Головні загрози у податковій сфері від нового президента
Команда новообраного президента окреслила свої наміри щодо податкової політики в Україні. Загалом ідеї непогані, деякі можуть стати успішними змінами, проте певні моменти викликають занепокоєння
У нещодавньому інтерв’ю профільний радник майбутнього президента Данило Гетьманцев чітко дав зрозуміти, що на зменшення податків годі розраховувати. Він ніби «за» зниження податкового тиску, але переконаний, що на цей момент Україна собі такого дозволити не може.
А значну частину економіки в тіні країна може собі дозволити? Кожен крок влади, що посилює податкове навантаження, веде до більшої тінізації економіки. Відмова послабити податковий тиск не сприяє виведенню бізнесу на прозору роботу.
Враховуючи, що радник майбутнього очільника держави особливо акцентував увагу на величезному дефіциті Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, є побоювання, що зменшувати його будуть, збільшуючи податки.
Ми і без того маємо далеко не найнижчі податки, хоча в команді новобраного президента наполягають на протилежному.
Сьогодні базова ставка на прибуток в Україні становить 18%. Такий самий податок маємо на доходи фізичних осіб. Єдиний соціальний внесок у нас – 22% та військовий збір 1,5%.
Якщо рахувати в абсолютних цифрах, українець з кожної гривні своєї зарплатні платить до державного бюджету 52 копійки податків.
Наприклад, у Франції податок на дохід починають нараховувати, коли останній досягає 10 тисяч євро. Починається ставка з 14% і сягає 45% податку на дохід, який перевищує 153,8 тисяч євро на рік. Майже аналогічна ситуація в Німеччині.
Думаю, що Україні варто йти шляхом зниження податків, щоб вивести економіку з тіні.
Майбутнім чиновникам варто оцінити, яка кількість людей фіктивно працює на мінімалці. Щоб зрозуміти: лише послаблення податкового тиску простимулює українців відмовитися від заробітних плат у конвертах. Зниження податків дозволить збільшити надходження до бюджету коштів.
Коли вже команди, що приходять до влади, позбудуться ілюзій, що високі податки прямо ведуть до суттєвого наповнення бюджету?
Авжеж, в комплексі має бути вирішене також питання облікової ставки Національного банку. Щоб мати стимул для розвитку, бізнесу потрібні доступні кредити. Хоча у квітні Нацбанк знизив облікову ставку з 18% до 17,5%, це все ще надто великий відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам. Таким чином, регулятор поки лише окреслив свої можливі подальші наміри, але суттєво ситуацію не змінив.
З чим не доводиться сперечатися, то це з необхідністю покращити адміністрування податків. Оскільки в цьому криється значна частина проблем у відносинах бізнесу та фіскальних органів в Україні.
Тим не менше, вкрай непокоїть те, що людина, яка дуже скоро опиниться у владі, заявляє, що зниження податків можливе в довгостроковій перспективі. На жаль, з таким підходом відновлення української економіки, залучення інвестицій, розвиток бізнесу також відійдуть у далеке майбутнє.
Навіть якщо порівнювати з європейськими країнами, у нас надто високі податки як для нестабільної економічної системи. Знижуючи їх, ми прийдемо до більшої прозорості зарплат, доходів, залучимо інвестиції та піднімемо економіку.
Тому підвищення податків або збереження їх на нинішньому рівні не приведе ні до чого хорошого.
- Поки ППО в дорозі — шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 607
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 280
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 210
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 142
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 96
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12378
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
7878
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6395
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5821
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5763