Відкритий лист Прем'єр-міністру України О.В.Гончаруку

Ми готові взяти участь в розробці концепції, програм і конкретних проектів виходу України з економічної кризи і її сталого розвитку.

Шановний Олексію Валерійовичу! 

Можливо, Вас зацікавлять наведені нижче пропозиції по конкретних механізмах інноваційного розвитку України, який, без сумніву, є єдиним реальним шляхом виходу з кризи і забезпечення стійкого розвитку нашої країни. Все, що написано нижче, кореспондується з Концепцією сталого розвитку, прийнятою всіма країнами світу в якості генерального напрямку розвитку ще в 1992 році, але, на жаль, так і не розробленою і не прийнятою в Україні в якості Національної концепції розвитку. Саме тому країна досі не має чіткої програми сталого розвитку (її не можуть замінити окремі програми розвитку економіки, енергозбереження, вирішення екологічних проблем і соціальних завдань - це повинна бути єдина програма сталого розвитку.

 Інноваційний напрямок розвитку України пропонувався ще в 2003 - 2004 рр., Зараз цей напрямок знову стає провідним і, безсумнівно, вірним. Питання не в правильності цієї стратегії, а у виборі правильної тактики її реалізації. Поки, судячи з офіційної інформації, вимальовуються два основних тактичних напрямки:

a) Кластеризація країни на державному та регіональному рівнях, яка може дати регіональним економікам саме те, чого їм найбільше зараз не вистачає - створення фундаментальних умов для інновацій і, як наслідок, для підвищення їх продуктивності і ефективності.

b) Другий напрямок орієнтований на виконання чергових програм розвитку на всіх ієрархічних рівнях країни, де пропонується чергова "регуляторна політика" і "національні програми розвитку економіки України з урахуванням пріоритетних напрямків розвитку інноваційного підприємництва в регіонах». Основне в цьому напрямку - розробка і реалізація бюджетних "приорітетних державних інноваційніх програм" шляхом "створення центрів випереджуючого розвитку регіонів". Цей напрямок не є новим для нашої країни і вже давно показав свою неперспективність. Причини досить детально висвітлені мною в моїх публікаціях.

 Протягом більш ніж десяти років ми займаємося розробкою альтернативної тактики реалізації ідеї інноваційної перебудови країни. Наші пропозиції описані в цілому ряді моїх публікацій (див., наприклад, статті в моєму блозі  http://blog.liga.net/user/vzadorskiy/profile).

На нашу думку, основним стратегічним завданням України наразі представляється реалізація принципів сталого розвитку з вирішенням екологічних, економічних і соціальних проблем за рахунок розвитку середнього і малого бізнесу і перетворення його в технологічний бізнес шляхом інноваційного наповнення, використання високого інноваційного потенціалу країни і ринкових механізмів господарювання на базі системного аналізу та сучасних інформаційних технологій. Реалізуючи цей підхід, вдасться перейти від стратегії виживання до стратегії сталого розвитку країни.

 Кілька років ми працювали над створенням механізмів і конкретних структур для реалізації цих ідей. Одним з останніх кроків було створення Центру технологічного бізнесу "Інтелектуальний сервіс"  (ЦТБ-ІС) і його подальший розвиток у вигляді Асоціації технологічного бізнесу-  www.invest.ho.ua. ЦТБ-ІС був задуманий як сервісна організація, що має сприяти розвитку середнього і малого бізнесу і перетворенню його в технологічний бізнес, як важливий етап створення ринку технологічного бізнесу, з метою прискорення виходу країни з глобальної кризи і забезпечення її сталого розвитку. Основними тактичними методами реалізації завдань ЦТБ - ІС були визначені такі: використання ринкових механізмів для переходу від сировинної економіки до інноваційної, сприяння модернізації і технологічному розвитку економіки, експертиза та аудит інноваційних проектів з метою визначення об'єктів інвестування, сприяння комерціалізації вітчизняних інноваційних технологій, пошук інтелектуальних і фінансових інвесторів і партнерів по реалізації проектів, сервісне обслуговування середнього та малого бізнесу з метою його инноваційного наповнення, консалтинг, інформаційне обслуговування при виробленні тактики антикризового менеджменту та визначенню напрямків реструктуризації та диверсифікації бізнесу, проведення тренінгів для суб'єктів технологічного бізнесу, розвиток міжнародних зв'язків і контактів. Ми сподівалися, що професіоналізм співробітників, розумне поєднання прямих контактів з суб'єктами технологічного бізнесу з широким використанням сучасних інформаційних технологій дозволять ЦТБ-ІС значно знизити витрати на сервісне обслуговування, прискорити перехід економіки на інноваційний шлях розвитку, зробити технологічний бізнес динамічним і високо результативним. На жаль, цей центр в даний час законсервований через незатребуваність.

