Проект нової редакції Закону України "Про страхування". Роз. III, IV,V

Розділ III ДОГОВОРИ З ПОВ’ЯЗАНИМИ ОСОБАМИ СТРАХОВИКА

Розділ III
ДОГОВОРИ З ПОВ’ЯЗАНИМИ ОСОБАМИ СТРАХОВИКА

Стаття 22. Договори з пов’язанимиособами страховика

1. Страховик вважається таким, що уклав договір з пов’язаноюособою, якщо такий договір був укладений між пов’язаною особою страховика таюридичною особою, що контролюється страховиком.

2. До договорів з пов’язаними особами страховика належать таківиди договорів:

1) здійснення інвестицій в цінні папери пов’язаної особи;

2) взяття на себе зобов’язань за договором позики (кредиту),наданої третьою стороною пов’язаній особі;

3) взяття під заставу цінних паперів пов’язаної особи.

 Стаття 23. Дозволені договори з пов’язаними особами страховика

1. Страховик може позичати кошти, придбавати державні облігаціїУкраїни, облігації місцевих позик, товари та послуги за звичайними цінами упов’язаної особи страховика, а також укладати договори страхування,перестраховувати ризики із зазначеними пов’язаними особами.

 2. Страховик може продативласні активи пов’язаній особі, якщо зазначена особа розраховується за такіактиви лише в грошовій формі та їх продаж здійснюється на ринкових умовах за звичайнимицінами ринку таких активів.

3. Страховик може надавати пов’язаній особі послуги, якіпропонуються необмеженому колу осіб за звичайними цінами.

4. Акції додаткової емісії страховика можуть бути придбаніпов’язаною особою страховика, якщо сплата за акції здійснюється у повномуобсязі на момент їх розміщення.

5. Страховик може укладати договори з пов’язаними особами, які єкерівниками або працівниками страховика, якщо такі договори стосуютьсязаробітної плати, пенсійного забезпечення або іншої винагороди за виконаннятакими особами функцій керівників або працівників страховика.

Державні органи влади повинні доводити заниження (завищення)звичайної ціни виключно у судовому порядку.

Стаття 24. Обмеження на договори зпов’язаними особами страховика

1. Договори, передбачені статтею 23цього Закону, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж договори,укладені з іншими особами.

2. Більш сприятливими умовами вважаються:

1) застосування до пов’язаної особи страховика страховоготарифу, нижчого від того, що зазвичай пропонується третім особам;

2) придбання у пов’язаної особи страховика майна низької якостічи за завищеною ціною;

3) оплата товарів та послуг пов’язаної особи страховика зацінами вищими, ніж звичайні, або обставини, коли такі самі товари і послугиіншої особи взагалі не були б придбані.

3. Договори, укладені страховиком із пов’язаними особами, єнедійсними з моменту укладення, якщо такі договори:

1) не визначені в статті 23цього Закону;

2) укладені на більш сприятливих умовах, ніж договори,укладені з іншими особами.

4. У разі продажу активів пов’язаній особі страховика на суму,що перевищує 1 відсоток регуляторного капіталу, страховик повинен надіслатиповідомлення уповноваженому органу протягом п’яти робочих днів після укладеннявідповідного договору.

5. Уповноважений орган може запроваджувати обмеження щодо сумидоговору з пов’язаними особами страховика у прийнятих ним нормативно-правовихактах.

Розділ IV
ІНВЕСТИЦІЇ СТРАХОВИКА В ІНШІ ЮРИДИЧНІ ОСОБИ

Стаття 25. Обмеження інвестиційстраховика в інші юридичні особи

1. Загальний розмір інвестицій страховика в будь-яку юридичнуособу, в тому числі нерезидента, не може бути більшим:

1) 5 відсотків регулятивного капіталу страховика;

2) 50 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи,у тому числі нерезидента, крім випадків, передбачених частиною першою статті 22цього Закону.

2. Сукупна пряма або опосередкована участь страховика у капіталінерезидентів не повинна перевищувати 10 відсотків регулятивного капіталустраховика.

3. Сукупні інвестиції страховика в інші юридичні особи неповинні перевищувати 80 відсотків розміру регулятивного капіталу страховика.

4. Страховику забороняється інвестувати кошти в юридичну особу,установчими документами якої передбачена повна відповідальність її власників.

