Як децентралізація крокує Україною – погляд учасників подій

З метою вивчення ходу реформи місцевого самоврядування в Україні та виявлення особливостей процесу добровільного об’єднання громад, фахівцями Одеського інституту соціальних технологій, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та регіональних парт

З метою вивчення ходу реформи місцевого самоврядування в Україні та виявлення особливостей процесу добровільного об’єднання громад, фахівцями Одеського інституту соціальних технологій, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та регіональних партнерських організацій протягом липня-серпня 2016 року було проведене експертне опитування представників територіальних громад, розташованих у Волинській, Дніпропетровській, Одеській, Луганській, Львівській та Миколаївській областях.

Проведенеекспертне опитування дало змогу виявити особливості процесу добровільногооб’єднання громад. В ході дослідження всього було вивчено три різні типигромад: об’єднані територіальні громади; громади, які готуються об’єднатися;громади, спроба об’єднатися в яких була невдалою. Дослідження проводилосяшляхом анкетування 597 місцевих експертів (представників органів влади,громадських активістів): 342 члени об’єднаних територіальних громад (57,3%);138 членів громад, які готуються об’єднатися (23,1%); 117 членів громад, в якихспроба об’єднатися була невдалою (19,6%). Серед згаданого числа опитаних 297 або 49,3% представляли громадськість,а 300 або 50,3% – владу.

Хоча кожна групабула розглянута окремо та має певні особливості, можна виявити певні тенденціїв оцінках експертів щодо ходу реформи місцевого самоврядування в Україні,зокрема:

Експерти даютьнеоднозначну оцінку того, чи залучались представники громади до розробкиПерспективного плану формування спроможних територіальних громад ОДА, чи ні.Навіть якщо і залучались, то це були представники місцевої ради.

Ініціаторомоб’єднання територіальних громад також виступали, в першу чергу, представникивлади – сільський (селищний, міський) голова та депутати сільської (селищної,міської ради).

У громадах доситьактивно проводилися громадські обговорення. Найбільш розповсюдженою формоюобговорень у територіальних громадах були загальні збори мешканців.

Експертизазначають, що мешканці чули про реформу, але все ще не до кінця розуміють їїсуть. Основним джерелом інформації щодо реформи децентралізації виступаємісцева влада: голова громади та місцеві депутати, в другу чергу – ЗМІ.Натомість, Офіс Реформ та Мінрегіон відіграли у процесі інформування доситьневелику роль.

Запитань, які найчастіше задавалипредставникам Офісу реформ, місцевих органів влади, громадських структур, такождуже багато. Найбільш повторювані – це:

- у чому суть реформи, які її перспективи, а головне – її вигоди та необхідність для самих мешканців;

- як будуть надаватись адміністративні послуги, зокрема, видача довідок;

- питання щодо розподілу бюджету та фінансування приєднаних громад;

- питання щодо закриття бюджетних установ.

Аргумент, якийнайбільшою мірою спонукав і спонукає мешканців підтримати об’єднання –перспектива отримати більш потужний бюджет.

У громадах, щозазнали невдачі у спробі об’єднатися, та у громадах, які планують об’єднатися,супротив спостерігався саме з боку мешканців. Крім того, вдалося виявити, щоіноді тиск на прийняття рішень чиниться з вищих щаблів влади, зокрема районноювладою та навіть окремими народними депутатами.

Аргументи,висловлені проти об’єднання дуже різноманітні, та найбільш повторювані – це:

- небезпека закриття бюджетних установ та підприємств і, як наслідок, втрата робочих місць;

- всі кошти залишаться в центрі громади, а периферійні села чекає занепад;

- недовіра до реформи, центральної влади, страх перед новим, зневіра, нерозуміння перспектив у цілому.

В усіх групах виявлені схожі труднощі, яківиникали під час об’єднання, а у випадку з громадами, які зазнали невдачі, вонистали й причинами невдачі, зокрема:

- брак інформації та діалогу, непорозуміння, недовіра;

- відмова об’єднатись однієї або декількох громад;

- віддаленість населених пунктів за відсутності транспортної інфраструктури.

ОСНи (сільські комітети) в цілому відігравали невелику роль у процесі об’єднання, часто вони навіть не утворені у громадах.

В ході добровільного об’єднання територіальних громад в Україні з’явився інститут старост. Наразі у досліджених об’єднаних громадах у більшості населених пунктів старости вже обрані або їх функцію виконують інші особи, уповноважені місцевою радою. Питання, з якими звертаються до старост, пов’язані переважно з наданням довідок, оформленням субсидій, організацією благоустрою, комунальними послугами.

У цілому,експерти з об’єднаних громад на цьому етапі доволі позитивно оцінюють наслідкиреформи. Покращилась якість та доступність послуг, що надаються в громаді післяоб’єднання; бюджет об’єднаної територіальної громади збільшився в декількаразів; додаткові кошти активно використовуються на ремонт соціальних об’єктівта роботи з благоустрою.