Україна й Європа мають спільні проблеми та виклики

Нещодавно повернувся з Європейського бізнес-саміту, який відбувся 1–2 червня у Брюсселі. Здавалось би, у країн ЄС та України на порядку денному мають стояти зовсім різні питання та виклики. Та захід показав, наскільки близькою нам є сьогоднішня європейська проблематика.

Ключових тем саміту було три: розвиток цифрових технологій, Brexit (можливий вихід Великої Британії з Євросоюзу) та політичне й економічне майбутнє Європи. Всі вони виявилися досить інформативними і для української делегації.

Досить несподівано центральну пленарну панель було присвячено саме цифровим технологіям. У своїх виступах спікери висловили насторогу з приводу того, що Європа все більше відстає у цій сфері від США. Американські інноваційні компанії зростають експоненціально, й наздоганяти їх дуже важко. Більш того, в Євросоюзі також нарікають на відтік кваліфікованих кадрів, і теж у західному напрямку. Знайома картина, чи не так?

Однією з основних причин такого стану речей називали бюрократичність Європи. Один зі спікерів саміту дотепно зазначив: коли з'являється якась інновація, американець каже «Let's do it!», китаєць — «Let's copy it!», а європеєць — «Let's regulate it!». Щоб скоротити відставання в інноваціях, на саміті були сформульовані три рекомендації: розвивати digital-освіту (буквально з дитячого садка), зменшити регулювання та надавати інноваційним компаніям державне стимулювання. Впевнений, що Україна має робити те саме.

Тема Brexit, на перший погляд, нас не стосується. Але лише на перший. На саміті мені вдалося поспілкуватися з британськими бізнесменами, й вони кажуть, що еліта їхньої країни розуміє важливість перебування Великої Британії в ЄС, але хоче інших умов. Як приклад вони наводять розміри сальдо торговельного балансу: мінус 150 млрд євро у Великої Британії та плюс 250 млрд євро у Німеччини. Вільна торгівля не завжди справедлива. Крім того, податки на Туманному Альбіоні нижчі, ніж в ЄС, і вони не хочуть їх вирівнювати, щоб не втратити інвестиційної привабливості. Й це гарний приклад для України — нам також варто вчитися економічному патріотизму та виборювати вигідні умови, а не сліпо виконувати вимоги західних партнерів.

Коли мова йшла про майбутнє Європи, багато застережень було висловлено щодо зростання популізму в політиці, причому часто з націоналістичним нальотом. Сьогодні ЄС переживає певні економічні складнощі, й національні уряди взяли звичку звинувачувати в усіх негараздах Брюссель. Це створює центробіжні настрої, хоча Європейський Союз усе ще залишається дуже потужною структурою. Україна так само, якщо не більше, страждає від популізму політиків, і нам також треба шукати відповідь на цей виклик.

Хочу зазначити, що Україна була представлена на саміті великою делегацією, а наші бізнесмени виступали на дискусійних панелях. Також у рамках саміту було влаштовано окремий український захід, який привернув дуже велику увагу учасників не тільки смачними стравами, а і цікавими презентаціями можливостей для інвестицій в нашу країну. Отже, зацікавленість до України є, проблеми перед нами стоять спільні, тож можна і треба їх вирішувати спільно з Європою.