Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.12.2016 22:43

Розумний в гору не піде ... Частина 2

Профессор Украинского государственного химико-технологического университета

Уважаемые друзья, коллеги, читатели! Позвольте поздравить Вас с наступающими праздниками и пожелать всем всяческих успехов в Новом году. Получил содержательное письмо Директора Департамента высшего образования МОНУ О.И.Шарова в ответ на мою публ

    Уважаемые друзья, коллеги, читатели!  
          
Позвольте поздравить  Вас  с  наступающими праздниками и пожелать всем всяческих успехов в Новом году.            
  
Получил содержательное письмо  Директора Департамента  высшего образования  МОНУ О.И.Шарова в ответ на  мою публикацию  ” Умный в гору не пойдет…” (http://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/24478.aspx). Ниже – мой ответ О.И.Шарову.             
  
Ваши  конструктивные замечания и предложения приму с благодарностью по адресу [email protected]. С уважением. В.Задорский.            
  
Розумний в гору не піде ... Частина 2.        
  
«…робіть наголос на майбутньому,  розвивайте науку. Ви навіть здивуєтесь, ставши  сильнішими, а деякі з існуючих конфліктів підуть геть.»                              Шимон Перес 
  
                  Шановний Олег   Ігорович!          

Перш за все, дозвольте подякувати Вам за неформальну відповідь (N4 / 3 -21 - 1955 - 16 від 04.11.2016) на мою статтю "Розумний в гору не піде ..."- http :// blog . liga . net / user / vzadorskiy / article /24478. aspx , а також за змістовну презентацію роботи МОНУ в ВНЗ УДХТУ 21 грудня 2016 г. Прошу ще трохи Вашої уваги проблемам стану вищої освіти в Україні.            
  
Судячи з того, що Ви в презентації приділили багато уваги організаційним і контролюючим аспектам цього питання, зокрема НАЗЯВО, можливо, Вас можуть зацікавити також пропозиції щодо конкретних засобів і методів поліпшення якості підготовки фахівців, апробовані в нашому університеті на кафедрі Обладнання хімічних виробництв, а також в інших університетах, з роботою яких мені вдалося познайомитися під час багаторічної роботи в наукових програмах НАТО. Я цитую в цьому листі також Постанову Президії НАНУ №233 від 09.11.2016 "Про реформування діяльності НАН України для ефективного наукового супроводження реалізації пріоритетів економічного розвитку держави”. Зауважу також, що буду  намагатися обмежитися лише тими пропозиціями, які не потребують додаткового бюджетного фінансування. 
   
1. Преамбула . Повністю згоден з Вами в тому, що "стан вищої освіти, зокрема інженерно- технічної, в Україні потребує підвищеної уваги", як і з тим, що "вирішенню цього важливого питання загальнодержавного значення перешкоджають помилки минулого и складність сучасного стану інженерної освіти". 
            
2. Теоретична підготовка .  Згоден і з тим, що "величезне значення для майбутніх фахівців має ... теоретична підготовка у вищому навчальному закладі". У той же час, не можна погодитися з тим, що тільки "перевантаження навчальних планів теоретичними дисциплінами… зменшило терміни практичної підготовки". Думаю, головна причина в розриві теоретичної і практичної підготовки в університетах. При викладанні теоретичних дисциплін вкрай рідко навіть найдосвідченіші викладачі дають відомості про те, де і як використовуються фундаментальні теоретичні закони і положення в практиці з урахуванням профілю майбутнього фахівця. Наприклад, ще в шкільних курсах фізики, а потім, в декількох університетських курсах студентів знайомлять з законом Бернуллі, але я не пам'ятаю, щоб хтось з моїх студентів при вивченні теорії технічних систем, оптимізації хімічних виробництв,  спецтехніки хоча б згадав про цей закон. Але ж без його знання і глибокого розуміння практично неможливо розібратися і, головне, займатися вдосконаленням сучасних гідравлічних машин, хімічних реакторів, масообмінних апаратів та інше. Крім того, в епоху комп'ютеризації стало явно надлишковим "вбиття" в голову молодої людини знань в області багатьох розділів математики (наприклад, логарифмування, тригонометрії, диференціального й інтегрального обчислення тощо), багатьох розділів фізики і хімії, які вкрай рідко  будуть використовуватися в подальшій практичній діяльності. Не думаю, що справедливим є поширений аргумент про те, що архаїчні знання нібито необхідні для підвищення рівня розвитку учнів. Може важливіше підвищувати рівень їх креативного розвитку?            
  
