Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.09.2017 22:36

Результат дерегулювання цін на монопольних продовольчих ринках

Доктор економічних наук, професор

Понад 20 років тому Кабмін своєю постановою «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25 грудня 1996 р. № 1548 надав повноваження цілому ряду органів влади щодо регулюванн

Понад 20 років тому Кабмін своєюпостановою «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчихорганів міських  рад щодо  регулювання цін (тарифів)» від 25 грудня 1996р. № 1548 надав повноваження цілому ряду органів влади щодо регулювання цін нана окремі види продукції, товари та послуги. А його постановою« Прозатвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчітовари» від 17 жовтня 2007 р. № 1222 було встановленодостатньо складний механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на різні видиборошна, м'яса, ковбасні вироби, молокопродукти та яйця. 
  
Нині,враховуючи необхідність проведення дерегуляції суспільного виробництва, а такожберучи до уваги той факт, що цінове регулювання не завжди є ефективним іпідприємці часто примудряються його уникати, влада вирішила його припинити. Показовим тут є приклад уникнення від регулювання цін намолоко вище 2,5% жирності. Виробники таки знайшлиспосіб обходити цю норму. Вони почали продавати продукт із вмістом жиру 2,3%, який формально в же не підпадає під держрегулювання. І таких прикладів можнанаводити багато. Крім того ініціатори скасування держрегулювання говорили, щовоно все одно не працює, бо всю цю звітність, яку подають ритейлери доконтролюючих органів ніхто толком не перевіряє через недостатню можливостіперевіряючих та їх корупційні дії. Тому відміна цього контролю дозволитьскоротити тиск на бізнес. 
  
Постановою КМ У від 22 вересня 2016 р. № 656 застосування обохвищенаведених постанов було тимчасово обмежено.Оголосили про реалізацію протягом трьох місяців ( з 1 жовтня 2016 р. до 1січня 2017 р.) пілотного проекту, відповідно до якого вимогицих постанов не будуть застосовуватися щодо ціноутворення у сферівиробництва та реалізації ряду продовольчих товарів і послуг. 
  
Зокрема булозазначено, що дія  цього проекту поширюється на: 

- граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитячехарчування; 

- граничні розміри плати за послуги, що надаються у торговельнихоб’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; 

 - граничнірівні цін, нормативи рентабельності за надання в оренду торгових   площ та обладнання на ринках з продажу продовольчих та непродовольчихтоварів; 

- граничні торговельні   надбавкидо оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби,крупи, цукор, м’ясо, ковбасні вироби, молоко продукти , олію та яйця курячі; 

- граничні рівні рентабельності виробництва відповідних видів товарів та їх оптово-відпускні ціни;
       
- граничні рівні рентабельностіпакування (фасування) окремих видів продовольчих товарів.
  
Отже, на період дії пілотного проекту,виробники продуктів харчування та відповідні торгові мережі були звільнені відобов’язкової декларації цін та примусового встановлення націнки. Такі дії урядуобґрунтовували необхідністю - зниження адміністративного тиску на бізнес,усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвитокконкуренції і усунення бюрократичних процедур у сфері ціноутворення.Передбачалось, що ц е дозволить виробникам і рітейлерамзекономити сотні мільйонів гривень щомісяця на адмініструванні декларативноїсобівартості продуктів і націнки. Урядовцізапевняли, що такі дії не призведуть до зростання цін на продукти харчування. 
  
Встановили,що протягом трьох місяців вивчатиметься реальна динаміка цін. Будепроводитись аналіз їх структури, склад собівартості, а також динаміка цін наокремі складові собівартості. З цією метою доручили Держстату та місцевимдержадміністраціям забезпечити відповідний моніторинг та подати до Мінекономікиінформацію про його результати. Воно, у свою чергу, за результатами цього моніторингу мало подати Каб міну інформацію прорезультати реалізації пілотного проекту та пропозиції щодо удосконаленнядержавного регулювання цін на товари і послуги у сфері виробництва тареалізації продовольчих товарів. За підсумками моніторингу уряд мав прийняти рішення проскасування, обмеження або оновлення такого державного регулювання.               
  