Стаття 26. Обмеження контролю та концентрації інвестицій

1. Страховик не має права прямо або опосередковано здійснюватиконтроль за юридичною особою, крім випадків, коли така юридична особа, в томучислі нерезидент, займається лише наданням фінансових послуг та/або колидіяльність такої юридичної особи безпосередньо пов’язана із здійсненням видівдіяльності, передбачених статтею 4 цього Закону.

Розділ V
ПРОВАДЖЕННЯ СТРАХОВИКАМИ-НЕРЕЗИДЕНТАМИ
СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Стаття 27. Діяльністьстраховика-нерезидента

1. Страховик-нерезидент має право провадити страхову діяльністьв Україні з урахуванням вимог частини п’ятої статті 3 цього Закону за такихумов:

1) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, належитьдо держав - членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які неберуть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидіїлегалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуваннютероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьбиз відмиванням грошей (FATF). У разі здійснення перестрахування умова щодочленства держави, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, у Світовійорганізації торгівлі не застосовується;

2) уповноважений орган із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, підписав меморандум (уклав угоду) з Уповноваженим органом та/або приєднався до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці та обміну інформацією Міжнародної асоціації органів страхового нагляду.

Зазначена умова не застосовується у разі здійснення  перестрахування;

3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства державимісця реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4) страховик-нерезидент має відповідні ліцензії, видані згідноіз законодавством держави місця його реєстрації;

5) між Україною та країною, в якій зареєстрованийстраховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковимухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

6) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, невключена до переліку офшорних зон,  визначеного згідно із законодавством України;

7) рейтинг фінансової надійності (стійкості)страховика-нерезидента відповідає вимогам, встановленим уповноваженим органом.

Стаття 28. Діяльність філійстраховика-нерезидента

1. Страховик-нерезидент може провадити страхову діяльність натериторії України через філії, зареєстровані на території України відповідно дозаконодавства.

Страховик-нерезидент має право на відкриття філіїстраховика-нерезидента в Україні за умов, визначених статтею 27 цього Закону, та наявності письмового безвідкличногозобов’язання страховика-нерезидента про безумовне виконання ним зобов’язань,які виникнуть у зв’язку з діяльністю його філії на території України.

2. Діяльність філії страховика-нерезидента провадиться напідставі довіреності та положення про філію страховика-нерезидента, якізасвідчуються нотаріально та легалізуються в установленому законодавствомпорядку. Положення про філію страховика-нерезидента та будь-які зміни до ньогоповинні бути погоджені з уповноваженим органом.

3. Положення про філію страховика-нерезидента повиннепередбачати повноваження філії набувати права та обов’язки від іменістраховика-нерезидента, бути позивачем та відповідачем у суді.

4. Положення про філію страховика-нерезидента повинне визначати:

1) організаційну структуру філії;

2) правила заснування регіональних підрозділів та принципи їхпредставництва;

3) види технічних резервів, що створюються такою філією, таметоди їх створення;

4) правила проведення розрахунків з головним офісом філіїстраховика-нерезидента.

Стаття 29. Управління філієюстраховика-нерезидента

1. Філією страховика-нерезидента керує директор, який повиненмати не менше двох заступників.

2. Директор і заступники директора філії страховика-нерезидентаповинні відповідати таким вимогам:

1) мати вищу економічну або юридичну освіту;

2) не мати непогашеної судимості за корисливі злочини у сферігосподарської діяльності, злочини у сфері службової діяльності.

3. Директор філії страховика-нерезидента та не менше ніж одинйого заступник повинні  матипідтверджений стаж роботи протягом трьох років на керівних посадах у фінансовихустановах. 

4. Положення про філію страховика-нерезидента повиннепередбачати, що директор філії страховика-нерезидента виступає від іменістраховика-нерезидента у відносинах, що виникають при здійсненні нагляду задіяльністю філії страховика-нерезидента та застосуванні заходів впливу запорушення законодавства, допущені під час провадження діяльності філієюстраховика-нерезидента на території України.

5. Філія страховика-нерезидента зобов’язана зберігати усі документи щодо своєїдіяльності за місцем знаходження такої філії на території України.

Стаття 30. Ліцензування філіїстраховика-нерезидента

1. За заявою відповідного страховика-нерезидента уповноваженийорган приймає рішення про видачу ліцензії на провадження страхової(перестрахової) діяльності через філію страховика-нерезидента на територіїУкраїни. Філії страховика-нерезидента видається ліцензія лише на ті класистрахування, які може здійснювати відповідний страховик-нерезидент на територіїкраїни реєстрації.