  Відомості про велику кількість наших конкретних інноваційних проектів, пропонованих для комерціалізації на ринку технологічного бізнесу, були приведені на сайтах і порталах ЦТБ - ІС і Асоціації технологічного бізнесу (частково вони збереглися і зараз на сайті www.invest.ho.ua, який чомусь ще працює). Нижче наводяться анотації лише кількох пілотних проектів, які, на нашу думку, можуть бути найбільш затребуваними середнім і малим бізнесом України.

Забезпечення виживання населення України в умовах техногенного пресингу. Для адаптації та реабілітації населення необхідно організувати виробництво адаптогенів, імунокорректорів і детоксикантів (з рослинних джерел українського регіону). Запропоновано організувати на цукрових заводах України виробництва пектину з бурякового жому - продукту переробки цукрових буряків. Харчові добавки, що містять пектин, видаляють з організму радіонукліди та важкі метали, надають комплексний стимулюючий вплив на організм, мають протипроменеву і антиоксидантну дію, стимулюють виведення з організму ксенобіотиків, зокрема пестицидів. Пектин дозволяє знизити вміст холестерину в організмі, сприяє нормалізації обмінних процесів, покращує периферичний кровообіг, покращує перистальтику кишечника, компенсуючи брак природних харчових волокон в організмі. У комплексі з вітамінами має загальнозміцнювальну властивість, що підвищує імунітет, діючи на організм людини. Крім лікувально-профілактичної дії, пектини мають здатність желатинізувати, що дає можливість широко використовувати їх в харчовій (для виробництва йогуртів, кремів, морозива), так і в кондитерській промисловості (джеми, желе, мармелад, креми). Пектин в Україні не виробляється, має високу ціну на світовому ринку. Розроблено технологію й устаткування для отримання пектину з відходів виробництва бурякового цукру, так званого бурякового жому шляхом висушування і його подальшої кислотної гідролізації.

Організація виробництва гнучких блочно - модульних установок для отримання речовин особливої ​​чистоти і волоконної оптики. Проект використовує ряд принципово нових технічних рішень, що не мають аналогів:

- Організація багаторазової інверсії фаз в висхідному газо - рідинному потоці,

- Термоконденсація перегрітої водяної пари для створення частотно - модульованих коливань в оброблюваних фазах і організації конденсації пари в зоні точки роси на субмікронних частках, навіть якщо вони погано змочуються рідиною. Субмікронні частки в цьому випадку виконують роль центрів конденсації. При цьому за рахунок конденсату розмір і вага субмікронних частинок істотно збільшуються, а частинки схильні до агломерації.

- Термодекомпрессія - явище утворення бульбашок розчиненого в рідині газу або парових бульбашок при початку кипіння навколо (або близько) субмікронних частинок, які є в цьому випадку центрами утворення бульбашок пари, або  розчиненого газу.

- Поєднання хімічної реакції і массообмінного процесу. При одночасному і спільному проведенні хімічної реакції і массообмінного процесу має місто відведення продуктів реакції в момент їх утворення відбувається значне збільшення швидкості основного процесу (до 6-8 разів), зменшення утворення побічних продуктів, поліпшення екологічних характеристик і економіки процесу. Для зворотних реакцій відбувається зсув реакції в бік утворення кінцевих продуктів.

