів, наприклад: ДПС України, Міністерство доходів і зборів, ДФС України, зараз окремо – Митна служба та Податкова.
Але суть незмінна та обов’язки лишаються аналогічними. Тільки питання у тому, що нові реконструкції, перебудування та створення нових структур займуть час, кошти та сили держави. І важливо, що все це буде відбуватись у рік виборів, і незрозуміло, чи встигнуть перебудувати та закінчити реформу, яка поки що не розпочалась.
Що підказує досвід?
Історія у інших країнах не завжди зрозуміла і чітка. Та сама Польща, яка зовсім нещодавно провела реформу податкової та митної служби, вагалась (на думку митників, вони не мають відношення до податків, адже їхня задача – безпека та захист). Але незважаючи на супротив митної служби Польщі, наразі вони мають чудовий результат сьогодні.
Але ми маємо трохи іншу картину. У нас ці дві служби і справді мають дотичні зобов’язання. Є приклади країн, які об’єднують ці дві служби, що навпаки спрощує їм життя, бо так дійсно простіше розподілити обов’язки та розібратись зі сферами відповідальності. Тож правильної відповіді на запитання: «Як краще – окремо чи разом?» – немає. Тому і алгоритм для України ми повинні відпрацювати самостійно і він має бути індивідуальним для нас.
Що ж планують у нас?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Хоча раніше про це питання взагалі ніхто і не згадував.
На думку уряду, такий поділ і така нова реформа ДФС створить основу для демілітаризації податкових органів, поліпшить якість послуг, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових і митних органів. Але урядовці розуміють, що це досить великий об’єм роботи, який необхідно провести для того, аби все запрацювало якісно і швидко без загроз і шкоди (зокрема матеріальної) як для бізнесу, так і для інших платників податків.
А на сьогодні це дуже важливе питання, бо в умовах, коли бізнес бореться за привернення інвестицій, намагається справити враження стабільності та надати інвесторам гарантії того, що все в порядку, такий поворот – це не лише дуже негарно, це й просто незрозуміло. І скоріш за все це може відвернути не тільки потенційних інвесторів, а і тих, хто вже має бізнес в Україні, бо в умовах невизначеності працювати хочуть далеко не всі.
Поки що умовно «дорожньої карти», як покроково відбуватиметься перебудова, немає, але точно відомо, що обидві служби будуть створені як окремі центральні органи виконавчої влади, координовані Кабміном через міністра фінансів. Податкова міліція увійде до складу Державної податкової служби.
Конкурс на керівників обох служб Кабмін має намір провести протягом трьох місяців після затвердження урядової постанови, тобто навесні 2019 року.
Але як швидко це відбудеться, які це матиме наслідки та чи варто було робити таку перебудову саме зараз, нікому не зрозуміло. Поки що, на щастя, все працює стабільно і у звичайному режимі.
Сподіваюсь, що таке делегування обов’язків, навпаки, позитивно вплине на ведення бізнесу, обслуговування платників, сервіс для інвесторів, і незабаром я напишу вам про перспективи розвитку двох служб, які гідно і з честю будуть виконувати покладені на них обов’язки на користі та задля розвитку держави!
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 356
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 221
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 65
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 11895
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10133
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6538
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4074
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3274