3. Практична підготовка. Впевнений, що причиною зниження рівня практичної підготовки випускників інженерних вузів є не тільки і не стільки перевантаження навчальних планів теоретичними дисциплінами, а й, як цілком правильно помітили Ви, "проблеми забезпечення студентів місцями практики, оскільки, на жаль, промисловість України також зазнає суттєвих змін не в кращий бік". Тут слід зауважити, що виробнича практика на зупинених, збанкрутілих, іноді навіть демонтованих підприємствах аж ніяк не сприяє підвищенню рівня практичної підготовки студентів, не дає їм мотивацію  на майбутню роботу за фахом, не сприяє  зацікавленості керівників практики від підприємства в підвищенні практичної підготовки студентів до майбутньої роботи за фахом. Не завжди також виправдано направлення студентів на практику в підприємства середнього і малого бізнесу часто через відсутність кваліфікованого керівництва, неможливість забезпечення виконання вимог охорони праці. Крім того, зараз на багатьох підприємствах практично припинені роботи, пов'язані з розвитком і вдосконаленням виробництва, що обмежує можливості виконання студентами реальних курсових і дипломних проектів по закінченні практики. І, нарешті, на жаль, часто відсутній інтерес до підготовки кадрового потенціалу на великих підприємствах олігархів. Положення може виправити тільки початок давно очікуваного реформування, може бути, технологічного перетворення реальної економіки нашої країни. Тільки тоді стане можливим налагодження співпраці з тими підприємствами, які потребують  фахівців.      
  
Тут виникає питання про оптимальні організаційні форми співпраці технічних університетів з виробничими підприємствами в нинішніх реаліях. Мені здається, що мало в університетах "створити підрозділи, які займатимутися організацією практики студентів на виробництві для отримання відповідних навичок та сприятимуть працевлаштуванню майбутніх інженерів на виробництво...

Переконаний також, що діада "виробництво - освіта" не стане успішною для підвищення рівня практичної підготовки студентів, поки не перетвориться на тріаду "виробництво – освіта - наука". Втім, практично агонізуюча наука у вищій школі, як і в НАНУ та інших галузевих академіях і в галузевих НДІ, залишки яких ще іноді нагадують про себе, сьогодні без контакту з вищою школою і виробництвом, теж приречені на вимирання. Саме це зрозуміли, нарешті, наші академіки, коли зовсім недавно опустилися з наукового Олімпу на грішну землю і прийняли революційне рішення " Про реформування діяльності НАН України для ефективного наукового супроводження реалізації  пріоритетів економічного розвитку держави". Коли читаєш це рішення, просто співати хочеться. тут не тільки "наукове забезпечення інноваційного розвитку держави", але і "підвищення ефективності наукових и науково-технічних розробок установ НАН України відповідно до потреб інноваційного розвитку реального сектору економіки, других сфер суспільного життя та забезпечення обороноздатності держави, посилення співпраці з виробничою сферою, насамперед з великими науково-виробничими об'єднаннями, високотехнологічними підприємствами та фінансово-промисловими структурами" і навіть - увага! -"підготовка кваліфікованих кадрів ". А далі вже впору симфонічний оркестр викликати, бо намічено: "утворення спільно з університетами, академіями, інститутами МОН України спеціалізованих кафедр для підготовки фахівців за кваліфікаційним рівнем магістра та (або) доктора філософії,.. заснування Вищих начальних закладів Із відповідних направлень Наукової діяльності (Галузі знань), участь у забезпеченні навчального процесу та створенні на договірних засідках науково-навчальних об'єднань". От би хоч одна програма реформування структури академічної науки була реалізована! А чи не прийшли академіки до необхідності утворення тих самих тріад, про які йшлося вище ? Тим більше, що позитивний досвід такого підходу в НАНУ вже є. Зокрема, як пише В.М.Локтєв в статті "Час академічної коректності минув" (http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/academician_Loktiev_article.pdf) в Інституті теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова давно організовано Науково-навчальний центр, який є відкритим  не тільки для студентів, а й для старших школярів. У ньому змолоду навчають тим навичкам, що давали б їм право називатися природознавцями. Серед таких автор вслід за видатним матфізіком Л.Д.Фаддєєвим, визначає наступне: ”професіоналізм, інтуїцію, переконаність, скептицизм, чесність". 
  
