Чи дійсно важливі зміни внесли до ПКУ
Що це за зміни, як вони вплинуть на бізнес, економіку та чи змінять вони щось у житті пересічного українця.
Нещодавно лишав для вас пост у Facebook з ключовими змінами, які Рада внесла до Податкового кодексу минулого тижня. Сьогодні хочу детальніше розібратися, що це за зміни, як вони вплинуть на бізнес, економіку та чи змінять вони щось у житті пересічного українця.
Розпочну з ключового. Що змінили:
Питання посилок. Згідно зі змінами у нормах Податкового кодексу передбачається зниження неоподатковуваної вартості посилок із закордону з 150 до 100 євро для одного одержувача від одного відправника. Також скасовується норма про «3 посилки», бо поштові оператори виявились не готовими до адміністрування такого обмеження. Але нові правила почнуть діяти лише з 1 липня 2019 року. До цього ж часу податком будуть обкладатися лише товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.
Інша зміна – це збільшення ставок екологічного податку. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю зросте з 0,41 грн/тонну до 10 грн/тонну. До речі, з у багатьох підприємців така цифра викликає обурення, бо таким чином податок збільшується не у якісь 2, а майже у 5 разів. Але ця зміна – важлива і необхідна, адже метою такого підвищення ставок є стимулювання підприємств зменшити забруднення навколишнього середовища, а також наблизитись до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС.
Бо на сьогоднішній день екологічне питання в Україні постає дуже гостро. Деякі компанії, які виступають за запровадження та розширення меж «зеленої» енергетики серед інших видів енергетики, звертають на це досить багато уваги. І ми не можемо нехтувати цими нормами, якщо плануємо розвивати цей сектор та залучати інвесторів. До речі, новела запрацює з 1 січня 2019 року.
Через ці ж причини з’явилась ще одна новела, яка передбачає удосконалення електронної системи контролю за обігом палива, що дозволить збільшити надходження акцизного податку на паливо. Але це нововведення запрацює з 1 липня 2019 року.
Також було збільшено ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2%: з 29%/14% до 31%/16% (в залежності від глибини залягання) та залізної руди на 0,8% з 8 до 8,8% і піднято ставку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів аж на 50%. Це, певно, зроблено у продовження боротьби за збереження українського лісу.
Ще однією зміною у кодексі стала індексація ставок акцизного податку з тютюнових виробів на 9%. Ну тут, ясна річ, без коментарів. Нових ставок слід очікувати вже з 1 липня 2019 року.
Важлива і реально необхідна новела (хоча вірніше буде сказати – її продовження) чекає і на власників електрокарів – до кінця 2022 року буде продовжена норма, яка звільняє власників авто від сплати ПДВ під час ввезення в Україну авто, оснащених електродвигунами.
На думку парламентарів, втілення цього закону та нових норм дозволить не лише змінити та вдосконалити наше податкове законодавство відповідно до норм прийнятих у ЄС, а і збільшити надходження до зведеного бюджету (в рамках 2019 року) приблизно на 6,3 мільярдів гривень, із них до державного бюджету десь піде 5,9 мільярдів гривень.
Але чи це все? Гадаю, що у нас є достатньо питань і проблем, які, на жаль, лишись без розгляду. Чому? Питання риторичне, але працювати ще є над чим, і прийняті новели – це реально крапля в морі. Тож чекаємо від влади нових реальних кроків. Можливо, візьмуться за крипто-валюту чи розглянуть питання вдосконалення сервісних послуг від податкових?
На вашу думку, яке питання потребує реально швидкого розгляду та врегулювання?
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Як зруйнувати країну 352
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 201
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 111
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
29751
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11060
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 7648
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7207
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 6920