Тривалість щорічної основної відпустки тимчасових працівників

     Тимчасовим працівникам гарантовано різноманітні юридичні можливості, однією з яких в свою чергу визнається право на щорічну основну відпустку. Яку саме тривалість вона може мати? 

      Юридична регламентація зазначеного питання відбувається за допомогою різних нормативно-правових актів. Зокрема правове регулювання стосунків, функціонуючих щодо щорічної основної відпустки тимчасових працівників,  здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) звичайними законами  (Кодекс  законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України), Закон України « Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96-ВР (надалі по тексту – ЗУ «Про відпустки»).  

    Суб’єктному складу безпосередніх учасників трудових відносин властиві своєрідні особливості. Зокрема він, будучи багатогранним, водночас охоплює різних за своїм юридичним статусом осіб. 

     Наймані працівники є одними з визначних учасників трудових відносин. Вказане судження пояснюється тим, що сумлінний труд згаданих осіб сприяє ефективній розбудові постсоціалістичної України в демократичну державу, провідним завданням якої в свою чергу задекларовано її успішну інтеграцію в цивілізоване європейське співтовариство.  

    Вказані працівники можуть скористатися різноманітними можливостями. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 45 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України кожен, хто працює, має право на відпочинок. 

     Вітчизняним законодавством передбачено різні типи згаданої можливості.  Наприклад, п. 1 абз. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про відпустки» охоплено норму про те, що одним з видів відпусток є щорічна основна відпустка. 

    Зазначеному типу ефективного відпочинку притаманні відповідні ознаки.  Зокрема згідно з ч. 1 ст. 75 КЗпП України та ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про відпустки» загальна тривалість щорічної основної відпустки, що надається трудівникам, складає не менш як 24 календарних дні за відпрацьований ними робочий рік, що в свою чергу розраховується з конкретного проміжку календарного часу, а саме з дня укладення такими особами трудового договору. 

     Але треба пам’ятати про те, що даному правилу властиві істотні винятки. Зокрема у відповідності до норми, яка передбачена ч. 3 ст. 75 КЗпП України, в окремих випадках для деяких категорій працівників може бути встановлена дещо інша тривалість щорічної основної відпустки. 

      Одним з вищезазначених винятків можна назвати ефективний відпочинок, який гарантовано тимчасовим працівникам. Дане судження пояснюється тим, що згідно з ч. 9 ст. 6 ЗУ «Про відпустки» вищезазначеним особам надається щорічна основна відпустка пропорційно до відпрацьованого ними часу. 

     Таким чином, тимчасові працівники маютьвсілякі юридичні можливості. Зокрема їм надано щорічну основну відпустку, тривалість якої обраховується пропорційно до відпрацьованого ними робочого часу.