Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.09.2017 22:36

Результат дерегулювання цін на монопольних продовольчих ринках

Доктор економічних наук, професор

Понад 20 років тому Кабмін своєю постановою «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25 грудня 1996 р. № 1548 надав повноваження цілому ряду органів влади щодо регулюванн

Понад 20 років тому Кабмін своєю постановою «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських  рад щодо  регулювання цін (тарифів)» від 25 грудня 1996 р. № 1548 надав повноваження цілому ряду органів влади щодо регулювання цін на на окремі види продукції, товари та послуги. А його постановою « Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» від 17 жовтня 2007 р. № 1222 було встановлено достатньо складний механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на різні види борошна, м'яса, ковбасні вироби, молокопродукти та яйця. 
  
Нині, враховуючи необхідність проведення дерегуляції суспільного виробництва, а також беручи до уваги той факт, що цінове регулювання не завжди є ефективним і підприємці часто примудряються його уникати, влада вирішила його припинити. Показовим тут є приклад уникнення від регулювання цін на молоко вище 2,5% жирності. Виробники таки знайшли спосіб обходити цю норму. Вони почали продавати продукт із вмістом жиру 2,3%, який формально в же не підпадає під держрегулювання. І таких прикладів можна наводити багато. Крім того ініціатори скасування держрегулювання говорили, що воно все одно не працює, бо всю цю звітність, яку подають ритейлери до контролюючих органів ніхто толком не перевіряє через недостатню можливості перевіряючих та їх корупційні дії. Тому відміна цього контролю дозволить скоротити тиск на бізнес. 
  
Постановою КМ У від 22 вересня 2016 р. № 656 застосування обох вищенаведених постанов було тимчасово обмежено. Оголосили про реалізацію протягом трьох місяців ( з 1 жовтня 2016 р. до 1 січня 2017 р.) пілотного проекту, відповідно до якого вимоги цих постанов не будуть застосовуватися щодо ціноутворення у сфері виробництва та реалізації ряду продовольчих товарів і послуг. 
  
Зокрема було зазначено, що дія  цього проекту поширюється на: 

- граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування; 

- граничні розміри плати за послуги, що надаються у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; 

 - граничні рівні цін, нормативи рентабельності за надання в оренду торгових   площ та обладнання на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; 

- граничні торговельні   надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, м’ясо, ковбасні вироби, молоко продукти , олію та яйця курячі; 

- граничні рівні рентабельності виробництва відповідних видів товарів та їх оптово-відпускні ціни;
       
- граничні рівні рентабельності пакування (фасування) окремих видів продовольчих товарів.
  
Отже, на період дії пілотного проекту, виробники продуктів харчування та відповідні торгові мережі були звільнені від обов’язкової декларації цін та примусового встановлення націнки. Такі дії уряду обґрунтовували необхідністю - зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції і усунення бюрократичних процедур у сфері ціноутворення. Передбачалось, що ц е дозволить виробникам і рітейлерам зекономити сотні мільйонів гривень щомісяця на адмініструванні декларативної собівартості продуктів і націнки. Урядовці запевняли, що такі дії не призведуть до зростання цін на продукти харчування. 
  
Встановили, що протягом трьох місяців вивчатиметься реальна динаміка цін. Буде проводитись аналіз їх структури, склад собівартості, а також динаміка цін на окремі складові собівартості. З цією метою доручили Держстату та місцевим держадміністраціям забезпечити відповідний моніторинг та подати до Мінекономіки інформацію про його результати. Воно, у свою чергу, за результатами цього моніторингу мало подати Каб міну інформацію про результати реалізації пілотного проекту та пропозиції щодо удосконалення державного регулювання цін на товари і послуги у сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів. За підсумками моніторингу уряд мав прийняти рішення про скасування, обмеження або оновлення такого державного регулювання.               
  
 Однак фахівці продуктових ринків тут же забили тривогу. За оцінками експертів, скасування цінового регулювання на соціальні продукти харчування могло призвести до їх суттєвого подорожчання. Говорилось про можливий різкий стрибок цін до 20%. Директор Української асоціації постачальників торгов их мереж  О.Дорошенко писав про те, що уряд все ж таки не ризикне остаточно відпустити ціни на соцпродукти, оскільки добробут населення не дозволяє сьогодні проводити такі експерименти. Фахівці відповідних сфер та науковці передбачали - якщо ціни на соціальні продукти відпустять - вони стануть захмарними для пенсіонерів і малозабезпечених. Також прогнозували погіршення якості продуктів харчування. При цьому експерти попереджали – якщо, нарешті, не буде належного контролю з боку АМК, який не дуже реагує на зазначені події, то нам ще й загрожують змови потужних гравців цього ринку за результатом яких ціни стануть нестримними.

