Обговоримо стратегію та тактику відродження та сталого розвитку України

Фактично ми створили базу знань, яку можна за необхідності використовувати для отримання додаткової інформації товаропродуктивними підприємцями...

За довгі роки нещадної, виснажливої ​​кривавої війни ми всі вже звикли до військової термінології і намагаємося зрозуміти з її допомогою всю глибину військових подій. Вже не сьогодні настав час відродження нашої найбільшої в Європі країни, де війна зруйнувала все, що можна було зруйнувати. Було б дивно, якби ми розуміли під терміном відродження країни просте відновлення того, що в нас було у всіх сферах життя перед початком війни. Не секрет, що в нас уже тоді було серйозне відставання в порівнянні практично з усіма країнами Союзу, що розвалився.  Країна як би зупинилася у своєму розвитку на початку самостійного шляху. Однією з основних причин цього, на мій погляд, стало ігнорування Концепції сталого розвитку (КСР), прийнятої всіма країнами  (і Україною також) вже кілька десятків років тому, що так і не стала у нас Національною концепцією. Ось чому треба  говорити не просто про відродження, а й про подальший сталий розвиток нашої країни.

Найбільш важливим сьогодні є визначення правильного вектора розвитку країни, поки що все ще не спрямованого на використання прийнятої всім світом Концепції сталого розвитку. Судячи з опублікованої інформації про плани розвитку країни до 2030 року, влада передбачає відродити Україну як країну з розвиненим сільським господарством, яка видобуває з надр сировину та постачає її у необробленому вигляді на світовий ринок. Очевидно, при цьому не очікується відновлення та розвиток багатьох напрямів нашої могутньої ще нещодавно індустрії. Такий підхід потребує серйозного обговорення. Хоча б тому, що продаж неперероблених продуктів надр та й сільськогосподарської продукції невигідний, бо недостатня для розвитку країни додаткова вартість, одержувана при цьому.

Із запропонованого владою переліку пріоритетних галузей виробництва чомусь загалом зникла хімія. Це дивує, адже без неї не переробиш ті ж продукти надр, та й багато видів сільськогосподарської продукції, не виробиш багато матеріалів, у тому числі композитних, наноматеріалів та ін., без яких неможливе сучасне машинобудування для всіх галузей, а також розвиток науки, техніки, медичної промисловості та ін. Список можна продовжувати нескінченно, оскільки хімія та її виробництва є, якщо використовувати сучасну термінологію, синергетичною, інтегральною основою всієї економіки. Не варто орієнтуватися лише на використання хімічної продукції зі світового ринку через причини, обговорення яких потребує окремої розмови.

Крім того, привертає увагу той факт, що декларована вже багато років тому орієнтація економіки країни на розвиток середнього та малого бізнесу йде шляхом розвитку комерційного бізнесу, а також бізнесу послуг. У той же час, поки що недостатній розвиток товаропродуктивного середнього та малого бізнесу (ТСМБ). Однією з основних причин цього  є відсутність підготовлених кадрів для його реалізації.

Мені, як експерту, довелося більше 10 років брати участь у Науковій програмі НАТО “The NATO Science for Peace and Security Programme”, а потім і в інших програмах НАТО на близьку тематику. У перші роки на зустрічах експертів приблизно 30 країн обговорювалися успіхи різних країн у реалізації КСР, особливо перед їх вступом до Європейського співтовариства з використанням 17 індикаторів сталого розвитку, але поступово з ініціативи кількох експертів перейшли (з моєї рекомендації)  від звеличення дійсно прекрасної КСР,  до серйозного наукового аналізу стратегії та тактики, теорії та практики, засобів та методів її реалізації. Виявилося, що кожна країна знайшла свої індивідуальні шляхи реалізації КСР і кожен шлях мав свої успіхи та невдачі. На жаль, наша країна так і не розробила національну КСР, не вивчала її протягом 10 років у  навчальних закладах, як було рекомендовано спеціальним рішенням ООН. Мої численні статті та блогерські пости про КСР теж не зацікавили читача, і мені довелося у своїх виступах на наукових зустрічах НАТО обмежуватися доповідями про теорію (без практики) реалізації КСР.