Всі ці міркування приводять до висновку про доцільність використання давно застосовуваного, перш за все, при реалізації інноваційних проектів так званого, кластерного підходу, який багаторазово довів свої можливості для  появи потужної ракетної техніки, танків, літак, ядерної зброї та інше. Хто заважає нашим освітнім чиновникам виступити ініціаторами створення конкретних кластерів – тріад? Можу підказати для початку кілька ідей таких навчально - науково - виробничих кластерів:       
  
• Під час виснажливого для тренера (сподіваюся не для учасників) 30 - годинного коучингу в Запоріжжі (http://blog.liga.net/user/vzadorskiy/article/24900.aspx) учасниками тренінгу запропоновано організувати кластер "Запорізький Електромобіль "на базі збанкрутілого ЗАЗу - Комунар (шасі, комплектація, збірка), електродного заводу (карбонові корпусні деталі), ЗТМК (Ni - Cd акумулятори), ВНЗ - Український державний хіміко- технологічний університет (просочення кузовів з композитних матеріалів смолами, Li - іонові акумулятори). Для виконання ідеї створення міжрегіонального кластеру "Дніпро- Запоріжжя" можливо слід включити до кластеру також Дніпровський Південмаш. Це був би об'єднуючий для міста та регіонів синергічний проект, надзвичайно важливий не тільки для сталого розвитку та технологічного перетворення двох регіонів, а й для всієї країни. І це не чергова фантазія, за цим проектом є необхідний інтелектуальний, виробничий та економічний потенціал фахівців та вчених двох найсильніших в інноваційному сенсі міст (Дніпро та Запоріжжя). 
  
• В умовах триваючого погіршення стану навколишнього середовища в містах та промислових регіонах, що негативно впливає на здоров'я населення (це також є однією з основних причин скорочення населення України), створити кластер для реалізації «Програми адаптації та реабілітації  населення до техногенних та мілітаристських навантажень (так звану програму виживання населення)". 

• Створення кластеру - Інститут технічної механіки НАНУ, ВНЗ - Український державний хіміко- технологічний університет, Південмаш з розробки та впровадження кавітаційної техніки.          

4. Завод - втуз або бізнес - інкубатор? 
І все ж щось підказує, що кластерний підхід до створення тріад "освіта - виробництво - наука" навряд чи в найближчі роки знайде відгук у серцях наших реформаторів. Спіткнуться, перш за все, на питанні , який кут кластера більший, старіший, найголовніший. А потім монетарні проблеми виникнуть ... Тому треба обговорити інші форми інтеграції освіти з наукою і виробництвом. Хоча б: 
  
-     Створення при профілюючих (випускаючих ) кафедрах лабораторій від великих підприємств, академічних або галузевих НДІ (КБ). Або, навпаки, створення філій кафедр в академічних та інших НДІ (про це  вже було вище, коли йшла мова про  пропозиції Президії НАНУ). Це напевно разом з початком реформування реальної економіки послужить поштовхом до розвитку вузівської науки, залученню високої академічної науки до вирішення земних проблем реанімованої  країни. I тоді заповняться студентами та співробітниками нині порожні приміщення лабораторій університетів та інститутів, там же вони будуть проходити практику на реальних об'єктах, виконувати реальні курсові та дипломні роботи студентські проекти, а потім дисертації. Тоді може вгамуються непохитні борці з плагіатом - ні з ким буде боротися ... 
  
-      Є й інша, що чудово зарекомендувала себе, форма інтеграції науки, виробництва, освіти - створення на базі великих підприємств так званих заводів - ВТНЗів. На початку своєї трудової діяльності працював я завідувачем кафедри -  своєрідної філії Карагандинського політехнічного інституту в м.Теміртау - Заводі - ВТНЗ при Карагандинському металургійному комбінаті. Це був не дуже великий, але чудово оснащений і забезпечений непоганими кадрами інститут, де був реалізований своєрідний гнучкий графік навчання, при якому пів-року студенти навчалися за заочною формою навчання, а решту часу вчилися днем. Це був досить жорсткий, але ефективний графік. На підтвердження зауважу тільки, що мої перші учні виконували свої кандидатські дисертації після закінчення навчання в заводі - ВТНЗ не більше ніж 1.5 - 2.0 роки. Серед випускників ВТНЗ пам'ятаю також Нурсултана Назарбаєва, який і сьогодні далеко не найгірший з Президентів країн СНД. Та й внучка моя закінчує зараз навчання в одному з університетів Бостона, приблизно за таким же графіком навчання. Судячи з її резюме в Facebook, у неї кар'єрне зростання йде в повній відповідності з виконанням графіку навчального процесу. 
  
