Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.05.2017 14:25

Останні законодавчі новели в банківському секторі

Адвокат

В умовах поглибленої кризи банківського сектору та нестабільності ринку фінансових послуг, що спостерігаються в Україні протягом останніх років, особливої актуальності набуває необхідність оперативного реагування з боку уповноважених державних органів. Зак

В умовах поглибленої кризи банківського сектору та нестабільності ринку фінансових послуг, що спостерігаються в Україні протягом останніх років, особливої актуальності набуває необхідність оперативного реагування з боку уповноважених державних органів. Законодавець та регулятор зобов’язані своєчасно, адекватно і в повній мірі вживати необхідних заходів, спрямованих на вихід української економіки зі стану стагнації.

Ефективне правове регулювання банківської сфери – один із найважливіших напрямів діяльності держави,  спрямованих на стабілізацію фінансово-економічної ситуації в державі.

Останнім часом ми мали можливість спостерігати запровадження наступних законодавчих нововведень у сфері банківської діяльності.

 

ЗАКОНОДАВЧА РЕФОРМА СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

Постійно зростаюча популярність споживчого кредитування в Україні зумовлює необхідність у створенні такого механізму, який би забезпечив захист прав  як споживачів так і кредитодавців, дотримання оптимального балансу їх інтересів та гармонізації чинного законодавства  з міжнародними стандартами.

Саме з цією метою 15 листопада 2016 р. і було прийнято Закон України «Про споживче кредитування» № 1734—VIII (надалі – Закон № 1734). Він набуває   чинності  10 червня 2017 р., тому вивчення його норм на даний час є необхідним.

Основними новелами Закону № 1734  є положення про розкриття інформації на ринку споживчого кредитування, встановлення обмежень на зміну відсоткової ставки з боку кредитодавця, введення інституту кредитних посередників, обов’язковості документального підтвердження кредитоспроможності споживача  та надання йому права на протязі 14 днів відмовитись від такого договору. Даним нормативно-правовим актом детально регламентовано суттєві умови договору споживчого кредитування та вимоги щодо його форми.

Так, ч.2 статті 7 Закону № 1734 передбачено, що  реклама споживчого кредиту повинна вміщувати стандартну інформацію щодо:

- максимальної суми кредиту;

- реальної річної процентної ставки;

- максимального строку кредиту.

Одним із ключових нововведень Закону № 1734 є запровадження механізму обчислення загальної вартості кредиту для споживача. Так, згідно статті 8, до загальних витрат за споживчим кредитом включено   платежі за додаткові і супутні послуги кредитодавця, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту і сплачуються споживачем, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит.

Даною нормою також передбачено, що у випадку, якщо будь-які витрати не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом перед його підписанням, споживач звільняється від їх сплати.

Незмінність процентної ставки за кредитом протягом всього строку його дії є суттєвим кроком для захисту інтересів позичальників та недопущення подальших зловживань з боку банківських та фінансових установ.

Очікується, що такі нововведення сприятимуть забезпеченню стабільності кредитного ринку,  зростанню надійності банківської системи у зв’язку з унеможливленням   укладення договорів з неплатоспроможними позичальниками.


ЗАПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ДОБРОСОВІСНИХ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ У ДОБРОВІЛЬНОМУ ПОРЯДКУ

Не оминув законодавець своєю увагою питання, пов’язані з умовами та порядком проведення процедури фінансової реструктуризації боржника у добровільному порядку: відповідні норми знайшли втілення у Законі України «Про фінансову реструктуризацію» № 1414-VIII від 14 червня 2016 р. (надалі – Закон № 1414).

Так,  законодавчий акт наділив боржника   правом брати участь у процедурі фінансової реструктуризації   у випадку, якщо він перебуває у критичному фінансовому стані, однак його фінансово-господарська діяльність може бути визнана перспективною.

Основна суть Закону № 1414  полягає в тому, що процедура фінансової реструктуризації, яка   запроваджується даним актом проводиться шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами   без звернення до суду. Це встановлено у статті 17 Закону № 1414.

Даним нормативно правовим актом чітко врегульовано вимоги щодо фінансового становища позичальника-боржника, процедуру такої реструктуризації, ведення переговорів та оформлення документів.

Статтею 6 Закону № 1414 передбачено, що засади координації між фінустановами під час проведення фінансової реструктуризації встановлюються рамковим договором, який, до речі, схвалено правлінням Національного банку України 13 жовтня 2016 року.

 Закон почав діяти у другій половині 2016 року та очікується, що запроваджена можливість реструктуризації проблемних кредитів сприятиме оздоровленню як корпоративного, так і  фінансового секторів.