Але інших, окрім КСР, шляхів розвитку світ поки що не знайшов. Хочемо ми того чи ні, нам доведеться наздоганяти країни, що обігнали нас, йдучи саме цим, уже протореним не нами, шляхом. І ось тут доведеться вирішити завдання подолання відсутності знань КСР не лише у населення країни, а й навіть у  окремих представників її влади.

Відродження країни фактично є першим етапом реалізації КСР, тому дуже втішило мене повідомлення про появу практичної  освітньої програми для громадян України,  внутрішньо переміщених осіб, підприємців, фахівців та керівників компаній та організацій, які планують створювати або взяти участь у міжнародних проектах з відбудови та реконструкції України (http://invest.ho.ua/Newsdir/1685951489.htm).  Програму створено для підвищення навичок малих та середніх підприємств у доступі до західних ринків та фінансування, пошуку та побудови співробітництва з міжнародними компаніями та інституціями щодо відбудови України з акцентом на цифровізацію та сучасні know-how у розвитку бізнесу”.   А, ці питання програми якраз ті, яких так бракувало в освітніх програмах створеного нами Інтернет-порталу “Інноваційний технологічний бізнес” (ІПІТБ-www.invest.ho.ua). Особливо надихнуло те, що участь у проекті, як і в наших освітніх проектах, безоплатна і що ініціатором проекту від України є  “Дія.Бізнес”— масштабний національний проект із розвитку підприємництва та експорту, ініційований Міністерством цифрової трансформації України у лютому 2020 року, який сьогодні у нас позиціонується як один із найпрофесійніших та найефективніших проектів влади. Добре й те, що проект передбачив   2  формати  участі:  самостійний та з супроводом digital-ментора в он-лайновому режимі.   Чудово також, що проект адресовано найширшому колу громадян нашої країни. Він для: “підприємців, управлінців, фахівців компаній та організацій, які планують створювати або брати участь у міжнародних проектах з відбудови та реконструкції України всіх громадян, що відчувають потребу у своєму вкладі у відновлення країни,  представників архітектури, містопланування та інжинірингу, консалтингу та будівельної галузі”. Перелік починається, мабуть, з головних учасників проекту – підприємців, від діяльності яких, безперечно, залежать передусім успіхи у відродженні країни.

Хто він такий, сьогоднішній підприємець?  В англомовних державах і країнах більше в ході слово — бізнесмен (людина, яка має бізнес). Але ж, об'єкт справи надзвичайно різноманітний (не лише невелике чи середнє виробництво якогось товару, а й розвезення піци, торгівля, побутове обслуговування, масаж тощо). Чи можна і чи потрібно в системі освіти країни і в новій програмі вчити усіх одному й тому ж набору знань? Очевидно, передусім, розвиток країни визначить товаровиробний середній і малий бізнес (ТСМБ). Безперечно, він найскладніший, і підприємцям, які ним займаються, потрібен сьогодні величезний обсяг знань та умінь, яким, на жаль, не забезпечує його наша система освіти.

Останнє пов'язано з тим, що ТСМБ - завжди конкретний, присвячений реалізації одного чи кількох проектів – об'єктів, які зараз називають стартапом. Тому науку про управління ТСМБ називають не менеджментом взагалі, а проектним менеджментом. Для ТСМБ він принципово відрізняється від управління великими підприємствами, оскільки здійснюється не великою кількістю фахівців із різних сфер управління, а одним чи кількома підприємцями. Крім менеджменту вони повинні придумати або купити, або знайти об'єкт виробництва та технологію для нього, забезпечити логістику, збут, фінансування тощо, тощо. Тобто. підприємець – це людина – оркестр. Тому у світі з'явилася зовсім інша, ніж у великих підприємствах, системна форма організації підприємств ТСМБ – названих “кластери”, а їх обслуговування взяла на себе наука про взаємодію систем – синергетика, що бурхливо розвивається в останні роки. Про неї, переважно стосовно хімії, мені довелося написати досить об'ємну монографію “Синергія в інженерній хімії”, яку можна завантажити з мого Інтернет-порталу. Ця книга виявилася, мабуть, першою в цій галузі, хоч і була задумана мною багато років тому, і її основним завданням було без зайвої наукоподібності показати сучасному фахівцеві можливості використання системного підходу та його основної зброї – синергії при оптимізації діючих та створенні нових хімічних виробництв шляхом знаходження найбільш ефективних та інноваційних рішень. За роки роботи в реальній промисловій хімії мною були розроблені не тільки нові концепції вдосконалення хімічної техніки (якщо під “технікою” мати на увазі єдність технології та її апаратурного оформлення) замість локального вдосконалення технології та обладнання, а й конкретні засоби та методи (“tools and methods”) їх реалізації.

