Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора?
У складні часи кожен із нас шукає точки опори — те, що допомагає втримувати рівновагу, приймати рішення і діяти.
Про те, що саме є такими точками, ми говорили у попередньому блозі. Сьогодні пропоную глибше зануритись у одну з життєвих опор — фінанси.
Фінанси - це не просто елемент нашого повсякденного життя, а фактично його базова структурна частина. Завдяки фінансам ми можемо закривати безліч власних потреб:
● придбання необхідного та бажаного
● життя у комфортному середовищі
● забезпечення добробуту сім’ї
● освіта та розвиток як власний, так і дітей та інших членів родини
● можливість допомагати іншим
Традиційно ми звикли думати про гроші як про зовнішній ресурс — це певні матеріальні активи. І це справедливо.
Але чи достатньо просто мати гроші? Чи дають вони автоматичну стабільність і безпеку? Очевидно, що ні. Лише поєднання матеріальних ресурсів із фінансовими знаннями формує справжню стійкість.
Фінанси як зовнішня і внутрішня опора
У цьому поєднанні - унікальність фінансів. Вони є одночасно і зовнішньою, і внутрішньою опорою. Зовнішню частину складають матеріальні ресурси — власний дохід, накопичення, активи. Це те, що можна порахувати, зберегти, примножити або втратити.
Внутрішня опора — це наші знання, досвід, навички управління коштами, фінансове планування та фінансове мислення. Це фінансова грамотність — здатність розуміти фінансові процеси, ухвалювати виважені рішення, адаптуватися до змін. Вона допомагає не лише зберігати і примножувати ресурси, а й, що вкрай важливо у нестабільні часи, відновлювати їх у разі втрати. Знання та вміння залишаються з нами навіть тоді, коли ресурси вичерпано, а активи втрачено.
Фінанси під час повномасштабної війни: виклик, що змінює пріоритети
З початком повномасштабного вторгнення в Україні питання фінансової стійкості набуло нового виміру. За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" наприкінці 2022 року, третина українців, які мали роботу до повномасштабного вторгнення, залишилися без роботи, а кожен десятий – втратив практично всі доходи. Значні пошкодження, порушені економічні ланцюги, зростання цін, знищення та релокація бізнесів — усе це створило умови невизначеності, у яких стабільність, а тим більше фінансова, стала розкішшю. Наступні роки війни зробили ситуацію ще складнішою.
У такі моменти гроші стають критично важливими. Але водночас, саме в кризу стає очевидною цінність фінансових знань. Люди, які мали чіткий план подальших дій, фінансову "подушку" та навички адаптації — швидше приймали рішення, спокійніше реагували на нову реальність і зберігали контроль за ситуацією.
Фінансова грамотність у таких умовах виконує функцію емоційного стабілізатора. Вона знижує рівень тривоги, допомагає ухвалювати рішення і повертати собі відчуття керованості.
Фінансові розмови: чому варто говорити про гроші
На жаль, у нашому суспільстві тема фінансів досі часто залишається табуйованою, а наявність великої кількості грошей вважається чи не криміналом. За даними дослідження про фінансову інклюзію, що проводилося у 2021 році, лише близько 40% українців обговорювали фінансові питання з близькими. 36% уникали таких розмов навіть у родині. Чи покращилася ситуація станом на зараз? Навряд чи, адже зараз ми маємо зовсім інші пріоритети в темах спілкування.
Водночас практика показує, що обговорення фінансових питань і фінансових перспектив зменшує невизначеність, сприяє спільному плануванню майбутнього, формує довіру у стосунках, а також дозволяє обмінюватися знаннями та досвідом.
Бо гроші — це не лише приватна справа, а й частина соціальної взаємодії. І здорова фінансова культура починається з уміння говорити про гроші без сорому, страху, засудження чи напруги.
Гроші чи знання: що важливіше?
У нашому суспільстві поширеною є думка, що високі доходи автоматично означають високий рівень фінансової грамотності. Проте це не завжди так. Те саме дослідження 2021 року показало, що навіть серед людей з високими доходами трапляється низький рівень фінансової грамотності. І навпаки — серед людей із середнім доходом часто є ті, хто вміє ефективно планувати, заощаджувати і примножувати ресурси. На жаль, не досліджувалася динаміка статків опитуваних, але життєвий досвід показує: за відсутності фінансових знань навіть високі доходи не гарантують сталого добробуту. Адже “зайві” гроші легко витрачаються на статусні речі та інші одномоментні бажання.
А фінансові знання — це те, що дозволяє не лише зберегти фінансовий стан, а й поступово покращити його. Це довгострокова стратегія, яка дозволяє адаптуватися до змін і будувати стійке майбутнє.
Жінки: фінанси та відповідальність у новій реальності
Окремо хочу зупинитися на темі жіночих фінансів. Для мене завжди в центрі уваги було питання фінансової захищеності і фінансової спроможності жінок. У сьогоденні воно набуло ще більшої актуальності. І дослідження, про яке я казала вище, свідчить про те, що чоловіки, зазвичай, мають більшу фінансову подушку, ніж жінки. За даними дослідження, про яке йшлося вище, відсоток чоловіків, які мають фінансову подушку на період від 1 місяця, на 6 пунктів більше, ніж аналогічний відсоток жінок.
Але у період повномасштабного вторгнення саме жінки часто стали основними фінансовими опорами родини. Особливо якщо мова йде про тих, хто залишили Україну і виїхали за кордон. В цей складний для кожного з нас час саме жінки часто не лише забезпечують повсякденне життя, а й ухвалюють стратегічні рішення, пов’язані з освітою дітей, адаптацією до нових умов, підтримкою батьків або переїздом за кордон.
Жінки дедалі активніше беруть на себе роль фінансових планувальниць. Вони частіше відкладають на довгострокові цілі, оцінюють ризики, цікавляться фінансовою грамотністю та інструментами захисту.
Чи є щось, що може допомогти чи підтримати жінок на цьому нелегкому шляху? Звичайно, прикладами таких інструментів є інвестування, а також накопичувальне або комбіноване (накопичувальне + ризикове) страхування. Адже це не лише фінансовий захист у разі непередбачуваних обставин, а й можливість поступового накопичення капіталу. Такі програми дають змогу не лише убезпечити себе, а й спокійно планувати великі фінансові цілі: навчання дітей, купівлю житла, забезпечення гідної старості. У довгостроковій перспективі подібні інструменти стають базовими елементами фінансової безпеки родини.
Головне — потрібно завжди пам'ятати, що фінанси — це не лише гроші. Це внутрішній і зовнішній ресурс, який формує здатність жити, допомагає адаптуватися, підтримувати інших і будувати майбутнє. Саме фінансові знання, помножені на практику, стають тією стійкою опорою, яка допомагає зберігати рівновагу навіть у найнепростішій реальності. І чим ширшим є коло наявних інструментів, тим міцнішою буде наша фінансова опора.
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 376
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 249
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 202
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
75981
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 33458
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 26419
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22681
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 14981