На жаль, так воно і вийшло. На скасування держрегулювання ринок дуже швидко відреагував різким підвищенням цін на найнеобхідніші для широких верств населення продукти харчування, що підтверджується оприлюдненими Держстатом даними за вересень-жовтень 2016 р. Так, наприклад, статистика цін на яйця засвідчила - якщо 30 вересня 2016 р. вони коштували 14,98 гр н., то станом на 31 жовтня їх ціна піднялась до 23,16 грн. Тобто ціни за місяць зросли на 54,6 %. Варто зазначити, що за цей же період ціни на перепелині яйця не змінились. Така ж ситуація спостерігалась і на ряді інших ринків продуктів харчування. На жаль, чиновники АМК на звернення Асоціації постачальників торгових мереж дуже повільно відреагували на таке різке зростання цін лише в середині листопада 2016р. Однак ніякими позитивними зрушеннями це не закінчилося.

Цікаво, що багаторазове зростання цін на деякі продукти часом змінювалось їх різким обвалом. Таких коливань цін в країнах з ринковою економікою бу ти не може. Там працює конкуренція, вона сама врегульовує поведінку учасників ринку. У будь-якій цивілізованій країні така ситуація негайно привернула б увагу антимонопольних органів, оскільки антиконкурентна поведінка може бути свідченням або монополізації цих ринків, або ж картельних змов операторів ринків. На жаль у нас, при наявності явних ознак змов підприємців, це не відбулося. Тоді пролунали звинувачення, що АМК не працює в цьому соціально-важливому сегменті економіки. А якщо він іноді і реагує на ці порушення, то справу може розглядати роками. У зв'язку з цим рейтинг в ЗМІ Ю.Терентьєва фахівці визнавали як найбільш негативний серед керівників центральних органів влади економічного блоку. 
  
У передчутті ще більших проблем 22 грудня 2016 р. голова АМК Ю.Терентьєв, міністр агрополітики Т.Кутовий і голова Держспоживслужби В.Лапа підписали меморандум про співпрацю. Очікувалось, що це дозволить посилити міжвідомчу взаємодію на ринках споживчих товарів і попередити негативні тенденції.   Однак це не допомогло. Ціни продовжували зростати і, на жаль, не можуть зупинитися і досі.              
  
У березні поточного року Асоціація постачальників торговельних мереж звернулась до Президента України П.Порошенка з проханням провести аналіз ефективності діяльності голови Антимонопольного комітету в споживчому сегмент і ринків, у т.ч. продуктів харчування. Зазначалося, що АМКУ протягом вже двох років практично самоусунувся від вирішення гострих питань споживчого ринку, що приводить до необрунтованого підвищення цін, знижуючи тим самим і без того низький рівень життя українців. 
  
А 27 квітня 2017 р. Київська обласна Рада прийняла рішення «Про підтримку звернення до Президента України щодо бездіяльності Антимонопольного комітету України на споживчому ринку харчової продукції, зокрема на ринку продажу гречаної крупи та пташиних яєць». Таким чином і депутати почали висловлювати свою позицію щодо бездіяльності АМК на споживчому ринку харчової продукції. 

Очевидно у відповідь на це АМК 17 травня 2017 р. презентував алгоритм звернень до органів влади з приводу підвищення цін на продукти харчування. Він мав забезпечити запровадження ефективного механізму розгляду звернень від споживачів суб’єктів господарювання та представників ЗМІ, а також підвищення їх обізнаності з зазначених проблемних питань у рамках вищенаведеного меморандуму про співпрацю трьох відомств, підписаного 22 грудня 2016 р. 
  
Хоча про галопуючу інфляцію та недоліки конкурентної політики багато писалося у засобах масової інформації, після закінчення пілотного проекту урядовці таки дійшли висновку що, цінове державне регулювання є неефективним, його припинення не принесе суттєвих загроз суспільству, а тому його потрібно скасувати. Так, голова Держспоживслужби В.Лапа заявив , що у вільне плавання можна  відпустити не тільки ціни на зазначені товари, але й на ряд інших. Держрегулювання потрібно буде залишити хіба що на комунальні тариф и та ліки. На його думку взагалі не існує зв’язку між динамікою цін та ціновим регулюванням держави. 
  
