Студенти Університету ім. Карпенка-Карого поскаржилися на неможливість
Левова частка грошей, що заробляє Київський Національний Університет Театру, Кіно і Телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого на студентах-контрактниках іде на те, щоб погасити основні витрати: заробітну плату викладачів та комунальні послуги у 4-х корпусах КНУ
Левова частка грошей, що заробляє КиївськийНаціональний Університет Театру, Кіно і Телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого настудентах-контрактниках іде на те, щоб погасити основні витрати: заробітнуплату викладачів та комунальні послуги у 4-х корпусах КНУТКіТ, на які державамайже перестала давати гроші.
За радянських часів кіношний корпус (на вул. Щорса,18), Головний корпус (на Ярославовому Валу, 40) та Театральний корпус (на вул. Хрещатик,56) були корпусами КНУТКіТ. Після того, як Україна отримала незалежність,корпуси на Хрещатику та Подолі у власність Університету на віддали, тож заразКНУТКіТ вимушений їх орендувати. На Ярославовому Валу земля, на якій стоїтькорпус, також не є власністю Університету. Таким чином, знана частина коштівнавчального закладу іде на витрати, яких можна було б уникнути, і за рахунокяких можна було б підвищити якість навчання спеціалістів.
Студенти скаржаться, що в той час коликерівництво Університету змушене витрачати сплачені студентами кошти занавчання на оренду колись відібраних у навчального закладу приміщень, студенти змушені за власний кошт робитиремонти у навчальних корпусах.
Як приклад, студенти наводять ситуацію у корпусіІнституту Екранних Мистецтв. Все почалося із того, що 10 років тому Інститут Екранних Мистецтв "ввічливопопросили" звільнити приміщення Києво-Печерської Лаври, де він перебувавіз 1961 року, і його довелося переселити у приміщення на вул. Щорса, 18 (в одинз корпусів комплексу Укркінохроніки - колишня фабрика обробки плівки).
Як стверджують студенти, сказати, що це приміщеннязовсім не підготували до навчального процесу, це нічого не сказати: бетонністіни і підлога, не зашпакльована проводка, бите скло та трухлі рами у вікнах іт.д. і т.п. Рік за роком, студенти власним коштом ремонтують собі аудиторії,для того, щоб їм було де вчитись. Про загальні аудиторії (що не прив’язані домайстерень), спортивний зал, вбиральні, коридори, говорити дуже сумно інеприємно. Хоч все уже давно знаходиться в аварійному стані ремонти непроводять. В чому тут проблема повинні відповісти менеджери Міністрерстваосвіти, які, я впевнений, знають про ситуацію, але не вжили належних заходівдля поліпшення ситуації ні в цьому році, ні протягом багатьох минулих років.
Крім того, повідомляють студенти, є великіпроблеми із відсутністю знімальної техніки, павільйонів. Як не парадоксально Інститутмає великий зал, на 500 чоловік, але у ньому немає проектора і аудіо-колонок.Тобто режисери, оператори, звукорежисери, мультиплікатори та продюсериелементарно не можуть зібратись разом подивитись роботи один одного. Місце є, аот апаратури немає.
Тож кожна майстерня продовжує жити своїм тихим,непомітним ні своїм колегам, ні майбутнім роботодавцям життям, показуючи своїроботи на екзаменах в аудиторіях, що вміщують до 50-ти чоловік.
А ще є довгобуд на Львівській площі. З року урік, відповідаючи на питання про плани розвитку КНУТКіТ, ректор розказуєстудентам та викладачам про те, що колись, коли нам добудують корпус, усі"принижені та ображені" кафедри матимуть змогу туди переїхати. Увищих ешелонах влади в свою чергу знову і знову обіцяють його добудувати, астуденти вкотре цікавляться чи випаде на їх щасливу долю там навчатися.Зважаючи на те, що корпус мали добудувати ще за студентства ректора,імовірність не висока.
Влада розуміє велике значення кіномистецтва – недаремно ж, буквально цими днями з’явилася інформація про те, що буде знятийсеріал про учасників АТО. Але якщо ми не готуватимемо якісних спеціалістів, тонам доведеться залучати до зйомок фільмів про АТО чи про історію Україниспеціалістів з Російської Федерації? Адже саме в Росії існує потужна навчальнаі виробнича машина, що штампує серіали і фільми, не забуваючи займатисяпропагандистською діяльністю. Сьогодні підготовка кадрів, в тому числі і вкіно, вкрай важливе завдання України. Оскільки істина про те, що кіно єнайважливішим із мистецтв, з огляду на його потужний вплив на суспільство, нелише не втратило актуальність, але й стає дедалі актуальнішою.
Звернувся до Прем’єр-міністра України ізпроханням взяти під особистий контроль, ситуацію з підготовки кадрів галузі театру,кіно і телебачення, та зробити все можливе для вирішення проблем поважного ВНЗ.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11868
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2887
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1972
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1967
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 1859