Критичне мислення. Урок у Києвраді
Відмовляючись від критичного мислення в умовах війни, ми відтерміновуємо Перемогу
Минулого тижня «прогресивна громадськість» критикувала керівника фракції «Європейська Солідарність» Володимира Прокопіва за небажання «ухвалювати бюджет війни». Телемарафон «Єдині новини» та «банкоматні» телеграм-канали змагалися у тому, хто піддасть більш дошкульній критиці депутата Київради від опозиційної політичної сили.
Проте ці зусилля були лише елементом інформаційної кампанії влади проти опозиції.
Сам Прокопів у колонці для «Української правди» процитував власний виступ повністю (бажаючі можуть пошукати стенограму засідання Київради). «Зради» стало набагато менше, а якщо згадати нещодавню епопею з перерозподілом ПДФО, які сплачують військові за місцем постійної дислокації, то ситуація змінюється просто на очах. І виявляється, що виступ Прокопіва мав рацію, а дискредитація бюджетного процесу у Київраді – частина усвідомленої державної політики влади.
Маємо приклад класики фейкотворчості: вихопити одне, резонансне речення з виступу відомої людини – запустити максимальне поширення – профіт. Контроль над Києвом продовжує залишатися недосяжною мрією для команди Зеленського, тому використання «чорнухи» залишається головним інструментом впливу.
Якщо пригадати масштабну, не без фантазії інформаційну операцію влади проти Петра Порошенка, якого звинуватили в отриманні мільйона доларів від угорського уряду, стає зрозумілим: ми маємо справу з шельмуванням опозиції та її дискредитацію в умовах війни. На запит Заходу на формування уряду національної єдності влада відповіла по-своєму, у асиметричний спосіб.
Маємо визнати, що державних зусиль з поширення медіаграмотності та розвитку критичного мислення бракує вже давно. В умовах війни її розвиток… може підірвати українську пропаганду (так, так, вона існує, про якість поговоримо іншим разом). Це означає, що крім допомоги наших захисникам ми маємо самостійно, не покладаючись на інших, вчитися відділяти інформаційні зерна від полови. Це потрібно кожному.
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук вчора о 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук вчора о 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін вчора о 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич вчора о 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький вчора о 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 20.05.2025 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 20.05.2025 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
44862
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 20936
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
6988
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
5476
-
Політичний покер. Як CША програють підготовку до війни з Китаєм, а Путін цим користується
5079