- Циклічні режими подачі фаз. Нестаціонарна, наприклад, пульсуюча подача фаз в реактор або масообмінний аппарат у ряді випадків дозволяє здійснити регулювання процесу, керувати вихідом, і ступенем перетворення та інш.

- Застосування полімерних і композитних. матеріалів для виготовлення апаратури. Розроблені принципово нові конструкції апаратів для виробництва особливо чистих речовин з фторопласту-4 (наприклад, для ректифікації хлоридів германію, кремнію), що не мають аналогів. Це дозволяє істотно поліпшити якість готового продукту, зменшити його забруднення матеріалом стінок апаратури. Подолані труднощі використання фторопласта, пов'язані з його холодноплинністю та низькою міцністю.

- Розробка і виробництво саморегулівних клапанних контактних пристроїв для масообмінної апаратури, що не мають аналогів, особливо ефективних при отриманні особливо чистих речовин. Усього розроблено понад 50 нових конструкцій, які утворюють кілька принципово нових напрямків у хімічному машинобудуванні, які можуть бути предметом комерціалізації на світовому ринку машинобудування (клапанні протиточні контактні пристрої з переливними пристроями і двома зонами контакту фаз, клапанні ежекційні контактні пристрої з рециркуляцією газо-рідинної суміші через контактний вузол і зіткненням потоків, осцилюючі і пульсуючі клапанні контактні пристрої, що забезпечують накладення коливань на фази, що  контактують, оптимальної частоти та інш. Деякі апарати нових конструкцій були реалізовані в процесах отримання особливо чистих речовин  - германія, кремнія, титана.

- Очистка сировини, проміжних продуктів і розчинників від субмікронних частинок. Хлориди германію, кремнію, титану, які застосовуються у виробництві речовин для мікрорадіоелектроніки і волоконної оптики потребують глибокого очищення від субмікронних частинок (розміром менш ніж один мкм). Субмікронні частки неможливо відокремити від рідини традиційними методами ректифікації. Запропоновані для комерціалізації дві принципово нових ефективних технології - термодекомпрессія і використання капілярних ефектів.

- Електроаерозольні технології та обладнання для хімічної обробки і поливу рослин. Електрооприскування - сучасний, екологічно ощадливий метод хімічної обробки рослин в сільському господарстві, що забезпечує зменшення забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами та зменшення необхідної витрати останніх в 3-5 разів. У разі використання для поливу витрата води також зменшується в 5 і більше разів. Внесення електроаерозолів широко поширене в світі. В Україні відсутні конструкції розпилювачів і зарядних пристроїв, що забезпечують стійку ефективну роботу в умовах переробки забруднених рідин і суспензій, що призводить до забивання колекторів і форсунок. Нами розроблені надійні зарядні пристрої та розпилювачі навіть для сильно забруднених рідин, засновані на попередньому перетворенні їх в газо-рідинну дисперсію.

- Ефективні системи емульгування з водою рідкого палива, зокрема мазуту, перед спалюванням без використання енергомарнотратних ультразвукових і гідродинамічних змішувачів.

- Просунута технологія і устаткування для просочення капілярно - пористих тіл без застосування вакууму і високого тиску. Йдеться про просочення капілярно-пористих матеріалів (папір, картон, деревина, конструкційні елементи, залізничні шпали, паркет, пористі металеві матриці, тканини, пластини електродів акумуляторів, зерна пористого каталізатора, обмотки статорів і роторів електродвигунів, електролітичні конденсатори та ін.) рідкими середовищами (водні середовища, що містять розчинені або зважені речовини технологічного призначення, які повинні бути доставлені в капіляри і пори, розчинники, розплави металів і інших речовин і ін.). Для використання середнім і малим бізнесом вже доступні нові технології просочення каталізаторів, електродів і графітових виробів, екстрагування лікарських препаратів з рослинної сировини.

- Енергозберігаючі установки виробництва водовугільного палива та його аналогів з відпрацьованого активного мулу міських очисних споруд стічних вод і генерування з нього аналога природного газу. 

Ми готові взяти участь в розробці концепції, програм і конкретних проектів виходу України з економічної кризи і її сталого розвитку.

 З повагою,

 Докт.техн.наук, професор В.М.Задорський