 Однакфахівці продуктових ринків тут же забили тривогу. За оцінками експертів, скасування цінового регулюванняна соціальні продукти харчування могло призвести до їх суттєвого подорожчання. Говорилось про можливий різкий стрибок цін до 20%. Директор Української асоціації постачальників торгов их мереж  О.Дорошенко писав про те, що уряд все ж таки не ризикне остаточно відпуститиціни на соцпродукти, оскільки добробут населення не дозволяє сьогодні проводититакі експерименти. Фахівці відповідних сфер та науковці передбачали - якщо ціни на соціальніпродукти відпустять - вони стануть захмарними для пенсіонерів імалозабезпечених. Також прогнозували погіршення якості продуктів харчування.При цьому експерти попереджали – якщо, нарешті, не буде належного контролю збоку АМК, який не дуже реагує на зазначені події, то нам ще й загрожують змовипотужних гравців цього ринку за результатом яких ціни стануть нестримними.

На жаль, так воно і вийшло. На скасуваннядержрегулювання ринок дуже швидко відреагував різким підвищенням цін нанайнеобхідніші для широких верств населення продукти харчування, щопідтверджується оприлюдненими Держстатом даними за вересень-жовтень 2016 р. Так, наприклад, статистика цін на яйця засвідчила - якщо 30 вересня 2016 р. вони коштували 14,98 гр н., то станом на 31 жовтня їх ціна піднялась до 23,16 грн. Тобто ціни замісяць зросли на 54,6 %. Варто зазначити, щоза цей же період ціни на перепелині яйця не змінились. Така ж ситуація спостерігалась іна ряді інших ринків продуктів харчування. На жаль, чиновники АМК на звернення Асоціації постачальників торговихмереж дуже повільно відреагували на таке різке зростання цін лише в середині листопада2016р. Однак ніякими позитивними зрушеннями це не закінчилося.

Цікаво, що багаторазове зростання цін надеякі продукти часом змінювалось їх різким обвалом. Таких коливань цін в країнах з ринковою економікою бу ти не може. Там працює конкуренція, вона сама врегульовує поведінкуучасників ринку. У будь-якій цивілізованій країні така ситуація негайнопривернула б увагу антимонопольних органів, оскільки антиконкурентна поведінкаможе бути свідченням або монополізації цих ринків, або ж картельних змовоператорів ринків. На жаль у нас, при наявності явних ознак змов підприємців,це не відбулося. Тоді пролунали звинувачення, що АМК не працює в цьому соціально-важливому сегменті економіки. А якщо він іноді і реагує на ціпорушення, то справу може розглядати роками. У зв'язку з цимрейтинг в ЗМІ Ю.Терентьєва фахівці визнавали як найбільшнегативний серед керівників центральних органів влади економічного блоку. 
  
Упередчутті ще більших проблем 22 грудня 2016 р. голова АМК Ю.Терентьєв, міністрагрополітики Т.Кутовий і голова Держспоживслужби В.Лапа підписали меморандумпро співпрацю. Очікувалось, що це дозволитьпосилити міжвідомчу взаємодію на ринках споживчих товарів і попередити негативні тенденції.   Однак це не допомогло.Ціни продовжували зростати і, на жаль, не можуть зупинитися і досі.              
  
У березні поточного року Асоціаціяпостачальників торговельних мереж звернулась до Президента України П.Порошенка з проханнямпровести аналіз ефективності діяльності голови Антимонопольного комітету вспоживчому сегмент і ринків, у т.ч. продуктівхарчування. Зазначалося, що АМКУ протягом вжедвох років практично самоусунувся від вирішення гострих питань споживчого ринку, що приводить до необрунтованогопідвищення цін, знижуючи тим самим і безтого низький рівень життя українців. 
  
А 27 квітня 2017 р. Київська обласнаРада прийняла рішення «Про підтримку звернення до Президента України щодобездіяльності Антимонопольного комітету України на споживчому ринку харчовоїпродукції, зокрема на ринку продажу гречаної крупи та пташиних яєць». Таким чином і депутати почали висловлювати свою позиціющодо бездіяльності АМК на споживчому ринку харчовоїпродукції. 

Очевидно у відповідь на це АМК 17 травня 2017 р. презентував алгоритм звернень до органів влади з приводупідвищення цін на продукти харчування. Він мав забезпечити запровадженняефективного механізму розгляду звернень від споживачів суб’єктів господарювання та представників ЗМІ, а також підвищення їх обізнаності з зазначених проблемних питань у рамкахвищенаведеного меморандуму про співпрацю трьох відомств, підписаного 22 грудня2016 р. 
  
