Розкол ДФС. Погано чи добре?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Що це буде?
Скільки разів змінювали назви підрозділів, які відповідають за митні та податкові питання в Україні – це питання риторичне. Але зміст та обов’язки, а також результати, які ми бачимо від назви цих структур, не залежать.
За нашу відносно не довгу історію незалежності ми вже чимало експериментували з назвами цих підрозділів, наприклад: ДПС України, Міністерство доходів і зборів, ДФС України, зараз окремо – Митна служба та Податкова.
Але суть незмінна та обов’язки лишаються аналогічними. Тільки питання у тому, що нові реконструкції, перебудування та створення нових структур займуть час, кошти та сили держави. І важливо, що все це буде відбуватись у рік виборів, і незрозуміло, чи встигнуть перебудувати та закінчити реформу, яка поки що не розпочалась.
Що підказує досвід?
Історія у інших країнах не завжди зрозуміла і чітка. Та сама Польща, яка зовсім нещодавно провела реформу податкової та митної служби, вагалась (на думку митників, вони не мають відношення до податків, адже їхня задача – безпека та захист). Але незважаючи на супротив митної служби Польщі, наразі вони мають чудовий результат сьогодні.
Але ми маємо трохи іншу картину. У нас ці дві служби і справді мають дотичні зобов’язання. Є приклади країн, які об’єднують ці дві служби, що навпаки спрощує їм життя, бо так дійсно простіше розподілити обов’язки та розібратись зі сферами відповідальності. Тож правильної відповіді на запитання: «Як краще – окремо чи разом?» – немає. Тому і алгоритм для України ми повинні відпрацювати самостійно і він має бути індивідуальним для нас.
Що ж планують у нас?
На цьому тижні Кабмін схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію ДФС і запропонував поділ на Державну податкову та Державну митну служби. Хоча раніше про це питання взагалі ніхто і не згадував.
На думку уряду, такий поділ і така нова реформа ДФС створить основу для демілітаризації податкових органів, поліпшить якість послуг, які надаються платникам податків, підвищить прозорість та підзвітність роботи податкових і митних органів. Але урядовці розуміють, що це досить великий об’єм роботи, який необхідно провести для того, аби все запрацювало якісно і швидко без загроз і шкоди (зокрема матеріальної) як для бізнесу, так і для інших платників податків.
А на сьогодні це дуже важливе питання, бо в умовах, коли бізнес бореться за привернення інвестицій, намагається справити враження стабільності та надати інвесторам гарантії того, що все в порядку, такий поворот – це не лише дуже негарно, це й просто незрозуміло. І скоріш за все це може відвернути не тільки потенційних інвесторів, а і тих, хто вже має бізнес в Україні, бо в умовах невизначеності працювати хочуть далеко не всі.
Поки що умовно «дорожньої карти», як покроково відбуватиметься перебудова, немає, але точно відомо, що обидві служби будуть створені як окремі центральні органи виконавчої влади, координовані Кабміном через міністра фінансів. Податкова міліція увійде до складу Державної податкової служби.
Конкурс на керівників обох служб Кабмін має намір провести протягом трьох місяців після затвердження урядової постанови, тобто навесні 2019 року.
Але як швидко це відбудеться, які це матиме наслідки та чи варто було робити таку перебудову саме зараз, нікому не зрозуміло. Поки що, на щастя, все працює стабільно і у звичайному режимі.
Сподіваюсь, що таке делегування обов’язків, навпаки, позитивно вплине на ведення бізнесу, обслуговування платників, сервіс для інвесторів, і незабаром я напишу вам про перспективи розвитку двох служб, які гідно і з честю будуть виконувати покладені на них обов’язки на користі та задля розвитку держави!
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26027
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21334
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 14400
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9678
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8976