Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.11.2017 12:57

Деякі підстави оскарження податкового повідомлення-рішення

Юрист практики будівельного, земельного права Юридичної компанії "Dictum"

Трапляються випадки, що платники податків не знають і не могли знати, що у них є заборгованість по сплаті податків до державного бюджету

Трапляються випадки, що платники податків не знають і не могли знати, що у них є заборгованість по сплаті податків до державного бюджету, але як відомо «незнання закону не звільняє від відповідальності».

Тим часом, як податкові органи проводять документальну позапланову невиїзну перевірку, де по результату складають відповідний акт перевірки.

За результатами перевірки відповідно до Податкового кодексу України (далі- Кодекс), контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому податкове повідомлення-рішення повинно містити, зокрема, підставу для визначення грошового зобов'язання, посилання на норму Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання, граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Перед перевіркою, контролюючий орган повинен запросити платника податку для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, як правило, це запрошення є рекомендований лист з повідомленням про вручення.

Але є випадки, коли , платник податку не отримує з певних причин на свою поштову адресу таке запрошення, а контролюючий орган в свою чергу, надсилає податкове повідомлення-рішення на підставі актів перевірки, але згідно Порядку «Надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків передбачена норм», а саме пункт 5: «Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення».

Варто зазначити, що у даному випадку податкове зобов’язання, яке визначено у податковому повідомленні-рішення, вважається не узгодженим відповідно до положень Кодексу, а тому не має наслідків для платника податків щодо відповідальності за його несплату. Більше того, у випадку, коли таке зобов’язання є неузгодженим, воно не створює наслідків для визначення інших зобов’язань, а рішення, яким воно визначається, не має юридичної сили для посилання на нього при перевірках даного платника податків чи його контрагентів.

Вказана позиція підтверджується, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2015 року у справі №810/5745/14, де встановлюється, що посилання податкового органу в акті перевірки на акт іншої перевірки та податкове повідомлення-рішення є протиправним в силу того, що  таке податкове повідомлення-рішення не вважається узгодженим. Так, судами встановлено, що «податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 №0002342204, станом на момент проведення перевірки 22.08.2014, не вважається узгодженим, оскільки рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 31.07.2014 №1832/10/10-36-01-04/553 було відправлено лише 18.08.2014, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на конверті». Таким чином, не дотримано порядок узгодження суми податкового зобов’язання, передбачений ПКУ.

Встановлення факту неузгодження суми грошового зобов’язання є підставою для визнання протиправною та скасування податкової вимоги, порядок та підстави надсилання якої передбачене ст.59 ПКУ . Аналогічні позиції містять ухвали ВАСУ від 15.07.2015 у справі №10/2652/14, від 11.08.2015 у справі №826/12596/14 тощо.

Беручи до уваги все вищенаведене, маємо право оскаржити податкове повідомлення-рішення, яке полягає у не узгодженні грошового (податкового) зобов’язання:

У разі оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу через суд, настають правовстановлюючі випадки для платників податків, а саме:

звільняє платника податків від відповідальності за його оплату до моменту, коли воно буде узгодженим;

не створює наслідків для визначення інших зобов’язань, а рішення, яким воно визначається, не має юридичної сили для посилання на нього при перевірках даного платника податків чи його контрагентів;

є підставою для визнання протиправною та скасування податкової вимоги, яка надсилається контролюючим органом платнику податків у випадку відмови ним від сплати визначеного (але неузгодженого) грошового (податкового) зобов’язання.

гани проводять документальну позапланову невиїзну перевірку, де по результату складають відповідний акт перевірки.

За результатами перевірки відповідно до Податкового кодексу України (далі- Кодекс), контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому податкове повідомлення-рішення повинно містити, зокрема, підставу для визначення грошового зобов'язання, посилання на норму Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання, граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Перед перевіркою, контролюючий орган повинен запросити платника податку для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, як правило, це запрошення є рекомендований лист з повідомленням про вручення.

Але є випадки, коли , платник податку не отримує з певних причин на свою поштову адресу таке запрошення, а контролюючий орган в свою чергу, надсилає податкове повідомлення-рішення на підставі актів перевірки, але згідно Порядку «Надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків передбачена норм», а саме пункт 5: «Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення».

Варто зазначити, що у даному випадку податкове зобов’язання, яке визначено у податковому повідомленні-рішення, вважається не узгодженим відповідно до положень Кодексу, а тому не має наслідків для платника податків щодо відповідальності за його несплату. Більше того, у випадку, коли таке зобов’язання є неузгодженим, воно не створює наслідків для визначення інших зобов’язань, а рішення, яким воно визначається, не має юридичної сили для посилання на нього при перевірках даного платника податків чи його контрагентів.

Вказана позиція підтверджується, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2015 року у справі №810/5745/14, де встановлюється, що посилання податкового органу в акті перевірки на акт іншої перевірки та податкове повідомлення-рішення є протиправним в силу того, що  таке податкове повідомлення-рішення не вважається узгодженим. Так, судами встановлено, що «податкове повідомлення-рішення від 20.05.2014 №0002342204, станом на момент проведення перевірки 22.08.2014, не вважається узгодженим, оскільки рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 31.07.2014 №1832/10/10-36-01-04/553 було відправлено лише 18.08.2014, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на конверті». Таким чином, не дотримано порядок узгодження суми податкового зобов’язання, передбачений ПКУ.

Встановлення факту неузгодження суми грошового зобов’язання є підставою для визнання протиправною та скасування податкової вимоги, порядок та підстави надсилання якої передбачене ст.59 ПКУ . Аналогічні позиції містять ухвали ВАСУ від 15.07.2015 у справі №10/2652/14, від 11.08.2015 у справі №826/12596/14 тощо.

Беручи до уваги все вищенаведене, маємо право оскаржити податкове повідомлення-рішення, яке полягає у не узгодженні грошового (податкового) зобов’язання:

У разі оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу через суд, настають правовстановлюючі випадки для платників податків, а саме:

-          звільняє платника податків від відповідальності за його оплату до моменту, коли воно буде узгодженим;

-          не створює наслідків для визначення інших зобов’язань, а рішення, яким воно визначається, не має юридичної сили для посилання на нього при перевірках даного платника податків чи його контрагентів;

-          є підставою для визнання протиправною та скасування податкової вимоги, яка надсилається контролюючим органом платнику податків у випадку відмови ним від сплати визначеного (але неузгодженого) грошового (податкового) зобов’язання.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи