Окремі проблемні аспекти правового статусу заповідача (частина 4)

Загальновідомо, що окремі учасники цивільно-правових відносин володіють правом на складання заповіту. Чи можуть вчиняти вищевказаний правочин неповнолітні особи, що зареєстрували шлюб?  

    На мою думку, вказані учасники цивільно-правових відносин володіють правом на складання заповіту. Даний підхід я обґрунтовую такими доводами.
 

    По-перше, право на заповіт гарантовано не всім учасникам правовідносин. Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК України вчиняти вказаний правочин можуть тільки фізичні особи, що володіють повною цивільною дієздатністю. Така здатність виникає з обов’язковим настанням певних юридичних фактів. Тобто, ч. 1 ст. 34 ЦК України закріплює в собі безпосередню вказівку про те, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла повноліття. Однак не треба забувати про те, що даному правилу властиві істотні винятки. Наприклад, як закріплено ч. 1 ст. 34 ЦК України, повну цивільну дієздатність набуває фізична особа, що, не досягши повноліття, зареєструвала шлюб.

    По-друге, шлюб виступає достатнім підґрунтям для створення міцної сім’ї. Належний рівень її матеріального добробуту перебуває в істотній залежності від ефективного вчинення безпосередніми суб’єктами цивільних відносин, завдяки яким вона була створена, різноманітних за своєю суттю правочинів.  Наприклад, згадані особи можуть вчинити договір найму житлового будинку, договір купівлі-продажу легкового автомобіля, а також інші легальні діяння.  Переважну більшість вказаних дій самостійно можуть вчиняти фізичні особи, які володіють повною цивільною дієздатністю.

    По-третє, як відомо, одна з загальновизнаних юридичних формул гласить: «всі є рівними перед законом». Чоловіки та жінки, які зареєстрували шлюби, не є якимось винятком зі вказаного правила. Зокрема, будь-якому подружжю надається рівні можливості в реалізації гарантованих їм прав та в дотриманні закріплених за ними обов’язків. Те або інше порушення зазначеного правила можна трактувати як своєрідну дискримінацію, суть якої полягатиме в тому, що повнолітні фізичні особи, якими зареєстровано шлюби, будуть володіти повною цивільною дієздатністю, а неповнолітні – ні.

    По-четверте, чим більший в особи обсяг прав та свобод, які гарантовані їй, а також обов’язків, що покладені на неї, тим вищий рівень її відповідальності перед іншими особами і громадянським суспільством, членами якого вони є.  Не є якось винятком з вищевказаного правила й повна цивільна дієздатність. Її беззаперечна наявність в тієї фізичної особи, яка, будучи неповнолітньою, зареєструвала шлюб, повинна позитивно впливати на зазначеного суб’єкта. Зокрема учасник правових стосунків, який має повну цивільну дієздатність, забезпечуючи високий рівень матеріальних та духовних статків своєї родини, з великою старанністю буде здійснювати права й свободи, якими він володіє, та виконуватиме покладені на нього обов’язки. Вказана поведінка обумовить неминуче настання відповідних наслідків. Дане судження пояснюється тим, що сім’я, членом якої є неповнолітня фізична особа, що зареєструвала шлюб,  в сукупності з іншими сім’ями буде міцною основою ефективної розбудови незалежної України, як правової та демократичної держави.