Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.06.2019 16:29

Не лібертаріанство, а створення правил гри та жорсткий захист конкуренції

Доктор економічних наук, професор

партія "Слуга народу" проповідує лібертаріанство, однак цей термін далеко не всі правильно розуміють.

  Термін «лібертаріанство»походить від латинського libertas - "свобода" і передбачає індивідуальну свободу особистості та мінімізацію розміру державного втручання. Історично лібертаріанці відстоюють принцип «необмеженої свободи», за яку кожна людина жила б так, як сама хоче (за винятком зазіхання на свободу іншої людини).

Лібертаріанські погляди проповідував автор грузинських реформ Каха Бендукідзе. Зокрема, ним було ліквідовано антимонопольну службу та пожежну інспекцію, скасовано сертифікацію продукції та нотаріальне завірення документів, тощо. Пізніше практика засвідчила, що це було не завжди обґрунтованим рішенням. Аналогічну позицію в Україні займає створена у 2014 р. перша лібертаріанська партія "5.10", основними ідеями якої є забезпечення економічної свободи громадян шляхом усунення держави з економіки, суттєве зменшення податків та відміна митного регулювання.

На нашу думку для України, враховуючи сучасний стан високомонополізованої економіки, застосування принципу невтручання держави в економіку (laissez-faire) є поки-що передчасним. Втручання має бути, однак далеко не таке, як зараз. Однозначно, економічна політика повинна стати більш ліберальною. Ми маємо не планувати конкретні показники господарської діяльності, тобто не визначати пільги окремим бізнесменам, встановлювати структуру, обсяги, темпи виробництва та інші деталі підприємницької діяльності та створювати дедалі нові регулюючі органи, а передусім формувати механізми саморегулювання економіки, за яких бізнес сам визначає все це. Тобто основним завданням влади є встановлення чітких правил гри та жорсткий контроль за їх виконанням, як це має місце в розвинених країнах.

Цивілізована конкуренція і є головною ознакою ліберальної держави. Правила конкуренції — це правила демократії і в економіці, і в інших процесах розвитку суспільства. Тому одним із найважливіших завдань влади має бути створення і справжній захист конкуренції у всіх сферах суспільного життя. А потім конкуренція дасть потужний поштовх для розв’язання всіх інших проблем країни. Це має стати основною складовою стратегії влади. Керівництво країни має ставити перед собою лише стратегічні завдання, завдання першої черги, створювати такі умови, коли підприємництво розвивається безперешкодно, коли ніхто не втручається в бізнес. Саме таким завданням першої черги і є налагодження справді ефективної, цивілізованої конкурентної політики.

Однак питанням захисту конкуренції в монополізованій Україні не приділяється належної уваги. Має місце певне нерозуміння важливості справжнього захисту конкуренції як дієвого важелю в системі ринкового регулювання. Так, аналіз стану законодавчої роботи щодо удосконалення конкурентного законодавства за 5 років діяльності ВРУ восьмого скликання свідчить, що з 33 зареєстрованих законопроектів було прийнято лише 3 закони, що набули чинності. Тобто лише 9 % запланованих законопроектів було введено в юридичну практику реалізації конкурентної політики. А насправді потреба в удосконаленні цього законодавства надзвичайно велика.

За визнанням як вітчизняних, так і іноземних фахівців, в Україні було створено конкурентне законодавство достатньо високого рівня, яке в цілому відповідає міжнародним стандартам. Водночас в силу об’єктивних обставин, які постійно змінюються, ці інституційні засади теж змінюються. За останні роки прийнято ряд нових законів щодо конкуренції. А обсяги чинних актів за рахунок численних змін суттєво збільшилися. У результаті не тільки ускладнюються тексти, але й має місце певне дублювання окремих положень. Це стає перешкодою для сприйняття зазначених законів як юристами, так і практиками.

