Командна робота та ресурси, якими володіють співробітники
На жаль, балансу між робочим та особистим життям не існує, слово “баланс” не розкриває суті даної фрази.
Мантра сучасної організації — працювати разом або командна робота. Бізнес стає все більш багатофункціональним, а підрозділи зміцнюють зв’язки один між одним. Такі департаменти як: фінанси, ІТ, комерція та інші все важче виділити в окремі ізольовані групи. Командна робота та продуктовий підхід вже вважається запорукою успіху. В сучасних реаліях люди більше витрачають часу на спілкування з крос-функціональними колегами.
В цьому є багато позитивного. Але коли цінний ресурс починають експлуатувати необмежено, це викликає тривогу. Уявіть типовий робочий тиждень у вашій організації. Скільки часу люди проводять на зустрічах, у телефонних дзвінках та листуванні? У багатьох компаніях - близько 80%, а це означає, що на роботу, яку потрібно зробити самому, часу залишається мізерно мало. Справа того варта, тому що людина потрапила в потік - тут потрібна участь, там потрібна порада і на зустрічі теж потрібно бути присутнім. Співробітники беруть роботу додому і незабаром згорають, тому і звільняються.
Командна робота зазвичай розподіляється дуже нерівномірно. Найчастіше від 20% до 35% колективних зусиль припадає лише на 3%-5% працівників. Як тільки хтось стає паличкою-виручалочкою, його починають залучати до все більш важливих проєктів і призначати на все більш важливі ролі. Щедрість і бажання допомогти іншим впливає як на особисту репутацію, так і на загальний результат. Дослідження Ninh Li з Університету Айови показує, що один відданий співробітник, який часто береться за роботу поза свої прямі функціональні обов’язки, підвищує ефективність груп більше, ніж усі інші разом взяті.
Але, чуйні співробітники незабаром створюють своєрідну пробку, оскільки без них організація просто не рухається вперед. Навіть гірше, вони настільки перевантажені, що самі вже не в змозі працювати з колишньою ефективністю. Обсяг і різноманітність роботи, яку вони виконують, залишаються непоміченими, оскільки надходять запити з інших підрозділів.
Існує три типи ресурсів, якими один співробітник може поділитися з іншими: інформаційні, соціальні та особисті. Перші два ресурси є відновлювальними, а третій - неповерненим. Якщо енергія витрачається на чужі справи, на свої її може не вистачити.
Інформаційні ресурси – це знання та навички або досвід, який можна записати та передати.
Соціальні ресурси - це зв'язки людини, її можливість контактувати з друзями і статус в цій мережі. Певні зв’язки можуть стати в нагоді, щоб допомогти колегам тісніше співпрацювати один з одним.
Особистісні ресурси - це час і енергія людини.
Тобто, якщо я беру участь в обговоренні спільного проєкту та роз’ясняю задачу молодому спеціалісту що йому потрібно зробити, я не позбавляю себе інформаційного ресурсу. Але наш особистий час і сили обмежені, тому коли людина бере участь в обговоренні спільних проєктів, в неї залишається менше часу та сил на власну роботу. Я думаю ви всі добре пам’ятаєте початок пандемії та перехід на віддалений режим роботи, ці нескінченні онлайн зустрічі з самого ранку до пізнього вечора.
На жаль, балансу між робочим та особистим життям не існує, слово “баланс” не розкриває суті даної фрази. Особисто я використовую формулювання “обмін між роботою та особистим життям”. Пам’ятайте Ваш час та Ваше життя є вашим особистим ресурсом, на жаль неповерненим. Гроші можливо заробити та витратити, а потім знову заробити через рік, два… десять років. А ось відвести в перший клас або відсвяткувати першу річницю Вашого первістка вдруге не вийде. Час – це неповернений (невідновлювальний) ресурс, він йде незворотньо.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 240
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 185
- Пристань для Ocean-у 146
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 136
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9912
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 6556
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5043
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
3563