Монетизація API у відкритому банкінгу
Формування ефективних моделей монетизації API в рамках впровадження відкритого банкінгу.
Відкритий банкінг, який повноцінно запрацює в Україні з серпня 2025 року, передбачатиме зміну класичної моделі банківського обслуговування та матиме безпосередній вплив на результати діяльності учасників фінансового ринку. Враховуючи той факт, що його впровадження потребує значних доопрацювань, своєчасна розробка правильних бізнес-стратегій дозволить прискорити окупність капітальних інвестицій та запровадити цей механізм з максимальною ефективністю.
Відкритий банкінг це система, яка дозволить банкам та компаніям, що обслуговують рахунки - обмінюватися даними клієнтів зі сторонніми постачальниками та іншими фінансовими установами через стандартизовані API та покликана сприяти інноваціям, посиленню конкуренції та наданню споживачам більшого контролю над своїми фінансовими даними.
Приймаючи до уваги європейський досвід, де відкритий банкінг був запроваджений ще у 2018 році, можна припустити, що учасники ринку спочатку сконцентрувались на технологічних доопрацюваннях та приведенні нормативної бази у відповідності до вимог законодавства і лише через декілька років почали аналізувати вплив відкритих API на доходи. Особливо це стосується великих банків для яких ризик канібалізації наявних продуктів і сервісів з кожним роком ставав все більш очевидним. Також відсутність чітких бізнес-стратегій спрямованих на просування сервісів відкритого банкінгу стала причиною повільного розвитку галузі, так, наприклад, у Великобританії станом на кінець 2023 року лише кожен 6-й громадянин який має відкриті рахунки - користується сервісами на базі відкритого банкінгу.
Аналізуючи підходи, які знайшли найбільш широке застосування, можна виділити наступні варіанти для монетизації:
Для банків та компаній в яких відкрито рахунок клієнта:
- Отримання винагороди від сторонніх постачальників за користування комерційними API, яка може бути фіксованою за період або залежати від реального споживання (кількості викликів API);
- Отримання частки комісійної винагороди, яку кінцеві користувачі сплачують, що стягується третіми сторонами, які фактично надають послугу;
- Надання/продаж власних сервісів через додатки сторонніх постачальників, таким чином розширюючи канали залучення клієнтів та мережу для дистрибуції.
Для сторонніх постачальників (TPP):
- Підписка на сервіс/абонплата (отримання фіксованої плати від користувача за користування мобільним додатком в якому надаються послуги створені на основі даних отриманих від банків/компаній в яких відкрито рахунок);
- Отримання комісійної винагороди від користувача за кожне користування сервісами які надаються;
- Отримання комісійної винагороди від банків/компаній в яких відкрито рахунки за продаж їх продуктів через свої канали.
Варто зазначити, що концепція впровадження відкритого банкінгу передбачає перелік API, які банки/компанії в яких відкрито рахунок клієнта будуть надавати на безоплатній основі та комерційні, за користування якими може стягуватись плата. Також банк може за бажанням виконувати роль TPP і таким чином поєднувати можливі підходи до монетизації та реалізувати двосторонній обмін даними.
Одночасно з тим як розвивається відкритий банкінг у Європі, зростає цікавість до його сервісів з боку користувачів - доповнюються і сценарії які можна використовувати для створення моделей ціноутворення.
Що можна врахувувати при розробці комерційної стратегії в рамках впровадження відкритого банкінгу вже сьогодні:
- поведінку клієнтів та їх потреби, сегменти споживачів на яких орієнтовано кінцеві продукти;
- цінність та унікальність пропозиції/сервісу/продукту;
- конкурентний ландшафт;
- канали та точки взаємодії з користувачем.
Таким чином, своєчасний аналіз можливостей використання сервісів відкритого банкінгу у бізнес-процесах дозволить завчасно спланувати зміни пов’язані з їх впровадженням та побудувати ефективні моделі монетизації.
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук вчора о 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Готують підвищення тарифів для населення 594
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 570
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 365
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 175
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 86
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15743
-
Перевтілення Будди та нагляд партії. 90 років боротьби далай-лами з Китаєм – що далі
8415
-
Ідеальний формат харчування у готелі чи круїзі – гід для мандрівників
Життя 3438
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 3170
-
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 2667