Telegram війни. Як функціонує анонімний ринок і в якій парадигмі перемога над РФ
Перемогти Росію в Telegram на своїй території Україна може лише з використанням принципів цього ринку та інформаційної дискредитації.
Змінити ситуацію виключно інструментами спецслужб, чи на законодавчому рівні, практично неможливо.
Минуло більше двох тижнів зі спецоперації СБУ по викриттю російської агентурної мережі, яка дестабілізувала ситуацію в Telegram. Були встановлені фігуранти, відбулися навіть деякі затримання, названі канали з мережі, серед яких найпопулярніші в Україні - «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал» та інші. Але всі вони досі працюють. Посередники на сірому ринку як і раніше приймають замовлення на розміщення новин у цих каналах. Навіть ціни на послуги не були знижені. Дії СБУ через це у суспільстві не були сприйняті належним чином. А все тому, що немає системної позиції і послуги названих каналів досі цікавлять замовників на українському піар-ринку.
Telegram – це виключно російська пропаганда?
Безперечно, самі методи набуття популярності головних політичних анонімних каналів в Україні – це типово російська технологія. Про це було чимало розслідувань, у тому числі й журналістів Texty та Liga, з проведенням контент-аналізу. Безумовно, популярність цих каналів серед українських можновладців додає їм ваги. І робить з них, можливо, реальний інструмент впливу на політичні рішення. Втім, похідною від цього стало використання Telegram каналів піарниками в Україні для проведення інформаційних кампаній, як чорних так і білих. Telegram став серйозним конкурентом традиційним ЗМІ, які полюбляли заробляти на «джинсі». Оскільки, сьогодні одне чи серія повідомлень на умовному каналі «Легитимный» може мати більший ефект у піар-кампанії для клієнта, ніж серія новин зі згадкою у ЗМІ. Бо аудиторію цього каналу складають люди, на яких необхідно поширити той чи інший меседж. І ціни, які починаються від $1000 за повідомлення багатьох порадують. ККД у досягненні мети виходить вищий. Охоплення аудиторії, хоча воно часто накручене, також більше. Але головне – гарантія, що це повідомлення побачить еліта, набагато вища.
Якщо для пропагандистів Telegram є частиною впливу на більш широку аудиторію молоді та ВІП-персон, то для піарників, що працюють в українському політикумі – це виключно нардепи, люди з Банкової, великі бізнесмени. Простіше кажучи, ті, хто ухвалюють рішення. І кому можна донести той чи інший меседж як аргумент для впливу на ситуацію у потрібному замовнику руслі.
В Telegram сьогодні досвідчені політтехнологи можуть прослідкувати низку кампаній, навіть загорнутих в обгортку розслідувань, як по «корупції» у Великому будівництві. Таргетуються ці меседжі у каналах, які є найпопулярнішими серед чинної влади. І які, за чутками на ринку, навіть читає сам президент.
Поки існує інтерес до «мережі російських телеграм каналів» серед можновладців та еліти, поки проводяться піар-кампанії і українські політтехнологи витрачають на них гроші, що йдуть в гаманці цих російських агентів, доки немає великої української альтернативи цим майданчикам в самому Telegram – ситуація не зміниться. Ми говоримо виключно про політичний Telegram.
А що ж СБУ? І що потрібно робити
Більшість людей, які стикаються з Telegram виключно як з месенджером, не працюють у піарі чи політичній сфері, і не знають особливостей створення каналів сприйняли звістку про спецоперацію СБУ як про велику перемогу. Робота спецслужбою була проведена справді якісна, але великої перемоги не вийшло. Бо не було системності, що мала послідувати за нею.
По-перше, перемогти анонімний Telegram канал можливо, якщо знайти головного бенефіціара номеру, на який цей канал створено. Простими словами, канал створюється на окремий номер, який практично неможливо дізнатися. Sim-карту достатньо сховати, чи вмикати раз на місяць, щоб оператор фіксував її в мережі. І зберігати цей номер власника можливо будь-де, хоч в Сибіру. Затримавши адміністраторів каналів, чи навіть агентів, які займаються розміщенням замовних матеріалів, можна дізнатися краплини інформації. Наприклад, про замовників піар-кампаній та окремих новин, якщо ці замовники також не маскуються під лівими номерами-ботами при спілкуванні з агентами. Поки головний бенефіціар, що може бути не в Україні, і його номер активні – фізично зупинити роботу Telegram-каналу неможливо. А значить виключно силові спецоперації будуть неефективні.
По-друге, що ж тоді робити? Існує декілька системних способів, як прибрати з українського ринку, чи принаймні послабити вплив вищеназваних каналів. Операція СБУ зробила одну важливу річ – це офіційне маркування вищезгаданих політичних анонімних каналів як російських інструментів пропаганди. Це міг бути суттєвий інформаційний удар, який би вплинув на прибутки від клієнтів. Далі цю тезу потрібно підтримувати в інфополі, постійно нагадувати і зробити стабільним наративом. Це допомагатиме відлякувати багатьох українських замовників інформаційних кампаній від цих каналів. Бо про їх замовлення може дізнатися СБУ. Страждатиме анонімність замовника, а значить ризикує клієнт. Паралельно треба вживити в інфополе меседжі про те, що ВІПи більше не читають ці канали. Банально вбити впевненість у цьому. Важливо, щоб поруч із цим процесом відбувалося створення альтернативних великих майданчиків. Вони можуть бути підконтрольні як владі, так і опозиції, чи окремим діджитал-агенціям, що вже заробляють в Telegram. Це, між іншим, відбувається, але дуже повільно і не надто системно. І коли люди бачитимуть альтернативу, особливо якщо цю альтернативу правильно подати чи продати в інфопростір, то автоматично зміниться кон’юктура ринку. Нас не має хвилювати факт, від кого будуть альтернативні майданчики з України. Головне в цьому – це будуть майданчики без антиукраїнської пропаганди.
Результат боротьби з російським впливом у Telegram лежить виключно в ринково-інформаційній парадигмі, а не силовій. Для цього потрібне просте розуміння фахівцями з інформполітики принципів існування Telegram системи.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 82
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2371
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2156
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1685
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1661
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1285