2. У заяві зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження відповідногостраховика-нерезидента, а також найменування країни, в якій страховик-нерезидентзареєстрований;

2) місцезнаходження філії страховика-нерезидента;

3) імена та прізвища осіб, що є кандидатами на посади директората заступників директора філії страховика-нерезидента, актуарія, особи, якійдоручено ведення бухгалтерського обліку.

3. До заяви про видачу ліцензії філіїстраховика-нерезидента додаються:

1)нотаріально засвідчена за місцем видачі копія рішення уповноваженого органууправління страховика-нерезидента про відкриття філії страховика-нерезидента вУкраїні;

2)письмова згода на відкриття філії страховика-нерезидента в Україні, виданадержавним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни місця реєстраціїстраховика-нерезидента, якщо відповідно до законодавства такої країни необхідноодержати зазначений дозвіл, або письмове запевнення страховика-нерезидента провідсутність вимог щодо попередньої згоди на відкриття філіїстраховика-нерезидента в Україні;

3)нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг із торгового (банківського)реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує державну реєстраціюстраховика-нерезидента;

4)нотаріально засвідчена за місцем видачі копія висновку іноземної аудиторськоїорганізації про фінансовий стан страховика-нерезидента на кінець останньогоповного календарного року, а також фінансовий звіт за останніх три рокидіяльності страховика. Якщо зазначений висновок видається іноземноюаудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторськихорганізацій, визнаних уповноваженим органом, то такий висновок повинен бути підтвердженийвітчизняною аудиторською організацією;

5) копіястатуту (установчих документів) страховика-нерезидента;

6) документи, передбачені пунктами 5-8, 16, 18, 19 статті 12 цього Закону;

(бізнес план,стратегію діяльності)

7)положення про філію страховика-нерезидента;

8) довідкауповноваженого контролюючого органу країни, в якій зареєстрованийстраховик-нерезидент, про наявність ліцензії (дозволу) на здійсненнястрахування, власних коштів та інформації про фінансовий станстраховика-нерезидента;

9) відомостіщодо директора, заступників директора філії страховика-нерезидента, актуарія, утому числі щодо відповідності професійної придатності та ділової репутаціїзазначених осіб вимогам законодавства, в установленому уповноваженим органомпорядку;

10) документи,які підтверджують наявність відповідного рейтингу фінансової надійності(стійкості) страховика-нерезидента;

11)довідка з банківської установи, що підтверджує наявність гарантійного депозиту,передбаченого статтею 35 цього Закону;

12) відомості у формі, в обсягах та порядку, встановленихуповноваженим органом, про взаємовідносини юридичних і фізичних осіб, які даютьзмогу визначити усіх осіб, що мають істотну участь в юридичній особі, провідносини щодо здійснення ними контролю за такою юридичною особою, стосовноюридичних осіб, які прямо або опосередковано мають істотну участь у страховику,та відносини щодо здійснення ними контролю за зазначеним страховиком з метоюідентифікації кінцевих власників страховика та осіб, що матимуть значний впливна діяльність страховика;

13) правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу;

14) копії документів на право провадження страхової діяльності(ліцензія, дозвіл тощо) страховиком-нерезидентом, що видані уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстрованийстраховик-нерезидент;

15) інформаціяпро наявність відповідних сертифікатів — у випадках, передбачених цим Законом;

4. Документи, зазначені в пунктах 1—5,9—12 (крім письмового запевнення страховика-нерезидента) частини третьої цієїстатті, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше непередбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надаєтьсяВерховною Радою України, і супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладомукраїнською мовою.

Стаття 31. Призначення керівництва філії страховика-нерезидента

1. Призначення директората одного із заступників директора філії страховика-нерезидента здійснюється запогодженням з Уповноваженим органом. крім випадків, коли зазначені особибули погоджені Уповноваженим органом при видачі ліцензії у порядку,передбаченому статтею 26 цього Закону”.

Стаття  32. Підстави для анулювання ліцензії філії страховика-нерезидента

Підставами для анулювання ліцензії філіїстраховика-нерезидента є:

1) підстави, зазначені у статті 20 цьогоЗакону;

2) втрата страховиком-нерезидентом вкраїні його місця реєстрації права на провадження страхової діяльності;

3) ліквідація або оголошення банкрутомстраховика-нерезидента в країні його місця реєстрації.

