Знову про мову
Путім почав розбудову Євразійського Союзу з питання про російську мову. Українські можновладці виступають з ним за одно.
Не буду довго щось доводити, тільки нагадаю, що нинішня українська влада знову піднімає на щит питання про російську мову, як другу державну, або як мову з особливим статусом. Можна було б на це не звертати уваги, якщо би, по-перше, російська мова, як державна не вводилася в реальне життя практично уже сьогодні. Попри те, що відповідний Закон України вимагає від державних службовців знати українську мову і користуватися нею в практичній державній службі, різні азарови, єфремови і інші їм подібні просто нехтують українською мовою і Законом України.
По-друге, ни нішні українські можновладці у своїй стратегії (хоч і не розуміють, що це таке) стараються бути вірними путіністами, навіть хочуть перевищити його в стараннях відносно захисту російської мови в Україні. Як не дивно, але наша влада, сповідуючи путінізм, робить все навпаки по відношенню до власної держави в прямому і фігуральному розумінні. Наприклад, ось одне з перших доручень Путіна в ролі Президента Росії: «Правительству РФ совместно с органами государственной власти субъектов РФ обеспечить: введение обязательного экзамена по русскому языку, истории России, основам законодательства РФ для трудящихся-мигрантов, за исключением высококвалифицированных специалистов», – цитує доручення Путіна РІА «Новості». (NR2.ru: http://www.nr2.ru/kiev/385834.html)
В цьому контексті хочу звернути увагу шановних співвітчизників на чотири важливі, на мій погляд, обставини.
Перша. Здавати екзамен з російської мови зобов’язані будемо ми з вами і в тому випадку, якщо захочемо поїхати на декілька місяців на заробітки на найнепристижніші роботи, а високваліфікованих спеціалістів можна заманити пільгою незнання російської мови. Але, як ставитися до мов в Росії - це внутрішня справа Росії, незалежно від того, як ми до цього ставимося.
Друга. Зневажливе ставлення до української мови значної частини українських можновладців має глибокі імперські коріння і зумовлене не труднощами вивчення української мови, а психологією великоруського держиморди і на це не можна не звертати уваги. Для того, щоб бути великоруським держимордою не обов’язково бути етнічним великоросом. З глибоким сумом необхідно визнати, що своїх і варяжних запроданців завжди в толерантному українському суспільстві було чимало
Третя. Прошу не звинувачувати мене в максималізмі чи радикалізмі, але боротьба української влади за російську мову приведе до того, що з часом навіть українських депутатів заставлять вивчати російську мову і здавати відповідний екзамен. Не смійтесь, але якщо і далі так піде, то українська мова знову відкотиться на рубежі «дєрєвєнської» мови для анекдотів і художньої самодіяльності.
Четверта. Спільні зусилля російської і нинішньої української влади виходять далеко за межі мовного питання, а представляють собою один з напрямів відновлення Російської імперії у формі Євразійського Союзу. Тому не випадково великоруські держиморди в Росії і в Україні так старанно опікуються статусом російської мови в Україні. Як і в радянські часи вони йдуть на русифікацію всього євразійського (російського імперського) простору з «єдиною мовою міжнаціонального спілкування».
Мені дуже хотілось би помилитися в тому, що я написав, але це можливе лише тоді, коли ми всі будемо не байдужими і зуміємо в нашій власній державі відстояти нашу чудову і багатостраждальну мову наших предків, коли ми зуміємо виконати заповіт великого українця про те, щоб чужого навчатися, але й свого не цуратися. Мій заклик до боротьби за неподільний статус української мови, як державної, ніяким чином не треба розцінювати як заклик до боротьби проти російської мови, бо боротьба «за» - це не обов’язково боротьба «проти», як це розуміли і розуміють більшовики. Хто не з нами, той не обов’язково проти нас, а може бути просто за себе.
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов вчора о 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук вчора о 16:05
- Наш атом у кишені: коли світ перейде на ядерні батарейки Ксенія Оринчак вчора о 16:04
- Корпоративна політика як інструмент ефективного управління сьогодення Дмитро Зенкін вчора о 11:26
- Межі вирішення питання про зупинення реєстрації податкової накладної Євген Морозов вчора о 10:57
- Кризове лідерство та менеджмент: як обрати правильну стратегію в умовах кризи Ігор Шевцов вчора о 08:42
- Дірки на всіх: чи майже всіх? Богдан Кашаник 30.09.2024 23:43
- Цифрові права та кібербезпека: Виклики сучасності та перспективи регулювання Світлана Приймак 30.09.2024 17:22
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини Арсен Маринушкін 30.09.2024 16:29
- Нетворкінг у LinkedIn: Правила успішної комунікації Дмитро Суслов 30.09.2024 16:10
- Відповідальність як стратегія. Чому сталий розвиток – майбутнє бізнесу Ірина Кононенко 30.09.2024 11:40
- Строк на оскарження рішення та дії посадових осіб виконавчої служби Євген Морозов 30.09.2024 09:55
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі Євгеній Сільверстов 30.09.2024 09:47
- Зміни в призначенні субсидій Андрій Павловський 29.09.2024 18:13
- Визнання недійсним договору відступлення права вимоги Євген Морозов 29.09.2024 10:47
-
Як зробити прорив у вивченні іноземної мови у найближчі пів року
Життя 24454
-
Насильство і торгівля людьми: що це за гучна історія з музикантом P. Diddy
Життя 10615
-
Епіцентр почав відкривати торгово-розважальні центри. Перший – біля Києва
Бізнес 9237
-
"Цифри шокують". У Росії офіційно презентували проєкт бюджету на 2025 рік
Фінанси 5577
-
Київ вибрав підрядника для ремонту аварійного мосту біля станції метро "Дарниця"
Бізнес 4068