Україна готується до сучасного європейського регулювання сфери захисту рослин
Мінагрополітики презентувало проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин
На сьогодні чинне законодавство України у сфері здоров’я рослин включає дві базові галузі: карантин і захист рослин, які врегульовані законами України «Про захист рослин», «Про карантин рослин», «Про пестициди та агрохімікати». При цьому закони України «Про захист рослин» і «Про карантин рослин», які було прийнято у 1998 та 1993 році відповідно, подекуди містять дублюючі положення. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» було прийнято у 1995 році та відтоді він не піддавався системному перегляду в частині сталого та безпечного поводження із засобами захисту рослин з урахуванням динаміки розвитку суспільних відносин у цій сфері. Таким чином, чинне законодавство, на жаль, є фрагментованим і застарілим та, відповідно, вимагає перегляду й уніфікації.
Більш того, ключові положення зазначених законів не повною мірою відповідають основним положенням законодавства ЄС у цій сфері, зокрема в частині реалізації пункту 65 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони. Відповідно до статті 64 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами (далі – Угода про асоціацію) Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС.
Таким чином, державне регулювання сфери карантину і захисту рослин доцільно переглянути, уніфікувати, осучаснити та привести у відповідність до законодавства ЄС.
На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики що відбулося 13 березня представниками Міністерства аграрної політики та продовольства України презентовано проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин (реєстр. № 8340 від 09.01.2023). Проект Закону підготовлено із залученням експертів проектів міжнародної технічної допомоги ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні», TWINNING «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб».
Документ спрямований на те, щоб імплементувати вимоги 17 актів права Європейського Союзу та консолідувати Закони України «Про захист рослин», «Про карантин рослин» і частину Закону України «Про пестициди та агрохімікати», яка стосується поводження із засобами захисту рослин (крім державної реєстрації та поводження з відходами), в один єдиний закон; надати сфері захисту рослин сучасного європейського регулювання; по максимуму її цифровізувати та дерегулювати; розв'язувати проблеми з обігом засобів захисту рослин. Також удосконалюється захист території нашої держави від шкідливих організмів. Крім того, його норми встановлюють додатковий захист для бджіл.
У напрямі демонополізації та дерегуляції передбачено прозорі та чіткі механізми делегування на:
• видачу паспортів рослини;
• здійснення техогляду обладнання для застосування ЗЗР;
• навчання щодо поводження з ЗЗР;
• здійснення лабораторних досліджень;
• маркування дерев’яного пакувального матеріалу.
Скасовується карантинний сертифікат та за прикладом ЄС запроваджується паспорт рослини для простежуваності при її переміщенні територією України.
Система державного контролю буде комплексною (по всьому ланцюгу обігу рослин, насіння і ЗЗР); прозорою (всі оператори ринку зареєстровані та підконтрольні); з ризикоорієнтованим підходом (ефективна, без надлишкових перевірок бізнесу).
Передбачено створення інформаційно телекомунікаційної системи для обробки та автоматизованого обміну даними щодо державного контролю. Така система буде ідентичною за своєю метою до інформаційно-комунікаційної системи щодо перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України. Це в результаті дасть змогу створити єдину комплексну інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу (Держпродспоживслужби).
Фінансування програмного забезпечення та утримання цієї системи здійснюватиметься за кошти проекту технічної допомоги Європейського Союзу.
Законопроектом також пропонується змінити підходи до контролю на кордоні при імпорті рослин, насіння та ЗЗР, аби його осучаснити, посилити та привести у відповідність до правил ЄС.
Запроваджується обов’язковий облік та звітність щодо обігу й застосування ЗЗР. Буде створено електронну систему завчасного сповіщення про застосування ЗЗР.
Крім того, законопроект створює можливість виявити та відреагувати на фальсифіковані ЗЗР на будь-якому етапі їх обігу.
До обладнання для застосування ЗЗР, що понад п’ять років, як введене в експлуатацію, буде застосовуватися обов’язковий техогляд.
Також проект закону вводить заборону на авіаційний метод внесення ЗЗР, крім окремих чітко визначених випадків та обов’язкового отримання дозволу на це. Врегульовується можливість внесення ЗЗР дронами.
Законопроект № 8340 перезавантажує сферу захисту рослин. Він одночасно матиме позитивний вплив і на фітосанітарну безпеку, і на ведення бізнесу та створення для нього нових можливостей, і на розвиток технологій, і в цілому на здоров’я рослин та людей. Важливою стратегією документа є ідентичне з ЄС регулювання цієї галузі та державний контроль, що спростить українським аграріям вихід на зовнішні ринки.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко вчора о 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов вчора о 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак 13.11.2024 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко 13.11.2024 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал 13.11.2024 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов 13.11.2024 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Гра в імітацію 359
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 230
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями 66
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями 45
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 12214
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 10343
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6572
-
Нафта може впасти до $40 у 2025 році, якщо ОПЕК скасує добровільне скорочення видобутку
Бізнес 4160
-
Росіяни почали атакувати Харків дронами "Молнія-1". Чим вони небезпечніші за "шахеди"
Технології 3629