Захист прав міноритаріїв: міф чи реальність?
Українські міноритарії «захищені»! Напевно саме такий зміст вкладали автори законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Зокрема, відповідно до зазначеного нормативного акту, учасник (акціонер) господ
Українські міноритарії «захищені»! Напевно саме такий зміст вкладали автори законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Зокрема, відповідно до зазначеного нормативного акту, учасник (акціонер) господарського товариства з 1 травня поточного року отримав право подати позов від імені та в інтересах господарського товариства, про відшкодування збитків (в тому числі упущеної вигоди) завданих його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені).
Таке право має значно посилити захист прав міноритарних інвесторів в Україні і суттєво наблизити нашу державу до виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Та чи дійсно це так, спробуємо розібратися.
Захист прав міноритаріїв: досвід зарубіжних країн.
В зарубіжних країнах право міноритарія подати позов в інтересах товариства отримало назву «похідний (непрямий) позов». Вони стали ефективним засобом захисту інтересів не лише міноритарних учасників, а й кредиторів юридичних осіб і широко застосовуються в США, Великій Британії, Японії, Франції, Італії, Ізраїлі та більшості інших країн з розвиненою ринковою економікою.
На думку фахівців саме наявність чи відсутність такого інструменту у вітчизняному законодавстві є індикатором рівня захищеності міноритаріїв в країні. Адже, як відомо, є пряма залежність між добробутом товариства та його учасників. А можливість захистити товариство від зловживань чи недбалості з боку менеджменту/мажоритаріїв представляє собою дієвий механізм захисту міноритарних учасників, які не мають вирішального впливу на формування складу органів управління товариством. Але, на жаль, практика доводить, що право на подання похідного позову одночасно з вагомим позитивним ефектом також має свої недоліки, оскільки недоброчесні учасники (акціонери) можуть навмисно з корисливих мотивів створювати перешкоди в діяльності товариства, зловживаючи цим правом.
Тому у зарубіжному законодавстві передбачені і запобіжні заходи щодо неправомірного застосування похідного позову. Такі, наприклад, як володіння учасником (акціонером) часткою у статутному капіталі товариства на протязі відповідного періоду, внесення позивачем застави та інші.
Похідний позов по-українськи.
Запровадження в українське корпоративне право інституту похідного позову не можна назвати новацією. Оскільки відповідальність посадової особи за завдані нею юридичній особі збитки була закріплена і раніше, але притягнення до вказаної відповідальності фактично унеможливлювалося відсутністю законодавчого врегулювання на рівні процесуального законодавства.
І хоча з моменту впровадження нової категорії справ у спорах між господарським товариством та його посадовою особою пройшло ще зовсім мало часу, проте, згідно з оприлюдненою інформацією на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, господарськими судами вже порушено три провадження у справах про відшкодування збитків. А по одній із них вже навіть є рішення Господарського Суду Харківської області (ціна позову 29549853.54 грн.). Що свідчить про наявність проблем в управлінні товариствами корпоративного типу та потреби в існуванні особливого механізму захисту таких товариств від шкоди, завданої його ж посадовими особами.
Але перший досвід застосування похідного позову в українських реаліях поки що не дав очікуваного результату. Суд дійшов висновку, що обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову, а тому відмовив у його задоволенні у повному обсязі. Саме про такі наслідки і застерігали експерти корпоративного права та висловлювали сумніви в ефективності похідного позову як інструменту захисту прав учасників (акціонерів) з тієї причини, що склад та розмір збитків, завданих товариству, буде досить складно довести. А в судовій практиці сформувалися дуже високі стандарти доказування в подібних справах.
Хотілось би вірити, що все ж таки це лише «перший млин» і запроваджені зміни не носитимуть формальний характер. Принаймні надихає те, що першопрохідці не опускають рук і вже подали апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
- Поки ППО в дорозі — шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 607
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 280
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 210
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 142
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 96
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12378
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
7878
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6395
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5821
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5763