Новий інструмент для бізнесу. Як позбутися богрового ярма
Для бізнесу запрацював удосконалений механізм фін.реструктуризації заборгованості. Цей інструмент забезпечується Законом «Про фінансову реструктуризацію».
Нещодавно відвідав Форум «Регуляторні аспекти ринку НПЛ та відповідні реформи», де розповідав про фінансову реструктуризацію й цікавився ставленням колег та потенційних інвесторів до цієї процедури. Знаєте, важко було раніше говорити інвесторам про стабільність і гарантування інвестицій, коли фінансовий стан багатьох компаній і установ залишав бажати кращого, адже багато з них фактично знаходилися в «борговій ямі». А реального, дієвого інструмента, який б полегшував це ярмо, не було.
Ситуація змінилася минулого року, коли для бізнесу нарешті запрацював удосконалений механізм фінансової реструктуризації заборгованості юридичних осіб. Цей інструмент був передбачений і забезпечується Законом «Про фінансову реструктуризацію».
І тут виникла інша проблема: виявилось, що багато представників бізнесу, зокрема і деякі з моїх клієнтів, були не в курсі, що цей новий механізм запрацював на практиці і як він може врятувати їхній бізнес і гроші.
Розібратися у тому, чи реально реструктурувати борги саме зараз, які є не доопрацювання у самих статтях закону, та розробити покрокову інструкцію для тих представників бізнесу, які потребують чи цікавляться даним інструментом, а також поділитися конкретними кейсами тих кліентів, які цю процедуру вже відчули на собі – ось які цілі я ставив перед собою.
А сьогодні у блозі вирішив поділитись інформацією з вами, бо впевнений, що це актуально, а для багатьох компаній – необхідно.
Перше, що треба знати: по суті, запропонована Законом процедура фінансової реструктуризації – це фактично добровільний досудовий договір між боржником і кредиторами з приводу реструктуризації грошових зобов'язань боржника, ну у крайньому випадку – збереження його бізнесу в цілому. Тому тут питання скоріше не юридичне, а дипломатичне. А закон просто врегульовує всі нюанси і деталі, аби все велося за чіткими правилами.
Покроково
Якщо коротко представити усю процедуру, то це 4 кроки, для вирішення усіх проблем бізнесу.
Перший – це отримання згоди банку, крок другий - подання необхідних документів до Секретаріату для подальшого вирішення питання. Третій – отримання висновку незалежного експерта, ну і останній – це погодження плану реструктуризації.
Деталі
Сама процедура реструктуризації, як бачите, відбувається без звернення до суду, а її учасники вирішують долю своїх зобов'язань самостійно, без участі жодного суб'єкта владних повноважень.
Ініціатор реструктуризації – боржник. Для прийняття його заяви та відкриття процедури необхідна згода кредитора і підтвердження про те, що розмір вимог до боржника складає не менше як 50 % від всіх грошових вимог кредиторів. Далі, після підтвердження – необхідно зібрати і подати весь пакет документів, але тут треба бути максимально уважними, не допустити помилок.
Після цього необхідно отримати висновок від незалежного експерта, який би підтвердив реальну необхідність реструктуризації, та дослідив би всі нюанси справи.
Результатом реструктуризації є затверджений всіма без виключення кредиторами план. І у випадку блокування затвердження плану окремими кредиторами Закон також містить гарантію для більшості кредиторів, які підтримують план реструктуризації (не менше 2/3 від загальної кількості): вони можуть передати план реструктуризації на затвердження арбітражу. Звичайно ж, існує ризик, що кредитори, які не голосували за план реструктуризації, а потім ще й програли спір в арбітражі, будуть уникати виконання зобов'язань, покладених на них планом реструктуризації. У такому випадку нескінченне вирішення спорів в арбітражі навряд чи буде ефективним. На цей випадок Закон передбачає достатньо жорсткі заходи відповідальності для кредиторів, що, на мою думку, повинно стати достатнім стимулом для належного виконання плану реструктуризації.
Що стосується строків вирішення питання, то Закон передбачає цілком прийнятний строк для проведення процедури – 90 днів. Але є можливість разового продовження на такий самий строк. Крім того, можна і другий раз звернутись щодо реструктуризації, але не раніше ніж через півтора роки після подання попередньої заяви.
В цілому норми нового Закону повинні позитивно вплинути і на банки, бо це, в першу чергу, збереження платоспроможного позичальника, уникнення процедури банкрутства, звільнення банка від нормативів НБУ під час участі в процедурі. Також це можливість встановлення процентної ставки на будь-якому рівні, податкові пільги для самих банків і розформування резервів. Фінансова реструктуризація для банків – це новий інструмент погашення зобов’язань (тобто переведення боргу в капітал).
Так само і для боржників – це нові можливості для відновлення платоспроможності, вирішення проблеми з ліквідністю та повернення до звичайного режиму ведення своєї діяльності. Також це розстрочка кредиту на декілька років, до того ж процентна ставка такого кредиту значно нижче ринкової.
На сьогоднішній день вже є декілька успішних практично реалізованих кейсів щодо фінансової реструктуризації клієнтської заборгованості.
Реструктуризація боргів – це дієвий і зручний інструмент, який вже проявив себе на практиці, і кейси клієнтів, які вже відчули на собі його дію – найкращий показник. Але тим, хто зацікавився, раджу поспішати, бо Закон України «Про фінансову реструктуризацію» діє лише до 19 жовтня 2019 року.
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 27453
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 18164
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 10532
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9779
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 9686