Випробувальний строк для неповнолітніх осіб

    Трудовий договір є одним з визначних інститутів розгалуженої системи, яку в свою чергу утворюють різні за своєю сутністю норми трудового права. Чіткий і недвозначний зміст вищевказаної угоди складають відповідні умови, що за своєю юридичною значущістю є обов’язковими та факультативними. Наприклад, трудовий договір може вміщувати в собі безпосередню вказівку про випробувальний строк, який встановлюється для найманого працівника, який в свою чергу влаштовується на підприємство, установу чи організацію тієї чи іншої форми власності чи особи, яка працює за трудовими договорами з фізичними особами. Виникає природне запитання: чи може поширюватися така умова на трудівника, який не досяг повноліття? 

   Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, одним з суб’єктів яких є працівник, що працює за випробувальним терміном, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).  

    Наймані працівники є одними з основних учасників трудових відносин. Такі особи, працюючи за строковим або безстроковим трудовим договором, водночас створюють певні блага, які в свою чергу приносять істотну користь демократичній Україні, а також її законослухняним громадянам. 

   Правовий статус, гарантований найманим працівникам, є багатогранним. Зокрема згідно з ч. ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає в себе юридичну можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.  

   Подібна за своєю сутністю правова норма закріплена іншими законами. Наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, -   тобто, на одержання вказаними особами роботи з оплатою праці не нижче розміру, який встановлений державою, - включаючи право на вільний вибір професії, роді занять і роботи, забезпечується державою.  

  

    Чіткий і недвозначний зміст даних норм в частині випробувального строку конкретизується іншими нормативно-правовими актами. Що це означає? 

      Чинне законодавство закріплює, що випробування при прийнятті на роботу за жодних життєвих обставин не встановлюється для окремих працівників. Одними з таких трудівників є особи, які не досягли вісімнадцятирічного віку, про що в свою чергу свідчить ч. 3 ст. 26 КЗпП України.