І ще про одне варто згадати. Досвід розвитку ТСМБ у багатьох країнах свідчить про те, що вони успішні лише в тому випадку, якщо вони інноваційні, або використовують нову технологію, нові технічні і технологічні рішення, нові матеріали і т.інш.  Відсутність інноваційності - завжди є особливістю мляво розвинутого або навіть збиткового підприємства ТСМБ. Щоб протистояти цьому, придумана нова інженерна наука, яка так і називається "інноваційний інжиніринг". Вона здійснює зараз свою ходу системою освіти багатьох країн світу (зауважу, що в нашій країні такий підхід вперше розроблений мною з учнями). У цю науку логічно вписалася моя нова системно-синергетична методика пошуку нестандартних ефективних рішень та винахідництва, описана в “Порадах щодо системно-синергетичної методики винахідництва” та методичні вказівки до виконання реальних стартапів з її використанням.

І, нарешті, підприємствам ТСМБ доводиться працювати не в країні з плановою економікою, до якої ми звикли в колишньому Союзі, а в країні з ринковою економікою, де всім має начебто керувати ринок. Ось і з'явилася ще одна нова наука - "Технологічний бізнес", цикл  лекцій з якої нам довелося запровадити одночасно з циклом "Інноваційного інжинірингу", а також великим торетичним циклом "Теорія технічних систем”, з якого довелося також писати об'ємистий навчальний посібник . За всіма цими новими циклами ми встигли видати необхідні навчальні посібники та наукові монографії в Україні і навіть за її межами, а також розмістити для їх вільних завантажень їх електронні версії в поки що першому в нашій країні науково-освітньому Інтернет – порталі Асоціації технологічного бізнесу “Інноваційний технологічний бізнес”. Крім того, всі аспекти ТСМБ у досить популярній формі викладені у моєму блозі.  

Гіперпосилання  всіх статей для підприємців наведені у спеціальній базі даних у розділі “Корпоративне навчання” у моєму Інтернет порталі за адресою http://invest.ho.ua/corporativ.shtml. Інформація про багато згаданих книг, навчальних посібників, а також статті в наукових журналах та збірниках праць та доповідей на конференціях з тематики цієї статті наведена на http://invest.ho.ua/portfolio.shtml.

Таким чином, фактично ми створили базу знань, яку можна за необхідності використовувати для отримання додаткової інформації товаропродуктивними підприємцями, які навчатимуться за системою дистанційної освіти, яка створюється з ініціативи «Дії» та данців.

З урахуванням структури звичайних кластерів середнього та малого бізнесу (проектний менеджер - керівник стартапа, фінансовий інвестор, інтелектуальний інвестор, інженерні підприємці, маркетолог, лінійний персонал) освітня програма «Дії» більшою мірою відноситься до освоєння підприємцями технологічного бізнесу, яким найчастіше займаються менеджери, маркетологи та керівники стартапів. Програми навчання, пропоновані нашим порталом, ближчі до завдань інженерів та інноваційних інвесторів, без яких реалізувати стартап просто не вдасться. Зазвичай це спеціалісти з інженерною або подвійною освітою.