Хоча про галопуючу інфляцію та недолікиконкурентної політики багато писалося у засобах масової інформації, післязакінчення пілотного проекту урядовці таки дійшли висновку що, цінове державнерегулювання є неефективним, його припинення не принесе суттєвих загрозсуспільству, а тому його потрібно скасувати. Так, голова Держспоживслужби В.Лапа заявив , що у вільне плавання можна  відпустити не тільки ціни на зазначенітовари, але й на ряд інших. Держрегулювання потрібно буде залишити хіба що на комунальні тариф и та ліки. На його думку взагалі не існує зв’язку між динамікою цінта ціновим регулюванням держави. 
  
Отже чиновники залишились цілком задоволенірезультатами пілотного проекту і вирішили остаточно відпустити ціни на соціальні продукти . Водночас, для того щоб уникнути різкого сплеску цін,обачливо прийняли рішення все ж таки проводити дерегуляцію не зразу навесні, авлітку , ко ли буде новий в рожай і ціни впадуть природнім шляхом . Розраховували також, що виробникам буде невигідно різкопідвищувати ціни,  так як грошей унаселення немає, доход и все ще відстають від інфляції, а тому кількістьпокупців може скоротитися. Оскільки підвищити ціни без без втрати продаж буде неможливо, то виробники харчових продуктів, щоб не втратитиспоживача, просто не підуть на їх різке здорожчання. Крім того, звучали ізаспокійливі твердження про те, що в умовах поступового підвищення зарплат,частка витрат на продовольство у споживчійкорзині середньо статистичного українця буде складати незначну частину. 
  
Постановою Кабміну №394 від 7 червня 2017р., яка набрала чинності з 1 липня 2017 р ., уряд вніс чергові зміни у додаток до своєї постанови 1996 р. №1548 та скасував ряд постанов на зазначену тематику. Скасуванням державного регулюванняцін на продукти харчування очікували спростити процедуру зміни цін у залежностівід об’єктивних цінових коливань ринку, що дозволило б виробникам швидшереагувати на зміни кон'юнктури. 
  
Однак і на цей раз ситуація продовжувалапогіршуватися. Остання інформація свідчить, про подальше підвищення ціна зазначених ринках в пер і од з липня по вересень 2017 р. Так, за повідомленням Держстату, при незначномузниженні цін на овочі,  фрукти, продукт и переробки зернових, та рибу, одночасно суттєвоподорожчали яйця (на 18%)  мясопродукти,молокопродукти, рис, хліб, масло. Піднялися ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби.  
  
Особливо тривожна ситуація спостерігається наринку м’яса курячого За твердженням продавців ціни тут змінюються кожен день.Експерти запевняють, що вони вже зрівнялися з європейськими. З початку поточного року ціна на тушку в доларовомуеквіваленті у нас збільшилась на 31%, тоді як на світових ринках – на 10%. Причому фахівці стверджують, що цінова спіраль насправдітільки почала розкручуватися. У найближчий час продавці будуть переписуватицінники ще не один раз.  
  
Стурбована такими подіями громадськість стала вимагати від владиприйняття відповідних екстрених заходів, бо різке зростанняцін може «з’їсти» обіцяне владою підвищенння пенсій та мінімальних зарплат. У Верховній Раді депутатизареєстрували проект постанови « Прозаходи щодо відновлення державного цінового регулювання на соціально значущіпродовольчі товари ». Це, у свою чергу, зумовило і певну реакцію владних структур. Так АМК на початку серпня поточного року звернувся до виробників м’яса курятини тапредставників роздрібної торгівлі із запитом про надання інформації, щостосується причин зростання цін на таке м’ясо. А 5 вересня ініціював проведенняробочої зустрічі з питань цінової ситуації на цьому товарному ринку за участюпредставників вищих органів  державноївлади, профільних асоціацій та основних учасників ринку. 
  
А Прем'єр-міністрУкраїни В.Гройсман під час засідання Верховної Ради 8 вересня2017р. заявив, що йоготурбує питання зростання цін на продукти харчування. Було сказано, що такезростання « зумовлено коливаннямзовнішніх ринків та сезонними факторами. Очевидно, що імпорт тисне на ціни всередині країни. Але ми тримаємо це питання в полі зору. Головне – аби доходигромадян випереджали зростання цін. І ми спробуємо низку заходів, які дозволятьзупинити зростання" Отже , найближчимитижнями в Україні очікується зниження цін на м'ясну продукцію зазначив Прем'єр-міністр
  
Насторожує той факт, що державні діячі,чомусь, не побачили такої важливої причини зростання цін як монополізаціяокремих ринків та неконкурентна поведінка її учасників. Серед факторів , які мають припинити зазначені негативнітенденції глава уряду назвав лише стимулювання розвитку внутрішнього ринку та власноговиробництва, зокрема в сегменті малого та середнього фермерства, яке працює нена експорт, а виключно на власний ринок. "Тож будемо підтримувати малий і середнійагробізнес. Плануємо виділити на ці цілі 1 млрд грн наступного року", -сказав Прем'єр.Очевидно, що такі заходи ніяк не узгоджуються з обіцянками вирішити проблему найближчими тижнями.  
  