Очевидно назріла необхідність загального перегляду та впорядкування конкурентного законодавства з метою вилучення дублювань окремих положень. На наш погляд закон «Про Антимонопольний комітет» доцільно доповнити процедурними питаннями, які нині дублюються у законах «Про захист економічної конкуренції» і «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також відповідними положеннями законопроектів, які нині містяться у порядку денному ВРУ.

Можливий і інший варіант – вилучити з усіх законів, які нині регулюють діяльність АМК, питання, що стосуються процедури розгляду справ та прийняти окремий процесуальний закон. За рахунок усуннея дублювання аналогічних положень, які містяться у зазначених законах, це дозволило б суттєво спростити сприйняття і закону про АМК, і інших законів, де описані окремі конкретні порушення. В такий процесуальний закон логічно було б внести і питання процедури виконання повноважень АМК, які покладені на нього новими законами «Про публічні закупівлі» та «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».  

Крім проблем законотворення слід також зазначити, що питанням захисту конкуренції не приділяється належної уваги і в системі управління суспільно-економічними процесами. Серед пріоритетів діяльності більшості органів влади ці питання зазвичай окремо не виділяються та у багатьох випадках залишаються на другому плані. Так, у 2017 р. КМУ погодив стратегію розвитку малого та середнього підприємництва в Україні до 2020 р. Для досягнення мети цієї стратегії було визначено 6 напрямів, серед яких немає і згадки про удосконалення конкурентної політики у надзвичайно монополізованій економіці.

А у Плані пріоритетних дій Уряду на 2018 р., затвердженому розпорядженням КМУ 28 березня 2018 р. № 244-р, на 380 сторінках тексту міститься лише декілька пунктів щодо конкуренції. Та й ці пункти містять загальні неконкретні фрази-гасла, що реально не відображують головних проблем цієї важливої сфери.

Те саме, на жаль, можна сказати і про План пріоритетних дій Уряду на 2019 р. затверджений розпорядженням КМУ від 18 грудня 2018 р. № 1106-р. Тут теж немає окремого розділу щодо конкуренції. На 440 сторінках тексту у розділі 5. «Дерегуляція і розвиток підприємництва та конкуренції» міститься лише три пункти що опосередковано стосуються конкурентної політики. Та й вони містять такі ж короткі гасла без посилання на конкретні дії чи документи. 

У додатку до цього розпорядження КМУ № 1106-р наводиться перелік законопроектів, спрямованих на виконання середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 р., затвердженого розпорядженням КМУ 3 квітня 2017 р. № 275. Тут так само з 56 законів містяться лише 3 чисто галузеві закони, у яких може згадуватися слово «конкуренція».

Таке ставлення до питань конкуренції не тільки обмежує можливості вирішувати більшість внутрішніх проблем країни, але й є перешкодою у налагодженні співпраці вітчизняних підприємств з міжнародним бізнес-середовищем, яке висуває нам серйозні вимоги щодо покращення конкурентного законодавства та, особливо, практики його застосування. Спрямованість економічних реформ та вдосконалення законодавчої практики потребує суттєвого посилення ролі створення та захисту конкурентного середовища з урахуванням зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.  .

Слід також зазначити, що у той час як законодавчі та організаційні умови здійснення конкурентної політики можна визнати більш менш прийнятними, то громадський контроль у сфері захисту конкуренції майже не діє. Певною мірою це пояснюється недостатнім розумінням громадськістю вимог конкурентного законодавства, нестачею у навчальних закладах відповідних програм та фахових викладачів з цих питань. Крім того в умовах незавершеності реформування судової системи важко доводити своє право на рівні конкурентні умови. Тому важаємо за необхідне не тільки покращувати конкурентне законодавство та практику його застосування, але й створити відповідні законодавчі умови для налагодження повноцінної системи судового та громадського контролю у сфері захисту конкуренції.

Через відсутність належної уваги суспільства до всіх вищезазначених проблем реалізації ефективної конкурентної політики, економічний потенціал країни не може використовуватися у повній мірі. Тому одним з найважливіших напрямків покращення діяльності влади на найближчу перспективу має стати забезпечення пріоритетності зазначеної сфери.   

  

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]