Чи вкоріниться благодійність в ДНК українців: прогнози щодо розвитку благодійного сектору
За останні пів року благодійність посіла заслужене місце в топ-10 тем для обговорення серед українців. Та чи буде так завжди? Розбираємося
За останні пів року благодійність посіла своє заслужене місце в топ-10 тем для обговорення серед українців. Люди активно долучаються до добрих справ, дізнаються про ефективні методи допомоги та активно поширюють інформацію про ініціативи. Тож не дивно, що всіх турбує питання: благодійність буде популярною завжди? Нещодавно ми презентували результати дослідження “Благодійність у часи війни”. Сьогодні я спробую проаналізувати результати та спрогнозувати подальший розвиток благодійності.
Казали мудреці, що вірогідність побачити динозавра на вулиці 50%: або побачиш, або ні. Ніколи не знаєш напевно, як воно буде. Тому усі передбачення майбутнього — це або спосіб переконатись у власній правоті, або невдала спроба бути далекоглядним.
На щастя, в теперішньому прогнозі мені не доведеться дивитись у срібну кулю та шукати потаємні знаки. З 2019 року ми з командою збираємо дані про благодійність в Україні: це дослідження, які ми проводимо спільно з партнерами в Україні, аналітика міжнародних трендів і загалом міжнародні рейтинги, куди включена Україна.
На основі цих даних сьогодні я і буду робити передбачення про майбутнє благодійності.
Фінансова допомога
Скинути кілька гривень на благодійність — це найпростіший спосіб долучитись до добрих справ. Можеш сидіти вдома на дивані, пити каву в модній кав’ярні чи збирати малину в саду — і при цьому двома свайпами на смартфоні долучитись до благодійності.
Про готовність допомагати грошима зазначають і респонденти нашого опитування. 76% серед усіх благодійників допомагають саме фінансово. А середньомісячна сума благодійного внеску зросла у 9 разів: з 261 гривні на одного благодійника до 2432 грн.
Якщо ви хоч раз цікавились середньою зарплатою по Україні, то розумієте, що це доволі значна сума на одного українця. Тому такі темпи благодійності не будуть з нами надовго. Це радше пікова точка, після якої відбудеться певний спад, а потім стабілізація благодійних донатів. Ми уже спостерігали таке після початку пандемії, думаю, зараз будуть схожі тенденції.
В той же час, понад 65 % респондентів відповіли, що продовжать благодійні внески після закінчення війни. У зв’язку з цим я припускаю кілька можливих сценаріїв:
— люди почнуть вводити в звичку, так званий, благодійний бюджет. Це комфортна сума, яку вони готові витрачати щомісяця на благодійність, та будуть розподіляти її поступово.
— почне укорінюватися культура мікроплатежів по 10, 20, 50 гривень. Це важливо з огляду на те, щоб кожен міг зробити донейт і при цьому не почувати себе якимось не таким через малу суму. Кожен внесок важливий, і мікродонатні кампанії це підтверджують, наприклад, збір на хліб від Kind Challenge: проєкт наголошує, що вартість буханки — 15 грн, для кожного з нас це незначна сума, але для когось це повноцінна їжа.
Волонтерство, чи все так однозначно?
З волонтерством ситуація ще цікавіша По-перше, воно неймовірно зросло – в 6 разів. По-друге, чи не вперше ним займається більше чоловіків, ніж жінок (підозрюю, це пов'язано через специфіку допомоги — велике фізичне навантаження). І по-третє, дуже багато українців отримали перший досвід волонтерства.
Але згодом кількість волонтерів зменшиться. Як би сумно це не було, проте цей квантовий скачок є прогнозованою відповіддю суспільства на повномасштабну війну. Добра новина в тому, що майже 70% людей, які почали практикувати волонтерство, планують продовжувати цю справу і надалі. Звичайно, люди відповідали на це питання, будучи емоційно зануреними у свою діяльність, проте запал наразі мене радує.
Перший досвід волонтерства — це як вчитись плавати: дуже важливо не кинути людину у воду і чекати, чи випливе, а методично та поступово навчати, пояснювати та супроводжувати. Саме це мають пам’ятати засновники волонтерських центрів та благодійні фонди, які мають у штаті волонтерів.
До речі, припускаю, що з часом волонтерські ініціативи та штаби почнуть створювати громадські організації чи благодійні фонди. Рано чи пізно настає потреба упорядкувати свою роботу в організаційну структуру та розивати ідеї уже на постійній основі.
Довіра до благодійних фондів
І останнє, але точно не за рівнем важливості: за квітень 2022 року в Україні зареєструвались 1199 благодійних організацій, а в тому ж місяці минулого року — 94.
Що це означає для нас? З одного боку — це можливості та нова кров, яка приходить зі своїми думками, баченнями та підходом до роботи, а з іншого боку — виклик, оскільки це шалений плацдарм для шахрайства та неякісної роботи. Відкрити благодійний фонд — це відповідальність. Це не лише допомагати, а й вести звітність, комунікацію і якісно опрацьовувати запити.
Проблема довіри до БФ є наріжним каменем у культурі благодійності. Саме фонди, а не волонтерські ініціативи можуть робити більш системні та довготривалі проєкти. Але часто благодійні фонди овіяні стереотипами в очах людей.
«Я допомагаю точково, але ніколи не перерахую кошти у будь-який фонд», «Є спотворена благодійність завдяки створеним благодійним фондам школи/класу і словами про наявну заборгованість» — ось лише кілька коментарів під дописом про важливість адміністративних коштів для професійних благодійних фондів.
Варто зауважити, що порівняно з 2021 роком рівень довіри зріс до значення 3,77 з можливих 5. Тобто, позитивна тенденція до змін є. І тепер велика частина роботи залишається на стороні саме працівників в секторі благодійності: як зробити так, щоб довіра росла, як показувати цінність та важливість своєї роботи. Єдиної рецепту успіху немає, але респонденти часто зазначають такі пункти: має бути налагоджена комунікація, історії успіху, прозорі правила отримання допомоги та звітність.
Наразі процес перевірки доброчесності залежить виключно від благодійника, тому люди рідко приділяють цьому свій час. Зокрема, лише 30% українців так чи інакше перевіряли благодійні фонди перед тим, як надіслати їм кошти. Але все більше людей цікавляться цим питанням. Тож припускаю, що в майбутньому з’являться спрощені механізми перевірки доброчесності благодійних інституцій, і таким чином ми зможемо донейтити без страху бути обманутими.
Українці з давніх-давен відомі добротою та щедрістю, допомога є частиною нашого ДНК, тому так важливо оберігати різні аспекти благодійності та стимулювати її розвиток.
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
44153
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 20109
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
6893
-
Політичний покер. Як CША програють підготовку до війни з Китаєм, а Путін цим користується
4987
-
За лаштунками телефонної розмови – чого прагнуть Путін і Трамп
Думка 4853