З 1 жовтня влада зменшує субсидійні виплати в половину
Уряд з 1 жовтня скасовує карантинні соціальні норми споживання
Уряд з 1 жовтня скасовує карантинні соціальні норми споживання (газ для приготування їжі та підігріву води, електроенергія, водопостачання), про це заявила Міністерка соцполітики пані Лазебна.
На практиці це означає, що зменшаться субсидійні виплати на послуги газопостачання, холодну та гарячу воду, водовідведення, електропостачання в половину (!) – від 200 до 600 гривень на сім’ю.
За останні декілька років кількість родин, що отримували субсидії скоротили з 7 млн до 2,5...
Фінансування на субсидії зменшили з 76 млрд до 35 млрд, при тому що тарифи зросли вдвічі!!
Слід нагадати, що з 1 травня 2021 року Кабінет міністрів зробив більш складними і жорсткішими вимоги при призначенні житлових субсидій. Мета - зменшити кількість субсидіантів і відповідно скороти бюджетні витрати на субсидійні виплати.
Приводів для відмови в отриманні субсидій побільшало. Постановою Кабміну запроваджені додаткові обмеження, зокрема, підставою для відмови в отриманні субсидії може стати наявність банківських депозитів, купівля валюти і ювелірних виробів, перетин кордону…
Крім того, Уряд скасував діяльність комісій, що працювали при місцевих органах влади та призначали субсидії в окремих нестандартних і виняткових випадках. Наприклад, після втрати майна через пожежу чи коли відносно забезпечена сім’я залізила у борги, через дороге лікування когось із членів родини.
Проте, посилення вимог до отримувачів субсидій може не стільки вдарити по “багатих шахраях”, які прикидаються “бідними”, скільки по тих, кому справді важко обійтися без допомоги держави.
До речі, суттєве скорочення субсидіантів більше ніж в два рази за останні роки, відбулося, переважно, за рахунок родин заробітчан. Адже, за однією з умов, родина втрачає право на субсидію, якщо упродовж 60 діб хтось із її членів не сплачує єдиний соціальний внесок (якщо тільки офіційно не оформлений як безробітний). А люди, котрі тимчасово або постійно працюють за кордоном, фізично не мають можливості сплатити ЄСВ.
І це при тому, що влада мала б навпаки бути вдячною заробітчанам, які щороку переказують в Україну понад $12 млрд, що підтримує наші економіку й валюту значно більше, аніж кредити від міжнародних фінансових інституцій.
Те ж стосується пенсіонерів та малозабезпечених людей з невеликими доходами, котрі отримали у спадок розпайовані земельні наділи. Насправді ця земля може не приносити їм жодного прибутку. Тим не менше, формально це є підставою для позбавлення такої родини права на субсидію.
Зрозуміло, що субсидії – тягар для держбюджету. Щороку на них ідуть десятки мільярдів бюджетних гривень. Тож урядовці всіляко намагаються скоротити витрати на субсидії. Але для того, щоб розв’язати цю проблему, треба владі кардинально змінювати підхід: збільшуючи через розвиток національної економіки доходи населення. Таким чином, все більше українських домогосподарств могли б самостійно впоратися з оплатою “комуналки”.
Середньостастична європейська родина, скажімо, витрачає не більше 10% сукупного сімейного доходу на оплату житла й комунальних послуг. У нас цей показник сягає 30%. Коли й в Україні він знизиться до “цивілізованих” параметрів, субсидії населенню не знадобляться.
Досягнути цього можна, або зменшивши тарифи, щоб вони були підйомними для сімейних бюджетів, або суттєво збільшивши доходи громадян, аби ті могли самостійно розв’язувати побутові проблеми й не просити милостиню в держави
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 700
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 405
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 13206
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 10486
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 5004
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4811 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4148