Стаття 33. Припинення діяльностіфілії страховика-нерезидента

1. Припинення діяльності будь-якої філіїстраховика-нерезидента відбуваєтьсяшляхом ліквідації.

2. Уповноважений орган може прийнятирішення про ліквідацію будь-якої філії страховика-нерезидента у разі, коли:

1) філія страховика-нерезидента провадить страхову діяльність ізпорушенням вимог законодавства та/або свого положення;

2) не забезпечується здатність філії страховика-нерезидентавиконувати свої зобов’язання;

3) філія страховика-нерезидента не здійснює страхових виплат натериторії України або здійснює їх несвоєчасно чи у неповному обсязі;

4) щодо відповідного страховика-нерезидента в країні місця йогореєстрації відкрито провадження у справі про банкрутство або ліквідацію.

3. У разі прийняття рішення про ліквідацію уповноважений органпризначає ліквідатора.

Стаття 34. Ліквідація філії страховика-нерезидента

1. Ліквідатор подає звіти про перебіг ліквідації раз на тримісяці після початку процесу ліквідації. Уповноважений орган може установлюватиіншу періодичність подання звітів про перебіг ліквідації, а також наданнядодаткової інформації.

2. У разі прийняття рішення про ліквідацію будь-якої філіїстраховика-нерезидента:

1) така філія страховика-нерезидента не може укладати новідоговори страхування;

2) укладені договори страхування не можуть бути пролонговані;

3) страхові суми за укладеними договорами страхування не можутьбути збільшені.

3. У разі припинення філією страховика-нерезидента діяльності натериторії України або втрати страховиком-нерезидентом права на провадження страховоїдіяльності в країні місця реєстрації головного офісу такогостраховика-нерезидента ліквідатором філії страховика-нерезидента призначаєтьсяїї директор.

Головний офіс іноземного інвестора, головний офісстраховика-нерезидента — це зареєстрований офіс, керівний орган або головнемісце провадження підприємницької діяльності в країні місця реєстраціїстраховика-нерезидента.

4. Директор філії страховика-нерезидента зобов’язаний протягомтрьох днів після надходження інформації про настання обставин, зазначених участині третій цієї статті, повідомити про це уповноважений орган, а такожоприлюднити протягом 10 днів з моменту виникнення відповідних обставиноголошення про їх настання в офіційному друкованому виданні уповноваженогооргану та на офіційному веб-сайті страховика.

5. Директор філії страховика-нерезидента, який не повідомивуповноважений орган і не зробив повідомлення про настання обставин,передбачених частиною третьою цієї статті, несе відповідальність усім своїммайном разом з відповідним страховиком-нерезидентом щодо будь-якої шкоди,заподіяної кредиторам.

6. У разі коли коштів, що покривають технічні резерви тарегулятивний капітал, не вистачає для покриття всіх зобов’язань філіїстраховика-нерезидента, непокрита частина зобов’язань задовольняється з дозволууповноваженого органу, виданого у формі рішення, за рахунок гарантійногодепозиту, передбаченого статтею 35 цього Закону.

7. Страховик-нерезидент відповідає за зобов’язаннями своєї філіїусім своїм майном.

Стаття 35. Забезпеченняплатоспроможності філії страховика-нерезидента

1. Вимоги до технічних резервів, гарантійного фонду тарегулятивного капіталу страховика-нерезидента застосовуються і до філіїстраховика-нерезидента.

2. Філія страховика-нерезидента повинна депонувати гарантійнийдепозит, представлений коштами в національній валюті України, на рахункубанку-резидента, який має ліцензію на проведення операцій на усій територіїУкраїни та не перебуває на момент розміщення такого депозиту в процедурісанації, фінансового оздоровлення чи банкрутства.

3. На момент подання філією страховика-нерезидента заяви провидачу ліцензії на провадження страхової або перестрахової діяльності розміргарантійного депозиту повинен бути не менше встановленого цим Закономвідповідного мінімального розміру статутного фонду страховика. Порядок режимурахунка, на якому обліковується такий депозит, установлюється спільним рішеннямНаціонального банку України та уповноваженого органу. Гарантійний депозит тавідсотки повертаються страховику-нерезидентові після задоволення всіх вимог задоговорами страхування, укладеними філією страховика-нерезидента на територіїУкраїни.

4. На гарантійний депозит не може бути звернене стягнення.Задоволення вимог за рахунок гарантійного депозиту може здійснюватися лише підчас ліквідації філії страховика-нерезидента з дозволу уповноваженого органу.