Чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави?
Ринок електроенергії
Влада заявляє про неприпустимість електроенергії з РФ та Білорусі і одночасно проводить аукціони на доступ до міждержавних перетинів з країнами СНД.
Тиждень тому, виступаючи з трибуни Верховної Ради, Президент Литви Гітанас Наусєда закликав Україну не купувати білоруську електроенергію. За його словами, в такий спосіб Росія намагається використати Білоруську атомної електростанції (БелАЕС) для розширення свого впливу.
«Дозвольте мені додати кілька слів про спільні турботи, які нам накинула небезпечна Білоруська АЕС. Будівельник електростанції – Росія – не лише піддала ризику здоров'я жителів регіону, але й намагається використати проєкт електростанції для розширення свого впливу. Хочу прилюдно попросити владу України та її народ підтримати позицію країн Балтії щодо Білоруської АЕС та не купувати електроенергії, виробленої в Островці», - заявив Наусєда.
Перед тим, 11 лютого, Європарламент прийняв безпрецедентно жорстку резолюцію щодо БелАЕС. У документі атомну електростанцію в Островці називали джерелом небезпеки для всього Європейського Союзу. За неї проголосували 642 євродепутата, проти були 29 парламентарів, і лише 21 – утримався.
Здавалося цих аргументів українській владі мало би вистачити, аби припинити імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, про згубний вплив якого на енергетику України вже довго говорять експерти. Тільки в 2021 році обсяг імпорту з цих країн досяг відмітки в 600 млн кВт-год. Відповідні заяви не забарилися. Практично одночасно президент Зеленський та міністр енергетики Вітренко зробили заяви, в яких підкреслили свою відданість євроінтеграційним устремлінням. Ба більше, Зеленський навіть звернувся до прем’єра Дениса Шмигаля з проханням законодавчо врегулювати питання обмеження імпорту електроенергії з країн, які не є членами Енергетичного Співтовариства, зокрема Росії та Білорусі.
Втім, подальший розвиток подій просто приголомшує. 23 березня стає відомо, що НЕК «Укренерго» провело аукціон з доступу до міждержавних перетинів на період з 1 до 30 квітня 2021 року. Переможці аукціону отримали можливість продовжувати комерційний імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.
Хочу підкреслити, що жодних об’єктивних причин для такого демаршу не було – навесні споживання електроенергії закономірно зменшується, тож вітчизняна енергетика без проблем може виробити необхідні обсяги струму. У вимушеному резерві знаходяться десятки українських енергоблоків. В чому ж причина такого абсурдного рішення?
Перше, що спадає на думку – комерційний інтерес бізнесменів, близьких до оточення Зеленського. Зокрема, компанія «Дніпросталь-Енерго» олігарха Віктора Пінчука отримала доступ до перерізу 30 МВт. Саме ця фірма першою почала закупівлю електроенергії з Білоруської АЕС ще в січні 2021 року, викупивши доступ до перерізу на денних аукціонах. Схоже, що саме так Зе-команда розплачується з медіа-магнатом Пінчуком за лояльність його телеканалів та підконтрольних депутатів в Верховній Раді. Це типовий приклад олігархічної моделі господарювання, коли мільярдні статки для обраних здобуваються за рахунок нехтування інтересами всього суспільства.
Нагадаю, що вже у наступному 2022 році ОЕС України має повністю відокремитися від енергосистем Росії та Білорусі і перейти в ізольований режим роботи. Після цього, у 2023 році має відбутися повна синхронізація з європейською ENTSO-E. Однак, очевидно, що ці плани під загрозою. Нам можуть скільки завгодно розповідати, що метою влади в секторі електроенергетики є інтеграція з європейською енергосистемою. Але реальні дії говорять про інше – визначальним чинником державної політики залишається фінансова вигода друзів президента.
Після цього виникає риторичне питання, чи можуть західні партнери України довіряти керівництву нашої держави, якщо ті, дивлячись в очі, дають обіцянки, які потім порушують ледь не наступного дня?
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 701
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 406
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 14221
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 11207
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 5863
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4813 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4185