Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.12.2016 17:34

Окремі аспекти права на щорічну основну відпустку

Блогер, викладач, науковець та юрист

В даній статті з’ясовується безпосередня наявність в громадян, що працюють в фізичної особи за трудовим договором, права на щорічну основну відпустку.


        Численні громадяни працюють за трудовим договором у фізичної особи, якою здійснюється підприємницька діяльність. Виникає природне запитання: чи володіють такі працівники правом на щорічну основну відпуску? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентація трудових правовідносин, функціонуючих щодо щорічної основної відпустки, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) звичайними законами  (Кодекс  законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України), Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96-ВР (надалі по тексту – ЗУ «Про відпустки»).  

      Наймані працівники є одними основних суб’єктів трудових правовідносин. Дане судження пояснюється тим, що згадані особи своєю сумлінною працею приносять істотну користь Україні, що трансформується в правову державу, та її народу, що еволюціонує в згуртовану та нескориму спільноту. 

     Чинне законодавство гарантує найманим працівникам різні можливості, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер.  Зокрема, як передбачено ч. 1 ст. 45 Конституції України, кожен, хто працює, володіє правом на відпочинок. 

    Подібна за своєю сутністю юридична норма отримала належне закріплення в інших нормативно-правових актах. Зокрема згідно з ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники мають різні юридичні можливості, однією з яких в свою чергу є право на відпочинок у відповідності до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, а також про щорічні оплачувані відпустки.
 
    Чіткий та недвозначний зміст даних норм отримав відповідні роз’яснення  в інших законах, які в свою чергу визнані одними з найголовніших елементів національної системи приватного права. Що це означає? 

    Окремими вітчизняними нормативно-правові актами закріплено різні види ефективного відпочинку, якими можуть скористатися наймані працівники. Наприклад, ч. 1 ст. 74 КЗпП України, а також ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про відпустки», охоплено безпосередні вказівки про те, що всім громадянам, які перебувають в трудових правовідносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, різновиду діяльності та галузевої належності, а також громадянам, які працюють за трудовим договором у фізичної особи, працедавець надає щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. 

    Отже, працівники, які працюють у фізичної особи за трудовим договором, водночас володіють різними за своєю сутністю юридичними можливостями. Наприклад, наведені трудівники мають право на щорічну основну відпустку із збереженням на її період місця роботи (посади) й заробітної плати.  
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net