Інтелектуальний капітал - найвища цінність компанії

Завоювання довіри споживача та побудова ділової репутації – тривалий та кропіткий процес, а тому цілком логічно, що кожен прагне захистити свої надбання. А у висококонкурентному середовищі ринку – це питання продуктивності, питання виживання бізнесу.

Без охоронних документів на реєстрацію торгової марки або патенту на промисловий зразок відстоювання власного доброго імені перетворюється на цікавий (хоча і не завжди захоплюючий) та завжди тривалий квест, з непередбачуваним фіналом.

Як ж убезпечити себе?

Для цього необхідно вдаватись до заходів раннього захисту – це єдиний правильний шлях для захисту своєї ділової репутації, своїх досягнень і, на кінець, своїх доходів - від незаконних посягань третіх осіб. Адже ідеї (як такі) прямо не охороняються законом. Їх втілення у винаходах, корисних моделях чи промислових зразках – це зовсім інша ситуція. Нове у виробництві, оптимізація процесів чи удосконалення вузлів або приладів може стати вагомою конкурентною перевагою. Патентування – надійний спосіб зберегти її, гарантувавши лідерство на ринку.

Для початку процесу, слід подати заявку, оформлену відповідно до встановлених норм й правил, сплатити збори (розмір яких варіюється, залежно від матеріалів заявки та кількості заявників). Після встановлення дати подання заявка відправляється на державну експертизу. І тут вам не обійтись без допомоги фахівця найвищої кваліфікації з інтелектуальної власності – патентного повіреного.

Закон напряму не зобов’язує бізнес чи НУО реєструвати торгову марку, але якщо менеджмент дорожить власним ім’ям та репутацією, то така реєстрація – очевидний крок. Реєстрація торгової марки захищає від недобросовісної конкуренції: коли нечисті на руку ділки копіюють зовнішній вигляд товарів, випускаючи низькоякісну підробку. До того ж, у деяких видах бізнесу зареєстрована торгова марка дає можливість масштабувати бізнес з допомогою франчайзингу, а саме, надавати дозволи та ліцензії на основі договору на використання власного знака іншим суб’єктам господарювання, отримуючи при цьому додаткові матеріальні надходження ( у вигляді постійних процентних відрахувань – «роялті» або одноразового паушального платежу). Ми також маємо змогу отримати економічну вигоду від продажу торгової марки чи ліцензії на неї (якщо вона достатньо «попрацювала» на ринку). Така ТМ сьогодні коштує великих грошей. Одним з можливих варіантів розпорядженням торговою маркою може бути внесення її до статутного фонду підприємства, як нематеріального активу. Це дозволить збільшити статутний фонд юридичної особи, без додаткових фінансових вливань. Слід враховувати, що при реєстрації можуть виникати і труднощі, оскільки зареєструвати будь-яку торгову марку не вийде. Зазвичай, стандартні труднощі, що можуть виникати під час реєстрації торгової марки пов’язані з неоригінальністю назв (їх описовістю щодо товарів та/або послуг). Наприклад, словесне позначення «pizza » для такої послуги як заклади громадського харчування буде мати наслідком відмову закладу експертизи у реєстрації.

Люди у бізнесі часто розв'язують дилему: реєструвати торгову марку до початку діяльності чи згодом - вже у ході ведення бізнесу. Звичайно ж, бажано зареєструвати торгову марку наперед, таким чином убезпечивши себе від порушення прав інших власників торгової марки та захиститись від появи конкурентів із тотожною або схожою. При цьому, реєстрація торгової марки після початку ведення ділової активності може призвести до відмови у наданні правової охорони вповноваженим патентним відомством.

Причин може бути декілька: це - і невдало обрана назва (навіть якщо ви вважаєте назву «(над)оригінальною») – ви можете порушити чиїсь права і це матиме наслідки від відмови у реєстрації аж до судових тяганин; назва стала загальновживаною (якравий приклад - "ксерокс"); назва є частиною фірмового найменування відомого в Україні (світі) бренду тощо. Тому заявник, обираючи стратегію реєстрації торгової марки, має усвідомлювати усі ці та інші ризики.

Для власника, зареєстрована торгова марка – ефективний інструмент захисту прав на свою назву. Процедура непроста та передбачає використання інструментарію судових та інших органів, тому радимо при порушенні ваших прав для початку проконсультуватисяіз патентним повіреним. Саме професіонал з інтелектуальної власності допоможе розробити таобратиоптимальнустратегію захисту прав тазможе пояснити, як вам варто себе поводити з порушником. Будь-яке порушення спочатку потрібно зафіксувати та якісно зібрати доказову базу. Після повної фіксації, потрібно спробувати, а при захисті прав на винаходи і корисні моделі (зокрема, їх вид "способи") - вартопісля фіксації порушення, підготувати претензію чи вимогу про його припинення. До того ж, усе це потрібно робити оперативно. У сфері порушень авторського права у глобальній мережі Інтернет, також є "законодавчі ноу-хау", прийняті змінами до Закону "Про державну підтримку кінематографії" (так вам не почулося, саме до цього закону) - повідомлення-вимоги про припинення порушення стали необхідною складовою захисту прав, інакше - порушник уникне відповідальності.

Якщо ж правопорушник не припинить чинити порушення і надалі - тоді маємо інструменти юрисдикційного впливу - суд, підрозділи Антимонопольного комітету чи правоохоронних органів. Ефективним методом є стягнення грошової компенсації (поки що лише щодо порушень авторського права, однак, очікується перенесення практики і на торгові марки та промислові зразки).

Що ж, що для вас є інтелектуальним капіталом, вирішуйте, звісно самі. А от інститут патентних повірених може стати у нагоді).