Залучення шістдесятитрирічної особи до надурочних робіт

      Вітчизняне законодавство гарантує працедавцю різні права, яким властивий майновий або особистий немайновий характер. Чи може така особа залучати до надурочних робіт працівника, якому виповнився 63 роки? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих щодо надурочних робіт, які виконують особи похилого віку, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України), Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII(надалі – ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»), Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (надалі – ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»)). 

        Наймані працівники є одними з головних учасників трудових відносин. Згідно з юридичними нормами, передбаченими вітчизняним законодавством, кожна з таких осіб, незалежно від статі, віку, національності та інших фактів, має права, гарантовані їй, а також виконує обов’язки, покладені на неї. 

      Трудове законодавство гарантує найманим працівникам юридичний статус, що, будучи багатоаспектним, водночас включає в себе відповідні елементи, одними з яких є різноманітні за своєю сутністю соціально-економічні права. Кожна зі вказаних можливостей, будучи передбаченою відповідним законом, в той же час повинна забезпечити повну економічну свободу зазначених осіб, а також їх якісний розвиток, як високоморальних особистостей. 

    Право на працю є одним з найважливіших соціально-економічних прав, реалізовуючи яке найманий працівник може забезпечити пристойний рівень матеріального й духовного благополуччя своєї благочестивої та вмілої сім’ї. Таку можливість вітчизняним законодавцем закріплено в юридичних нормах, що охоплені ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України. 

     Право на працю може реалізовуватися в різні проміжки календарної доби. Зокрема з чіткого та недвозначного змісту ч. 1 ст. 54 КЗпП України випливає, що наймані працівники можуть виконувати різні за своєю суттю обов’язки, передбачені трудовим договором, в нічний час. 

        Ефективному та своєчасному залученню окремих осіб до легальної праці, яка в свою чергу виконується з 10 години вечора до 6 години ранку, властива досить складна процедура. Не є якимись винятками з вищевказаного правила й особи похилого віку. Як це розуміти? 

    Відомо, що суб’єктний склад найманих працівників є дуже різноманітним. Зокрема майнові або немайнові обов’язки, що охоплені трудовим договором, може виконувати фізична особа, якій виповнився 63 роки. 

    Вищезазначений учасник трудових правовідносин є пенсіонером за віком. Безпосередня вказівка про вищевказаний факт отримала належне закріплення в ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 

     Чинне законодавство гарантує пенсіонерам відповідний юридичний статус. Зокрема згадані суб’єкти трудових відносин визнані особами похилого віку, що в свою чергу підтверджує ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». 

    Працедавець, залучаючи до чесної та сумлінної праці окремих трудівників, повинен дотримуватися певних правил, охоплених чинним законодавством. Зокрема згідно з нормою, передбаченою ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» залучення громадян похилого віку до робіт, що є надурочними, допускається за їх згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом їх здоров'я. 

    Отже, національне законодавство дозволяє працедавцеві вчиняти діяння, які відповідають моральним нормам, визнаним громадянським суспільством, і/або юридичним нормам, передбаченим відповідними законодавчим актами. Наприклад, вищевказана особа може залучити до робіт, які є надурочними, шістдесятитрирічну особу, якою надано згоду на виконання зазначеної праці, й це не завдає ніякої шкоди її здоров’ю.