Про Концепцію розвитку юридичної освіти
Тези про наскрізну магістратуру, ЄДКІ, спеціальність Міжнародне право та заочну форму здобуття освіти
14 квітня 2021 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій було схвалено проект Концепції розвитку юридичної освіти. Враховуючи це, хочу надати окремі роз’яснення та розвінчати деякі міфи, зупинившись на основних аспектах проекту концепції.
1. Наскрізна магістратура
Одним із суперечливих питань концепції розвитку юридичної освіти є питання запровадження, так званої, наскрізної магістратури (вступу на 5-річну програму підготовки магістра на основі повної загальної середньої освіти).
По-перше, хочу зазначити, що ідеї наскрізної магістратури в юридичній освіті де-факто вже втілені в життя. Так, пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 установлено, що особи, які здобули вищу освіту за спеціальностями «Право», «Міжнародне право» на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівні вищої освіти і яким присуджено ступінь вищої освіти «магістр», можуть обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти. Тобто для того, щоб працювати на посадах, де вимагається вища юридична освіта, особа має здобути і рівень бакалавра і рівень магістра за спеціальностями «Право» або «Міжнародне право». Окрім того, стандартом вищої освіти за спеціальністю «Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти встановлено, що прийом на навчання для здобуття вищої освіти за другим (магістерським) рівнем освіти за спеціальністю «Право» здійснюється на базі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право». Тобто особа, яка хоче вступи на юридичну магістрату має спочатку здобути диплом бакалавра зі спеціальностей «Право» або «Міжнародне право», це можливо також і за скороченими освітніми програмами (вступ на 2-3 курси на основі вже здобутої вищої освіти).
По-друге, вважаємо за доцільне та правильне запровадження наскрізної підготовки правників, бо підготовка юриста – це комплексна та фундаментальна освітня підготовка, а перехресний вступ в юридичній освіті це, як мінімум, не логічно та не правильно. Бакалавр права, в більшості випадків, не може працювати за юридичним фахом і випускники бакалаврату валом вступають на освітні програми підготовки магістра права.
2. Єдиний державний кваліфікаційний іспит
Як слушно зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму звіті за 100 днів перебування на посаді, єдиний державний кваліфікаційний іспит – це не вимога Концепції розвитку юридичної освіти, це доцільна вимога чинного Закону “Про вищу освіту”, тому МОН вже працює над його впровадженням та масштабуванням. Водночас ЄДКІ не є фактором обмеження права громадян на вищу освіту, як зазначають деякі колеги. Це фактор державного та однакового для всіх його учасників гарантування якості такої освіти.
Засторога, що ЄДКІ нівелює спеціалізацію в магістратурі, дуже перебільшена, бо ЄДКІ перевірятиме те, що вимагає стандарт вищої освіти, а виконання стандарту має забезпечити кожен університет, що здійснює освітню підготовку. Тобто ЄДКІ має стати запобіжником отримання диплома магістра двієчником. Студент-трієчник має отримати свій диплом магістра із відповідною оцінкою
3. Міжнародне право та Право
Стосовно спеціальності «Міжнародне право» та підготовки «юристів-міжнародників» хочу повідомити таке. Я вважаю, що ми дійшли компромісу й концепція містить положення, що вища юридична освіта це – вища освіта ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право». Тобто спеціальність «Міжнародне право» залишається окремою спеціальністю але в рамках галузі знань «Право», це важливе позиціонування. Якщо обидві спеціальності є юридичною освітою, то до них мають бути ідентичні вимоги та рамки. Обговорюючи це питання ми маємо чітко визначити, що таке «Міжнародне право» за своїм змістом, це «право», чи це «відносини».
Особливо звертаю увагу прискіпливих колег-міжнародних, що галузеве позиціонування спеціальності «Міжнародне право» НЕ впливає на структуру факультетів та кафедр в університетах і НЕ неса за собою скорочення навантаження на науково-педагогічних працівників. Підготовка здійснюється за освітніми програмами, що у випадку двох юридичних «регульованих» спеціальностей, підлягає і ліцензуванню, і акредитації.
4. Заочна форма здобуття освіти
Перші редакції концепції містили положення про відмову від заочної форми здобуття освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», але в процесі дискусії з метою можливості реалізації права на вищу освіту працюючими особами та особами, що здобувають вищу освіту вдруге, ми прийшли до компромісу, тому діюча редакція концепції установлює, що організація освітнього процесу для здобувачів вищої освіти за заочною формою здобуття освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право» галузі знань «Право» передбачає проведення навчальних занять в обсязі не менше третини від загального обсягу навчальних занять для очної форми здобуття освіти відповідно до освітньої програми. Ми вважаємо це правильним та доцільним рішенням.
Зараз концепція буде передана на розгляд до Робочої групи з питань розвитку юридичної освіти Комісії з питань правової реформи при Президентові України, але констатую, що значущий крок до еволюційного розвитку юридичної освіти зроблено! Міністерство освіти і науки продовжить послідовну політику розвитку юридичної освіти та забезпечення її якості.
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 103
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 94
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 85
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 16156
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 11628
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 10677
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 9134
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7594