 

РОЗШИРЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ОЗНАК РИЗИКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

У зв’язку із виявленням регулятором нових видів “схемних операцій”, 02 серпня 2016 р.  Національним банком України було винесено Постанову № 365, якою внесено зміни до Положення про застосування Нацбанком заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346.

До нових  ознак  ризикової діяльності  банків відтепер віднесено:

- здійснення клієнтами банку фіноперацій, які не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності;

- обслуговування банками операцій, якщо їх характер або наслідки надають підстави вважати такі операції пов'язаними з виведенням капіталів, конвертацією безготівкових коштів у готівку, легалізацією кримінальних доходів, уникненням оподаткування здійсненням фіктивного підприємництва тощо

- невжиття банком достатніх заходів, спрямованих на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму та  невикористання ним права відмовити клієнтам у проведенні регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення тощо;

- проведення фінансових операцій з використанням підроблених, втрачених та/або викрадених документів; 

- складення банком та/або подання ним до НБУ недостовірної  інформації/ документів/висновків;

- обслуговування банком регулярних авансових платежів за зовнішньоекономічними договорами, які контрагентом платника неодноразово порушуються або не виконуються взагалі, про що банку було  чи могло бути відомо із публічних джерел або від інших фінансових установ.

Національним банком України наголошено, що  банківським установам заборонено здійснювати   ризикову діяльність у відповідності до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність», а вищевказані ознаки ризикової діяльності банків регулятором встановлено нормативно з метою припинення зловживань у даній сфері.  

 

ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ  САНКЦІЙ ЩОДО ПЛАТІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, СТВОРЕНИХ РЕЗИДЕНТАМИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

16 вересня 2016 р. Радою національної безпеки і оборони України  прийнято Рішення «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України № 467/2016 від 17 жовтня 2016 р.

Згідно з вищевказаним нормативно-правовим актом  до платіжних організацій міжнародних платіжних систем, які були створені резидентами Російської Федерації, було застосовано  санкції та заборонено їх діяльність на території України.

Заборона, зокрема, поширюється на наступні платіжні системи:

•        “ANELIK”;

•        “BLIZKO”;

•        “Колибри” (стара назва – “Блиц”); 

•        “ЮНИСТРИМ”.

Відповідне розпорядження було доведено до відома українських банківських установ Національним банком. Банки зобов’язані завершити взаєморозрахунки за вже здійсненими операціями  та припинити у подальшому надання послуг міжнародним платіжним системам, створеним резидентами Російської Федерації.


ЗМІНИ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

З метою усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг, парламентом прийнято відповідний Закон № 1724-VIII від  03 листопада 2016 р., яким статтю 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» викладено в новій редакції.

У відповідності до нововведень від 03 листопада 2016 р., вимоги  частини першої   статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» про повернення виручки нерезидентів у іноземній валюті в строк до 180 календарних днів не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Запровадження таких змін обумовлено тим, що зовнішньоеконоекономічні операції у сфері експорту послу були занадто бюрократизовані, а валютний контроль за їх здійсненням – надмірний. Після ліквідації таких обмежень планується виведення із тіні ряду зовнішньонеономічних контрактів та спрощення процедури ведення бізнесу.

Передбачено законопроектом  і спрощення процедури укладання зовнішньо- економічних контрактів, подання фінансової звітності.

Однак наведеними змінами у сфері валютного регулювання законодавець не обмежився. Ще раніше, 17 червня 2016 р. чинності набрала постанова Правління Національного банку України від 16 червня 2016 р. № 347 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» (надалі – Постанова № 347).

Так, до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136 (надалі – Постанова № 136) внесено зміни, спрямовані на спрощення взаємовідносин між державними органами, банками та їх клієнтами.

Зміни, зокрема, стосуються наступного:

– спрощено документообіг в процесі проведення валютного контролю за експортними та імпортними операціями. Так, поряд із паперовою формою, банки отримали можливість використовувати і електронну форму повідомлень для обміну інформацією;

– надано можливість використовувати інвойс у якості документу, що засвідчує надання послуг;

– скасовано обов’язок клієнтів надавати банкам письмові підтвердження сум сплачених контрагентами податків за зовнішньоекономічним контрактом.

Спрощення законодавцем контролю за здійсненням валютних операцій покликане сприяти пожвавленню операцій з іноземними контрагентами та, як наслідок, збільшення притоку валютної виручки.


Постійне відслідковування законодавчих нововведень у сфері банківської діяльності є необхідним як для фізичних та юридичних осіб, так і представників фінансових установ.


Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net