Україна інноваційна: як здобути квиток до енергетичної "Ліги чемпіонів"
Сучасний світ змінюють інновації. Якісні, стрімкі, часом зухвалі й шокуючі. Інноваційні тренди вимагають радикальних трансформацій.

Сучасний світ змінюють інновації. Якісні, стрімкі, часом зухвалі й шокуючі. Інноваційні тренди вимагають радикальних трансформацій. На усіх рівнях і в будь-яких галузях. Лише так можна зламати усталені технології і змінити природу процесів і явищ. Час між прийняттям таких рішень і реалізацією вже не вимірюється десятиріччями, як було колись.
Кілька промовистих прикладів. У 2017-му компанія VOLVO оголосила про припинення за два роки виробництва автівок із бензиновими двигунами. Це рішення – вже реальність. Тютюновий гігант PMI заявив про можливість швидкого переходу на бездимні продукти і завершення ери традиційних цигарок. Ілон Маск запускає супутники «Starlink», які за рік-два забезпечать світ глобальною інтернет-мережею.
Україна, щоб наблизитися до цих трендів, мусить вдатися до інноваційного прориву. Нашу технологічну відсталість варто розглядати як позиційну перевагу. Тож замість консервації в країні пострадянських технологій, можемо спробувати відштовхуватися і виплисти за буйки…
Вітчизняна енергетика – галузь, яка конче потребує інновацій. Більшість її об’єктів спроектовані за технологіями 60-х років минулого століття. Зношеність обладнання сягає 70-80%. Без радикальних змін цей чинник невдовзі стане критичним для розвитку країни. У цьому випадку кроком до радикальних змін є побудова інноваційної інфраструктури в енергетиці.
Прогнозуючи майбутній розвиток галузі, мусимо спиратися на індикатори провідних світових центрів. Міжнародне енергетичне агентство та Bloomberg New Energy Finance називають три основні платформи: декарбонізація, децентралізація і діджиталізація. Вони спрямовані на досягнення екологічності, конкурентності та перехід на інтернет-комунікації. Поза сумнівами технології Big Data, Blockchain, Energy Storage найближчим часом перетворять світову енергетику на автоматизовані системи зі smart-виробництва, транспортування, розподілу та постачання електроенергії.
Експерти Bloomberg NEF дійшли висновків, що до 2040-го світовий ринок систем накопичення зросте до 1 ТВт потужності та до 1 ТВт/год ємності. Це буде точка самодостатності світової енергетичної системи. А вже до 2030-го вартість систем накопичення скоротиться більше ніж удвічі.
Ці тенденції вказують Україні шляхи розвитку. Адже можливості з накопичення, акумулювання та зберігання енергії – вже реальність, що докорінно змінює компетенції світових енергосистем, виховує новий тип споживача, здатного керувати власними енерговитратами.
Для нашої країни врахування цих та інших трендів означатиме завершення ери тотальної залежності від вугілля і газу, запровадження конкурентного цінового середовища, стимулювання технологічного розвитку в інших галузях.
На законодавчому рівні потрібно починати з запровадження механізмів акумулювання енергії. Це крок до ліквідації дефіциту регулюючих потужностей і вирівнювання графіків навантаження в об’єднаній енергосистемі.
Доцільно передбачити наявність накопичувачів на кожній стадії ринку електроенергії, визначити особливості їх функціонування на всіх об’єктах генерації. Це сприятиме доступності зеленої енергетики, яка сьогодні гальмується технологічним дисбалансом.
Розвиток систем накопичення варто розглядати як чинник надійності та безпеки енергосистеми. А держава повинна подбати про стимули для забезпечення нових резервних потужностей. Стратегічна мета цих змін – справедливі ціни, незалежність від енергетичних і природних монополій, створення активних споживачів та мережевого суспільства. Фактично це вікно можливостей для високотехнологічного середнього і малого бізнесу.
Для звичайного споживача, зрештою, це означатиме легкість приєднання до мереж, досконалість сервісу, зменшення рахунків, оптимізацію у споживанні енергії за рахунок управління власним попитом. А для України нова політика стане вхідним квитком до клубу країн енергетичної прем’єр-ліги.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 4114
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3897
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2571
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2551
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 2450