Якщозростання цін на яловичину та свинину експерти пояснюють скороченням поголів’я,то у випадку з курятиною, навпаки, відбувається його зростання. Виробники жпричиною називають зростання складових собівартості (збільшення зарплат,тарифів, подорожчання кормів). Однак є і контраргументи. Зерно дорожчає у разименше, ніж м'ясо. До того ж потужні підприємства, які найбільше впливають наситуацію, самі вирощують зерно та виробляють комбікорм для бройлерів. 
  
Крім того, саме вони отримують основнучастку бюджетних дотацій. Так, за даними ДПС з січня по липень 2017 р. здержавного бюджету на компенсацію аграріям виділили 1,9 млрд. грн. І основну частку з них отримали птахівники.Причому найпотужніші оператори цього ринку.( МХП отримав 42% всіх дотацій) Це мало б дозволити їм компенсувати втрати, щоб нестати збитковими. Однак, насправді про збитковість не може бути і мови. Заданими Лондонської фондової біржі, "Миронівський хлібопродукт", якийє найбільшим виробником курятини в Україні, за перше півріччя поточного рокузбільшив чистий прибуток на 89%. 
  
Тут сам собою напрошується висновок проте, що справжньою причиною подорожчання курятини є можливість операторів ринкубезперешкодно і безкарно підвищувати ціни, користуючись підвищеним попитом на неї.  Це стало можливим в результатітого, що в останні роки ринок курятини все більше набирає ознаки монопольного,а владні органи не перешкоджають цим користуватися. Нагадаємо, що зловживатицінами можна або тоді, коли підприємець сам займає монопольне становище, абомають місце картельні змови учасників ринку, який на перший погляд єконкурентним. Розібратись у цьому повинен в першу чергу Антимонопольнийкомітет. 
  
Цейдержавний орган дійсно підтверджує, що риноккурятини , депрацює більше 20 виробників, має ознакимонопольного, адже його половину займають лише 2 виробники – МХП і «Агромарс». Однак застосувати заходивпливу можна лише у тому разі, якщо буде доведено зловживання  монопольним становищем. Тому на данний момент вивчається питання, чи є ознаки такого зловживання. І це, щоб тількизрозуміти, чи потрібно відкривати справу про таке порушення. Якщо справу івідкриють, то не факт, що процедура швидко приведе до бажаного результату,оскільки в цьому відомстві нерідко спостерігається така порочна тактика – швидко зробити видимістьбурхливої діяльності, довго-довго збирати докази, а тому на момент завершеннярозслідування питання вже втрачає свою актуальність. От і в даному випадку виникають певні сумнівиу проведенні швидкого розслідування, оскільки головний власник холдингу МХПЮ.Косюк  не так давно був заступникомГолови Адміністрації Президента України. Можливо саме тому він і маєвищенаведені преференції у конкуренції. Тому комітету тут буде якось не дужезручно оперативно приймати рішення про порушення. 
  
Отже, приймаючи рішення про дерегуляцію, слідвраховувати стан конкуренції на відповідному ринку. Якщо ринок конкурентний іне спотворений картельними змовами, ціни можна спокійно відпускати у вільнеплавання. Реагуючи на об’єктивні чинники, сама конкуренція їх відрегулює. Але,якщо ринок певної продукції має ознаки монопольного, то слід перш за всепровести можливі заходи його демонополізації та припинення антиконкурентноїповедінки, зокрема, у вигляді картельних змов учасників, і лише після цьогознімати державне регулювання.  
  
Так, у нашому прикладі з курятиною, спочаткуслід створити   умови для повногонасичення ринку щоб попередити дефіцит і забезпечити конкуренцію операторівринку. Якщо збільшення експорту буде створювати дефіцит товару (про що ниніговорять фахівці), то слід або збільшити імпорт відповідної продукції, абоспрямувати максимум зусиль на збільшення власного виробництва невеликимисільгосппідприємствами. Досвід минулого року свідчить, що коли в січні вартістьвітчизняної курятини різко зросла і була завезена ця продукція з ЄС, то ринокзразу ж відреагував зниженням цін. Звісно при цьому слід ретельно відстежувативипадки порушень конкурентного законодавства.              
 
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net