Про спадок на тимчасово непідконтрольній території України
Юридична консультація.
За останні роки громадяни України зіткнулися з колапсом вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили по собі спадок.
Перш за все варто зазначити, що ця процедура однакова як для переселенців, так і тих, хто досі мешкає в Криму чи на окупованому Сході України.
Отже, коротко про дії, які необхідно зробити :
Оскільки документи про смерть людей, видані самопроголошеною владою так званих “ЛНР”, “ДНР” та Криму на території, підконтрольній Україні, не визнаються, спадкоємці мають доводити смерть рідних людей у суді.
1. Отримати свідоцтво про смерть спадкодавця в судовому порядку.
Для цього не потрібно мати довідку внутрішньо переміщеної особи або прописку. Згідно норм статті 257-1 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Іншими словами, із вказаною заявою можна звернутися до будь-якого місцевого суду на підконтрольній Україні території.
Які докази (документи) необхідно долучити до заяви:
1. Отримати відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі РАЦС) у видачі свідоцтва про смерть.
Така відмова видається одразу після письмової заяви до них про реєстрацію факту смерті при відсутності належних документів (як правило, родичам померлого видаються документи так званих ДНР та ЛНР, а такі документи на підконтрольній Україні території не визнаються)
2. До заяви необхідно долучити докази факту смерті (медична довідка лікаря щодо факту смерті, документи, які свідчать про родинні відносини за якими є право отримання свідоцтва про смерть);
3. Останнім етапом при зверненні до суду є сплата судового збору (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що у 2020 році складає 840 грн. 80 коп.).
Зверніть увагу! Необхідно долучити всі наявні докази, оскільки така заява розглядається невідкладно, а також судовий збір не стягується за подання заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.
Після задоволення судом заяви, засвічену копію рішення подають до органу РАЦС. На підставі судового рішення РАЦС невідкладно вносить відповідний реєстраційний запис до реєстру та видає свідоцтво про смерть. При собі отримувачу свідоцтва необхідно мати власний паспорт та ідентифікаційний код.
2. Наступні дії: звернення до нотаріуса
Отримавши свідоцтво про смерть встановленого зразка спадкоємець має звернутись до нотаріуса, згідно зі ст. 11 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18) і ст.91 ЗУ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18), якщо останнє місце проживання або основна частина нерухомого майна спадкодавця знаходиться в зоні АТО або окупованому Криму, місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви спадкоємцем.
Іншими словами, спадкоємці можуть звернутися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній уряду території України із заявою про прийняття спадщини.
Особливо звертаємо увагу про терміни подання заяви! Зробити це необхідно не пізніше, ніж через 6 місяців з дати встановлення факту смерті, в інших випадках для отримання спадщини необхідно звертатися до суду для визначення додаткового строку прийняття спадщини.
Вести спадкову справу може лише той нотаріус, в якого ви її відкривали. Ви можете подивитися, чи продовжує він свою діяльність на контрольованій території в Єдиному реєстрі нотаріусів
У разі, якщо ваш нотаріус залишився працювати на непідконтрольній території, і в нього залишилися всі нотаріальні архіви, звертатися до нього немає сенсу, оскільки його діяльність не визнається державою, а сам він не має доступу до державних реєстрів.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24422
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18184
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17479
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 13573
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 11618