Тривалість роботи в нічний час на безперервних виробництвах

      У випадках, вичерпний перелік, яких передбачено чинним законодавством, тривалість роботи в нічний час є рівнозначна тривалості роботи в денний час. Виникає природне запитання: чи може поширюватися вищевказане правило на виробництва, які в свою чергу є безперервними? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих з приводу відповідних робіт, які виконуються в нічний час, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)). 

    Одними з основних учасників трудових відносин є наймані працівники. Сумлінна праця вищевказаних осіб, будучи виконана за трудовим договором, водночас створює майнові або немайнові блага, які в свою чергу приносять значиму вигоду незалежній Україні, яка трансформується в правову державу, та її згуртованому народу, що перетворюється в громадянське суспільство. 

        Трудове законодавство гарантує найманим працівникам правовий статус, що, будучи вельми багатоаспектним, водночас охоплює структурні елементи, одними з яких є різні за своїм юридичною суттю соціально-економічні права. Кожна зі вказаних можливостей, будучи закріпленою відповідним законом, водночас повинна забезпечити повну економічну свободу даних трудівників, а також їх високоякісний розвиток, як доброчесних людей. 

     Право на працю визнано одним з головних соціально-економічних прав, реалізовуючи яке, найманий працівник може забезпечити пристойний рівень матеріального й духовного благополуччя своєї дружньої та порядної родини. Згадану можливість вітчизняний законодавець закріпив в юридичнёих нормах, охоплених ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України. 

    Наймані працівники реалізовують зазначене право в ті або інші проміжки календарного часу. Зокрема у випадках, закріплених чинним законодавством, згадані особи працюють з 10-ої години вечора до 6-ої години ранку.

 

    Праці, яка виконується у даний проміжок часу, властиві відповідні ознаки. Зокрема ч. 1 ст. 54 КЗпП України передбачено безпосередню вказівку про те, що при роботі, здійснюваній в нічний час, встановлена відповідним законом тривалість роботи (зміни) скорочується на 1-ну астрономічну годину. 

     Але за жодних обставин не потрібно забувати про те, що даному правилу притаманні істотні винятки, вичерпний перелік яких в свою чергу охоплено окремими нормативно-правовими актами, що утворюють важливу частину національної системи приватного права. Що це означає? 

     Чинне законодавство передбачає, що тривалість нічної роботи урівнюється з тривалістю денної роботи у випадках, коли це треба за певними умовами. Зокрема згідно з ч. 2 ст. 54 КЗпП України вищевказане правило поширюється на виробництва, які за своєю робочою суттю є безперервними.