Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн?
Президент Володимир Зеленський лише наприкінці березня підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби, що призвело до втрати 2 млрд гривень надходжень до бюджету України.
Спробуємо пояснити, кому це може бути вигідним.
Президент Володимир Зеленський 24 березня підписав урядовий законопроєкт №11090 (Закон №4115-ІХ) «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби». Він передбачає поступове підвищення акцизного податку на тютюнові та нікотинові вироби до 2028 року, наближаючи їх до мінімальних стандартів ЄС. Відтепер оподаткування розраховуватиметься в євро, а до 2028 року мінімальний податок на сигарети сягне 90 євро за 1000 штук.
Верховна Рада ухвалила цей закон ще 4 грудня 2024 року, а 9 грудня він був надісланий Президенту на підпис. Проте протягом 106 днів, або більш ніж 3,5 місяці, Володимир Зеленський його не підписував.
Зайнятість Президента?
З огляду на активні міжнародні зустрічі можна припустити, що Володимир Зеленський був надто зайнятим для підписання цього закону. Однак ця версія викликає сумніви, адже за цей час Президент підписав понад 40 інших законів.
Лише 4 грудня Верховна Рада ухвалила у другому читанні 5 законів (№11443, №10319, №9319, №11028, №9256-д). Усі вони були підписані гарантом протягом місяця, крім №11090, який підвищує акциз на тютюнові вироби.
Може корупція?
Депутат Верховної Ради від партії «Голос» Ярослав Железняк вважає, що відтермінування підписання закону призвело до втрати бюджетом України понад 2 млрд грн із 1 січня 2025 року.
Через цю затримку тютюнові компанії змогли скористатися можливістю заздалегідь закупити акцизні марки зі знижкою 15%. За даними Державної казначейської служби України, лише за перші два місяці 2025 року тютюнова індустрія закупила акцизних марок на 17 млрд грн, що значно перевищує аналогічні показники попередніх років (9,1 млрд грн у 2024 році та 8,8 млрд грн у 2023 році).
Отже, через відтермінування підписання закону тютюнова індустрія отримала змогу закупити акцизні марки за нижчою ціною та зберегти понад 2 мільярди гривень прибутку. Чи могла команда Президента навмисно затягувати підписання? Чи могли тютюновики "занести" на Банкову, аби там відтермінували підписання?
Економічні експерти, з якими спілкувалися представники ГО "Антикорупційний штаб", не знаходять пояснення затримці підписання документа, окрім можливого корупційного інтересу Офісу Президента.
Держава могла отримати більше
Підвищення акцизів має наблизити Україну до європейських стандартів оподаткування, однак залишає простір для маневрів із боку виробників, надавши преференції для ТВЕН.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав, а парламент проголосував урядову версію законопроєкту №11090, яка передбачає 25% знижку на акциз для ТВЕН (стіки для IQOS, glo, Ploom тощо) та повільне підвищення акцизів у 2026-2028 роках (лише на 5% щороку). У результаті класичні сигарети обкладатимуться акцизом у 90 євро за 1000 штук, а для ТВЕН ставка буде лише 72 євро.
За розрахунками експертів ГО "Життя", ця податкова преференція для ТВЕН у законі призведе до недоотримання в бюджет 15 млрд грн у 2025-2028 роках. А з кожним наступним роком втрати від занижених акцизів на ТВЕН зростатимуть щонайменше на 5,2 млрд грн. Таким чином, до 2030 року Україна може втратити понад 25,4 млрд грн.
Фактично ці кошти, які мали б йти до бюджету, залишаться у розпорядженні тютюнових компаній, включаючи міжнародних спонсорів війни.
Як можна виправити ситуацію
Лише 24 березня 2025 року Президент підписав Закон №4115-ІХ. Однак через затримку у введенні в дію Україна вже втратила приблизно 2 мільярди гривень бюджетних надходжень. Сайт Цензор.НЕТ у режимі реального часу відстежував ці втрати.
Після підписання Закону №4115-ІХ залишаються питання щодо передбаченої ним податкової преференції для ТВЕНів, яка складає 25%. Це вигідно тютюновим компаніям, адже знижені акцизні ставки роблять ці продукти дешевшими, що стимулює їх споживання, особливо серед молоді.
Під час засідання робочої групи 15 жовтня 2024 року заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей зазначила, що цей “компромісний законопроєкт” був розроблений разом із представниками тютюнової індустрії, щоб забезпечити бізнесу прогнозовані податкові розрахунки та мінімальні втрати. Вона також висловила побоювання, що більш жорстке підвищення акцизних ставок може стати перешкодою для вступу України до ЄС.
Проте Стаття 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну наголошує на необхідності захисту політики громадського здоров'я від впливу тютюнової індустрії.
ГО “Антикорупційний штаб” закликає Верховну Раду зрівняти акцизні ставки на ТВЕНи та звичайні сигарети до рівня 120 євро за 1000 штук без жодних преференцій. Українське законодавство та міжнародні зобов’язання вимагають, щоб пріоритетним залишалося здоров’я громадян, а не фінансові інтереси тютюнових корпорацій, особливо в умовах гострої потреби бюджету в надходженнях.
- Поки ППО в дорозі — шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 607
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 280
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 210
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 142
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 96
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12356
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11642
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
7632
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6317
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5778