Окремі аспекти випробувального строку кваліфікованого юриста

    Суб’єктному складу безпосередніх учасників трудових відносин властиві відповідні ознаки. Зокрема він охоплює різних за своїм юридичним статусом осіб, які володіють правами, гарантованими їм, а також виконують обов’язки, покладеними на них. Одними зі вказаних суб’єктів є кваліфіковані юристи. Чи може працедавець в односторонньому порядку встановити даним особам випробувальний строк, тривалість якого становить 2 календарних місяці? 

      Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують з приводу випробувального строку найманого працівника, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)). 

    Правовий статус тієї чи іншої людини, будучи складним та багатогранним, включає в себе різні елементи, одними з яких є її соціально-економічні права. Такі можливості, отримавши належне закріплення в чинному законодавстві, повинні забезпечити всебічну економічну свободу будь-якої фізичної особи, а також її планомірний розвиток, як вільної особистості.    

 

    Одним з найвизначніших соціально-економічних прав є право на працю. Наведена юридична можливість отримала своє закріплена в окремих законах,  а саме в ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України. 

.   Чинним законодавством нашої держави передбачено відповідну процедуру добросовісної та якісної реалізації вищенаведеними особами згаданого права. Зокрема порядні громадяни незалежної України, вирішивши попрацювати, вчиняють діяння, суть яких в свою чергу не суперечить юридичним правилам та моральним імперативам. Про що саме йде мова?   

    Будь-який працівник, реалізовуючи право на працю, яке гарантоване йому, в свою чергу укладає трудовий договір про роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою, що здійснює підприємницьку діяльність. Безпосередня вказівка про даний факт закріплена ч. 2 ст. 2 КЗпП України. 

    Чіткий та недвозначний зміст такої домовленості складають всілякі умови, що за своєю юридичною значущістю є обов’язковими або факультативними. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлено угодою його сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. 

   Вітчизняне законодавство закріплює відповідну тривалість згаданої умови.  Зокрема згідно з ч. 1 ст. 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу не повинен перевищувати трьох місяців. 

    В даному випадку кваліфікований юрист перебуває в трудових відносинах. Зокрема вищенаведений працівник уклав трудовий договір з випробуванням, тривалість якого в свою чергу становить 2-ва календарних місяці. 

    Звідси випливає, що даний строк є дещо меншим, в порівнянні зі строком, який в свою чергу отримав належне закріплення в ч. 1 ст. 27 КЗпП України. Отже, враховуючи вищевказані доводи, національне законодавство дозволяє працедавцю в односторонньому порядку встановити кваліфікованому юристу випробування, строк якого в свою чергу складає 2-ва календарні місяці.