Отже чиновники залишились цілком задоволені результатами пілотного проекту і вирішили остаточно відпустити ціни на соціальні продукти . Водночас, для того щоб уникнути різкого сплеску цін, обачливо прийняли рішення все ж таки проводити дерегуляцію не зразу навесні, а влітку , ко ли буде новий в рожай і ціни впадуть природнім шляхом . Розраховували також, що виробникам буде невигідно різко підвищувати ціни,  так як грошей у населення немає, доход и все ще відстають від інфляції, а тому кількість покупців може скоротитися. Оскільки підвищити ціни без без втрати продаж буде неможливо, то виробники харчових продуктів, щоб не втратити споживача, просто не підуть на їх різке здорожчання. Крім того, звучали і заспокійливі твердження про те, що в умовах поступового підвищення зарплат, частка витрат на продовольство у споживчій корзині середньо статистичного українця буде складати незначну частину. 
  
Постановою Кабміну №394 від 7 червня 2017 р., яка набрала чинності з 1 липня 2017 р ., уряд вніс чергові зміни у додаток до своєї постанови 1996 р. №1548 та скасував ряд постанов на зазначену тематику. Скасуванням державного регулювання цін на продукти харчування очікували спростити процедуру зміни цін у залежності від об’єктивних цінових коливань ринку, що дозволило б виробникам швидше реагувати на зміни кон'юнктури. 
  
Однак і на цей раз ситуація продовжувала погіршуватися. Остання інформація свідчить, про подальше підвищення ціна зазначених ринках в пер і од з липня по вересень 2017 р. Так, за повідомленням Держстату, при незначному зниженні цін на овочі,  фрукти, продукт и переробки зернових, та рибу, одночасно суттєво подорожчали яйця (на 18%)  мясопродукти, молокопродукти, рис, хліб, масло. Піднялися ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби.  
  
Особливо тривожна ситуація спостерігається на ринку м’яса курячого За твердженням продавців ціни тут змінюються кожен день. Експерти запевняють, що вони вже зрівнялися з європейськими. З початку поточного року ціна на тушку в доларовому еквіваленті у нас збільшилась на 31%, тоді як на світових ринках – на 10%. Причому фахівці стверджують, що цінова спіраль насправді тільки почала розкручуватися. У найближчий час продавці будуть переписувати цінники ще не один раз.  
  
Стурбована такими подіями громадськість стала вимагати від влади прийняття відповідних екстрених заходів, бо різке зростання цін може «з’їсти» обіцяне владою підвищенння пенсій та мінімальних зарплат. У Верховній Раді депутати зареєстрували проект постанови « Про заходи щодо відновлення державного цінового регулювання на соціально значущі продовольчі товари ». Це, у свою чергу, зумовило і певну реакцію владних структур. Так АМК на початку серпня поточного року звернувся до виробників м’яса курятини та представників роздрібної торгівлі із запитом про надання інформації, що стосується причин зростання цін на таке м’ясо. А 5 вересня ініціював проведення робочої зустрічі з питань цінової ситуації на цьому товарному ринку за участю представників вищих органів  державної влади, профільних асоціацій та основних учасників ринку. 
  
А Прем'єр-міністр України В.Гройсман під час засідання Верховної Ради 8 вересня 2017р. заявив, що його турбує питання зростання цін на продукти харчування. Було сказано, що таке зростання « зумовлено коливанням зовнішніх ринків та сезонними факторами. Очевидно, що імпорт тисне на ціни в середині країни. Але ми тримаємо це питання в полі зору. Головне – аби доходи громадян випереджали зростання цін. І ми спробуємо низку заходів, які дозволять зупинити зростання" Отже , найближчими тижнями в Україні очікується зниження цін на м'ясну продукцію зазначив Прем'єр-міністр
  
Насторожує той факт, що державні діячі, чомусь, не побачили такої важливої причини зростання цін як монополізація окремих ринків та неконкурентна поведінка її учасників. Серед факторів , які мають припинити зазначені негативні тенденції глава уряду назвав лише стимулювання розвитку внутрішнього ринку та власного виробництва, зокрема в сегменті малого та середнього фермерства, яке працює не на експорт, а виключно на власний ринок. "Тож будемо підтримувати малий і середній агробізнес. Плануємо виділити на ці цілі 1 млрд грн наступного року", - сказав Прем'єр. Очевидно, що такі заходи ніяк не узгоджуються з обіцянками вирішити проблему найближчими тижнями.  
  