Отже, ми обговорили можливість використання двох варіантів навчання, які зможуть послабити або взагалі зняти одну з основних кадрових проблем у реалізації стратегії відродження та сталого розвитку нашої країни. Тепер можна повернутися до формулювання інших наших завдань. Зауважу, що питанням стратегії та тактики розвитку України присвячені не лише мої доповіді на засіданнях експертних груп НАТО, а й кілька моїх монографій, розміщених у кількох розділах мого порталу www.invest.ho.ua , а також у статтях, блозі, порталі, присвячених моїй новій системно-синергетичній  методиці пошуку нестандартних ефективних рішень та винахідництва, а також у методичних вказівках до виконання реальних стартапів та коучингу.

Ми спробували максимально стисло сформулювати алгоритм, якщо хочете, дорожню карту (але ніяк не формулу – погодьтеся, це принципово неможливо) відродження та сталого розвитку України. Ось варіант, в який фактично увійшли найменування питань стратегії та тактики, теорії та практики, засобів та методів реалізації  відродження та  сталого розвитку країни:

Відродження та сталий  розвиток країни відбувається через орієнтацію на розвиток середнього та малого бізнесу, використання високого інноваційного потенціалу та ринкові механізми управління на основі синергетичного та кластерного підходів, системного аналізу, інноваційної інженерії, проектного менеджменту та маркетингу, технологічного бізнесу, цифровізації та сучасних інформаційних технологій.     Цей алгоритм підтримали не лише на чисельних форумах науковців, а й у багатьох ЗМІ та на експертних зустрічах наукових програм НАТО.

Враховуючи те, що деякі порівняно нові поняття, що входять до дорожньої карти, прийшли зовсім недавно, спробуємо поповнити своєрідний понятійний “тезаурус (або, якщо більше подобається, “глосарій”) , деякими поясненнями до понять, які зроблять більш ясною їх суть.

Стратегія- в цьому пості відродження індустріально – аграрної країни та її сталий розвиток, яку треба всебічно обговорити, нарешті, прийняти та неухильно виконувати, як це роблять практично всі країни світу.

Тактика –  це - використання для реалізації прийнятої стратегії товаропродуктивного середнього та малого бізнесу   та високого інноваційного потенціалу народу  у  поєднанні з перенесенням закордонного досвіду.

Засобів та методів реалізації цієї тактики    досить  багато і вони можуть бути обрані в залежності від особливостей того чи іншого стартапу:

- Забезпечення синергетичної єдності інноваційного інжинірингу та технологічного бізнесу в одному стартапі.

- Використання ринкових механізмів управління реалізацією стартапу,

- Забезпечення синергетичної взаємодії між стартапами.

- Створення та використання кластерів різного рівня/масштабу,

- Застосування проектного менеджменту та маркетингу,

- Застосування всебічної цифровізації, використання математичного моделювання для оптимізації та оптимального керування.

- Використання сучасних інформаційних технологій та ін.

Таким чином, дані стратегія та тактика, засоби та методи в останні роки стали об'єктом пильної уваги науки у багатьох країнах. Вже сьогодні в основу цієї стратеги лягли такі науки та системи знань як концепція сталого розвитку, теорія технічних систем та системний аналіз (відповідно до Вікіпедії,  міждисциплінарний напрямок  науки, що пояснює освіту та  самоорганізацію моделей і структур у відкритих системах, далеких від термодинамічної рівноваги). Нарешті, набуває властивостей самостійної прикладної науки, який вже набув своїх законів, правил, термінології, “Інноваційний інжиніринг”, який як прикладна наука розвиватиметься більш інтенсивно, коли чиновники повернуть у перелік спеціальностей незаслужено відкинуту на догоду Заходу чудову професію “інженер”.

Завершуючи цей пост, зауважу, що всі зроблені нашою групою фахівців роботи, пов'язані з формулюванням, на наш погляд, сучасної дорожньої карти відродження та подальшого сталого розвитку України, проводилися на громадських засадах. Ми це називаємо інтелектуальним волонтерством з урахуванням стану війни, в якому перебуває країна, та патріотичного всенародного руху з надання допомоги нашій армії у досягненні перемоги над озвірілим ворогом. Такої допомоги сьогодні потребує і наша система освіти і, перш за все, професійна підготовка товаровиробників. Можливо, і тут допоможе волонтерство, точніше інтелектуальне волонтерство?