-     І, нарешті, в УДХТУ також була апробована ще одна форма інтеграції науки, освіти і виробництва. Приблизно 10 років тому був створений і деякий час працював перший в Україні Технологічний бізнес - інкубатор. Він досить успішно почав розвиватися, але з деяких суб'єктивних і об'єктивних причин працював недовго (хоча і з'явилися перші іноземні інвестори, були розпочаті перші перспективні проекти). І зараз в Інтернеті ще можна знайти останки цього бізнес інкубатору в вигляді он-лайнового студентського бізнес - інкубатора.      
  
5. Які фахівці потрібні для ринкової реальної економіки? 
Одна з основних проблем нашої вищої школи полягає в тому, що наша країна стала країною з ринковою економікою, а ми навчаємо студентів так само, як робили це в СРСР. Тим часом, перейти на підготовку фахівців, що відповідають ринковим вимогам, завдання не з легких. Для цього необхідно навчити його виконувати основне стратегічне завдання реформування нашої країни в кризових умовах по наступному алгоритму - реалізація принципів сталого розвитку з вирішенням економічних, соціальних та екологічних проблем за рахунок орієнтації на розвиток середнього та  малого бізнесу та перетворення ринкового механізмів господарювання на базі синергії, системного аналізу та сучасних інформаційних технологій.       
  
Перш за все, необхідно не тільки наповнювати мозки інформацією і розвивати не пам'ять учня, а розвинути критичне мислення у нього і схильність до підприємництва, винахідництва. Для цього необхідно не просто знати про системний аналіз, а вміти використовувати його засоби і методи для вирішення практичних завдань. Зокрема, доводиться вчити його синергії як інструменту забезпечення гармонії між системами не тільки в техніці і в реальній економіці, але і в політиці, бізнесі. Ось чому нами запропонована, розвинена та імплементована в навчальний процес нова синергетична концепція креативності, яка ґрунтується не на випадковому знаходженню  шляхів розв'язання з використанням метода проб і помилок, не на плагіаті у Природи її рішень («Сінектікс»), не на виявленні, а потім руйнуванні, подоланні , усуненні, знищенні протиріч (підхід ТРИЗ), а на концепції об'єднання, взаємодії, створення і посилення гармонії технічних систем. Такий підхід дозволив нам створити принципово нову технологію винахідництва і розробити нову концепцію і ефективну технологію креативної освіти.      
  
На основі цієї технології в ВНЗ УДХТУ розроблена і реалізована при підготовці механіків досить оригінальна система безперервної освіти, що забезпечується ланцюжком спецкурсів: теорія технічних систем, оптимізація хімічної техніки, спецтехніка, глибоке очищення речовин, інженерно-технологічний бізнес. Особливістю підходу є також те, що студентів не навчаємо окремо основам хімічної технології та конструкціям обладнання (без урахування їх синергічної взаємодія), а хімічній техніці (інжинірингу) як єдності технології та обладнання Останній спецкурс - інженерно технологічний бізнес включає основні питання інноваційного, інвестиційного, проектного менеджменту і в поєднанні з синергічно поєднаною інжиніринговою програмою дозволяє готувати фахівців, що відповідають вимогам реальної економіки.       
  
6. Висновок. Все, що написано в цьому посту, апробовано, або реалізовано перш за все в ВНЗ УДХТУ одночасно з імплементацією славнозвісної Болонської системи, яка, на мій погляд при порівняно жорсткій системі управління освітою була одним з основних чинників руйнування однієї з кращих в світі систем вищої освіти в нашій країні. Зараз сталася серйозна демократизація системи і багато що залежить не тільки від влади, але і від громадськості університетів. Може, варто перейти у вищій школі тим, хто ще не втратив здатність до критичного мислення, від безплідної війни з плагіатом (плагіат зараз - це сформований століттями метод навчання в середній та вищій школі і боротися з ним так само безнадійно, як і  боротися з корупцією – що є основною формою управління в нашій країні). Може, варто почати діяти в напрямку реалізації сучасних засобів і методів забезпечення поліпшення якості вищої освіти?            

І тут надихають  останні речення Вашого, Олег Ігорович, листа: “відповідно до статті 32 Закону України «Про вищу освіту» діяльність Вищого навчального закладу провадиться на принципах автономії та самоврядування, .. вищі навчальні заклади мають право самостійно ухвалювати рішення з питань організації навчального процесу, затверджувати освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності. Фактично, завдяки новій редакції Закону України «Про вищу освіту», кожен вищий навчальний заклад має право самостійно регулювати кількість дисциплін та їх наповнення, що необхідне для якісної підготовки того чи Іншого фахівця”.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]