Якщо зростання цін на яловичину та свинину експерти пояснюють скороченням поголів’я, то у випадку з курятиною, навпаки, відбувається його зростання. Виробники ж причиною називають зростання складових собівартості (збільшення зарплат, тарифів, подорожчання кормів). Однак є і контраргументи. Зерно дорожчає у рази менше, ніж м'ясо. До того ж потужні підприємства, які найбільше впливають на ситуацію, самі вирощують зерно та виробляють комбікорм для бройлерів. 
  
Крім того, саме вони отримують основну частку бюджетних дотацій. Так, за даними ДПС з січня по липень 2017 р. з державного бюджету на компенсацію аграріям виділили 1,9 млрд. грн. І основну частку з них отримали птахівники. Причому найпотужніші оператори цього ринку.( МХП отримав 42% всіх дотацій) Це мало б дозволити їм компенсувати втрати, щоб не стати збитковими. Однак, насправді про збитковість не може бути і мови. За даними Лондонської фондової біржі, "Миронівський хлібопродукт", який є найбільшим виробником курятини в Україні, за перше півріччя поточного року збільшив чистий прибуток на 89%. 
  
Тут сам собою напрошується висновок про те, що справжньою причиною подорожчання курятини є можливість операторів ринку безперешкодно і безкарно підвищувати ціни, користуючись підвищеним попитом на неї.  Це стало можливим в результаті того, що в останні роки ринок курятини все більше набирає ознаки монопольного, а владні органи не перешкоджають цим користуватися. Нагадаємо, що зловживати цінами можна або тоді, коли підприємець сам займає монопольне становище, або мають місце картельні змови учасників ринку, який на перший погляд є конкурентним. Розібратись у цьому повинен в першу чергу Антимонопольний комітет. 
  
Цей державний орган дійсно підтверджує, що ринок курятини , де працює більше 20 виробників, має ознаки монопольного, адже його половину займають лише 2 виробники – МХП і «Агромарс». Однак застосувати заходи впливу можна лише у тому разі, якщо буде доведено зловживання  монопольним становищем. Тому на данний момент вивчається питання, чи є ознаки такого зловживання. І це, щоб тільки зрозуміти, чи потрібно відкривати справу про таке порушення. Якщо справу і відкриють, то не факт, що процедура швидко приведе до бажаного результату, оскільки в цьому відомстві нерідко спостерігається така порочна тактика – швидко зробити видимість бурхливої діяльності, довго-довго збирати докази, а тому на момент завершення розслідування питання вже втрачає свою актуальність. От і в даному випадку виникають певні сумніви у проведенні швидкого розслідування, оскільки головний власник холдингу МХП Ю.Косюк  не так давно був заступником Голови Адміністрації Президента України. Можливо саме тому він і має вищенаведені преференції у конкуренції. Тому комітету тут буде якось не дуже зручно оперативно приймати рішення про порушення. 
  
Отже, приймаючи рішення про дерегуляцію, слід враховувати стан конкуренції на відповідному ринку. Якщо ринок конкурентний і не спотворений картельними змовами, ціни можна спокійно відпускати у вільне плавання. Реагуючи на об’єктивні чинники, сама конкуренція їх відрегулює. Але, якщо ринок певної продукції має ознаки монопольного, то слід перш за все провести можливі заходи його демонополізації та припинення антиконкурентної поведінки, зокрема, у вигляді картельних змов учасників, і лише після цього знімати державне регулювання.  
  
Так, у нашому прикладі з курятиною, спочатку слід створити   умови для повного насичення ринку щоб попередити дефіцит і забезпечити конкуренцію операторів ринку. Якщо збільшення експорту буде створювати дефіцит товару (про що нині говорять фахівці), то слід або збільшити імпорт відповідної продукції, або спрямувати максимум зусиль на збільшення власного виробництва невеликими сільгосппідприємствами. Досвід минулого року свідчить, що коли в січні вартість вітчизняної курятини різко зросла і була завезена ця продукція з ЄС, то ринок зразу ж відреагував зниженням цін. Звісно при цьому слід ретельно відстежувати випадки порушень конкурентного законодавства.               
 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net